Провадження №3/485/222/16
10 серпня 2016 року суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Лисенко М.Є.,
при секретарі Бондаренко С.В.
розглянувши матеріали, які надійшли від Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, інваліда ІІ групи,
за ч.2 ст.187 КУпАП,
встановив:
Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2015 року у відношені ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік із застосуванням обмежень виходу з місця проживання з 23 години до 06 години наступного дня та перебування в місцях (кафе, бари, магазини) продажу спиртних напоїв на розлив.
Згідно протоколу про адмін..правопорушення від 21 липня 2016 року громадянин ОСОБА_1 20 липня 2007 року о 23:00 годині був відсутній за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч.2 ст.187 КУпАП, а саме порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд порушенням заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу. Вказані дії ним вчинено повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за постановою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2016 року.
При розгляді адміністративного провадження ОСОБА_1 вину у допущенні правопорушення визнав. Вказав, що протиправність своєї поведінки усвідомлює.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд приймає дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА №270230 від 21 липня 2016 року, ухвалі Снігурівського районного суду Миколаївської області від 28 серпня 2015 року про встановлення адміністративного нагляду і обмежень піднаглядному, заяві ОСОБА_1 про здійснення адміністративного нагляду за адресою в м. Снігурівка по вул. Комсомольська,40, постанові судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 червня 2016 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави.
При визначенні адміністративного стягнення враховую на характер вчиненого правопорушення, що є умисним, особу правопорушника, який за місцем проживання характеризується посередньо, ступінь його вини і майновий стан, являється інвалідом ІІ групи. Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
На підставі викладеного, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю необхідним застосування стягнення у виді адміністративного штрафу. Призначення стягнення у виді виправних робіт є безпідставним, оскільки правопорушник не працює, застосування до нього арешту заборонено ч.2 ст.32 КУпАП.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI ОСОБА_1 як інвалід ІІ групи звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.36,283,284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.187 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у виді адміністративного штрафу у розмірі 13 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 221 (двісті двадцять одна) гривня.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови через Снігурівський районним суд Миколаївської області на ім"я апеляційного суду Миколаївської області.
Суддя