Справа № 489/1570/16-ц
Номер провадження 6/489/184/16
Ухвала
Іменем України
08 серпня 2016 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
при секретарі Недавній А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 (далі-заявник) про розстрочку виконання судового наказу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2016 у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію з боржника ОСОБА_1,
встановив
У липні 2016 заявник звернувся до суду з вказаною заявою, мотивуючи своє звернення тим, що сплатити всю суму заборгованості одразу у нього не має можливості.
З цих підстав заявник просив суд розстрочити йому виконання судового наказу, шляхом сплати боргу рівними частинами на протязі 12 місяців.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.
Представник стягувача подав заперечення, просив відмовити в задоволенні заяви. Подав заяву про розгляд без його участі.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2016 Ленінським районним судом м. Миколаєва було винесено судовий наказ за заявою Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію з боржника ОСОБА_1. З боржника стягнуто борг за спожиту електроенергію за період з 01.12.2014 по 01.03.2016 в сумі 3784,34 грн. та судовий збір.
Заявник у своїй заяві посилається на те, що він не має можливості сплатити борг відразу однією сумою.
У відповідністю зі ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
У відповідності до ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року за №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визнає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключать виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними, такими що не залежать від волі сторін.
Як вбачається з матеріалів заяви, заявник не посилається на жодний доказ неможливості виконання ним судового рішення.
Разом з тим, згідно з листом від 24.06.2016 стягувач зазначив, що він не заперечує щодо розстрочки заборгованості боржника терміном на 12 місяців. До суду стягувач подав заперечення проти розстрочення боргу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку не мають місця виняткові обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, позаяк заявник таких обставин в заяві не зазначає та не посилається на докази, які б їх підтверджували.
Враховуючи вище викладене суд вважає, що з огляду на вимоги ст. 373 ЦПК України не має правових підстав для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 373 ЦПК України, суд
ухвалив
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового наказу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2016 у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію з боржника ОСОБА_1.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня при проголошенні ухвали - з дня її отримання.
Суддя В. В. Кокорєв