справа № 488/1607/16-к
провадження № 1-кп/488/190/16
27.07.2016 року
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 29.06.2004 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 186 ч.2, 70, 75 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з іспитовим строком 2 роки;
- 10.11.2004 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 11.02.2013 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст.ст. 289 ч.2, 69 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;
- 13.05.2014 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.2 КК України до арешту строком на 3 місяці,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України,-
13.01.2016 року ОСОБА_4 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , керуючись корисливим мотивом, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний ОСОБА_6 , вартістю 250 грн., яким розпорядився на власний розсуд.
02.03.2016 року, ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, таємно проник у квартиру своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав монітор, вартістю 1500 грн., яким розпорядився на власний розсуд.
15.04.2016 року, близько 12-00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_4 , скориставшись тимчасовою відсутністю останньої, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно викрав з її гаманця банківську карту, з якої зняв грошові кошти в сумі 400 грн., розпорядившись ними на власний розсуд.
23.04.2016 року, о 12-30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_4 , скориставшись тимчасовою відсутністю останньої, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно викрав з її гаманця банківську карту, з якої зняв грошові кошти в сумі 600 грн., розпорядившись ними на власний розсуд.
29.05.2016 року, о 15-30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_4 , скориставшись тимчасовою відсутністю останньої, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно викрав належне їй майно, вартістю 700 грн., розпорядившись ним на власний розсуд.
18.06.2016 року, о 10-30 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_4 , скориставшись тимчасовою відсутністю останньої, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно викрав належне їй майно, вартістю 700 грн., розпорядившись ним на власний розсуд.
05.05.2016 року, об 11-59 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_4 , де також перебувала ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, під вигаданим приводом, використовуючи мобільний телефон останньої, заволодів належними їй грошовими коштами в сумі 200 грн., які перебували на банківському рахунку, розпорядившись ними на власний розсуд.
У судовому засіданні ОСОБА_4 в інкримінованих правопорушеннях свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Встановивши, що показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам скоєння кримінального правопорушення, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин і не оспорює їх, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, роз'яснивши йому, що в цьому випадку він не зможе оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд, за клопотанням прокурора, на підставі ст.349 ч.3 КПК України визнав недоцільним подальше дослідження обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням документів, а також матеріалів, які характеризують обвинуваченого.
Вина ОСОБА_4 , окрім його зізнання, доведена сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні та долучених до матеріалів кримінального провадження.
Аналіз досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими і в сукупності достатніми для ухвалення вироку, дозволяє дійти висновку про те, що своїми діями ОСОБА_4 , за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно; таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло; заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, скоїв злочини, передбачені ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України.
Обираючи міру покарання, суд враховує тяжкість та обставини скоєного правопорушення, особу обвинуваченого, який утримує малолітню дитину; часткове відшкодування збитків, завданих злочинами; позицію потерпілої сторони, яка не бажала для обвинуваченого суворого покарання; обставину, яка пом'якшує покарання у вигляді щирого каяття; обставину, яка обтяжує покарання у вигляді рецидиву злочину.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, та інші обставини, які викладені вище, суд вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України.
Керуючись статтями 369, 370, 373, 374 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2 КК України та призначити йому покарання:
- за ст. 185 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;
- за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;
- за ст. 190 ч.2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України, шляхом поглинення, остаточно призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком два роки.
Речові докази повернути власникам.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1