Справа № 487/2242/16-к
Провадження № 1-кп/487/249/16
15.07.2016 року
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,секретаря ОСОБА_2 ,прокурора Заводського відділу місцевої прокуратури №1 Миколаївської області ОСОБА_3 , за участі обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,представника потерпілого ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ,внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016150030001184 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Зелений Гай Жовтневого району Миколаївської області, , українця, гр.України, із середньою освітою, не працює ,навчається на 3 курсі Миколаївського ліцею №5, не одружений ,зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешкає по АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,-
- у скоєні злочину ,передбаченого ч.1 ст.121 КК України ,
10.03.2016 року приблизно о 20 год. 35 хв. У ОСОБА_4 , який знаходився біля зупинки транспортних засобів «1 КП» по вул. Г.Карпенка в м.Миколаєві , на грунті раптово виниклих особистих неприязнених стосунків, виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , на грунті раптово виниклих особистих неприязнених стосунків, що виникли під час сварки, яка в подальшому переросла в бійку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та маючи можливість передбачати їх суспільно-небезпечні наслідки, ОСОБА_4 , в ході виниклої бійки взяв ніж, який знаходився при ньому, та наніс три удари в область тулуба ОСОБА_6 , котрий знаходився на землі , лежачи на спині, а ОСОБА_4 в цей час сидів на останньому. Розуміючи, що потерпілий вже не чинить опору ОСОБА_4 перестав наносити удари та з місця вчинення злочину втік.В результаті дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю. Суду показав, що 10.03.2016 року увечері він разом із своїм товаришем на імя « ОСОБА_8 » знаходились біля зупинки транспортних засобів «1 КП» по вул. Г.Карпенка в м.Миколаєві , де між Стасом та потерпілим ОСОБА_9 виникла сварка, яка перейшла у бійку. З метою захистити свого товариша та заступитись за нього, оскільки той був людиною хворобливою, він почав їх розбороняти та намагався нанести тілесні ушкодження потерпілому. Оскільки
потерпілий був набагато сильніший за нього, та справитись із ним він одними кулаками не міг, він вийняв розкладний ніж, який знаходився при ньому, та наніс три удари в область тулуба ОСОБА_9 , котрий знаходився на землі , лежачи на спині, а він в цей час сидів на останньому. Після нанесення ударів , він побачив, що потерпілий вже не вчиняє ніяких дій, попросив перехожих викликати швидку допомогу, а сам пішов з місця події та знаходився поблизу того місця, де через декілька хвилин був затриманий працівниками поліції. В скоєному він щиро розкаявся.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 10.03.2016 року приблизно о 21 год. 30 хв. він знаходився біля зупинки транспортних засобів «1 КП» по вул. Г.Карпенка в м.Миколаєві. До нього підійшов товариш ОСОБА_4 . Між ним та цим хлопцем виникла сварка, яка в подальшому переросла в бійку. Цю бійку він спровокував сам. ОСОБА_4 заступився за цього хлопця , і він, потерпілий ,першим почав наносити ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а той захищався. Потім , коли він впав, ОСОБА_4 опинився на ньому та наніс йому удари ножем в область тулуба. Потім йому викликали швидку допомогу. Ні матеріальних ні моральних претензій до обвинуваченого він не має.
Відповідно до протоколу від 10.03.2016р., від ОСОБА_6 прийнято заяву про прийняття мір до невідомої особи, яка нанесла йому , приблизно о 20 год. 30 хв. тілесні ушкодження.
Згідно висновку експерта №437 від 12.03.2016року у потерпілого ОСОБА_9 маються тілесні ушкодження у вигляді рани в області 8 міжребер*я зліва, проникаюча в плевральну порожнину, яка утворилась в результаті одноразової дії колюче-ріжучого предмету, можливо ножа і по ступеню тяжкості відноситься до категорії тяжких по критерію загрози для життя. Рана в поперековій області зліва, проникаюча в черевну порожнину з пораненням тонкої кишки та внутрішньочеревною кровотечею утворилась в результаті одноразової дії колюче ріжучого предмету, можливо ножа і по ступеню тяжкості відноситься до категорії тяжких по критерію загрози для життя.
З урахуванням повного визнання обвинуваченими своєї вини у скоєнні інкримінованого йому злочину, судом в порядку ст.349 ч.3 КПК України, за недоцільністю не проводилось дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорювались. При цьому суд обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого, та дослідженням характеризуючих обвинуваченого ОСОБА_4 матеріалів.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині доведена повністю, і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.121 КК України, як умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відноситься до тяжкого.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує його щире каяття та молодий він обвинуваченого, який вчинив даний злочин, лише як декілька місяців після набуття повноліття.
Обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.
Суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 ,який раніше не судимий ,має захворювання та потребує лікування, характеризується як позитивно за місцем проживання та навчання у Миколаївській міській вечірній загальноосвітній школі , так і негативно за місцем навчання у Миколаївському професійному суднобудівному ліцеї , де навчається по теперішній час, вину свою визнав та щиро розкаявся, навчається , на обліку в Миколаївській
обласній психіатричній лікарні та Миколаївському обласному наркологічному диспансері не знаходиться, виховується лише мамою, яка також має декілька захворювань та потребує лікування.
З врахуванням наведеного,а також виключних обставин по справі з урахуванням положення ст. 69 КК УКраїни, а саме заяви потерпілого в ході судового розгляду про спровокування дій обвинуваченого відносно нього самим потерпілим,щирого каяття, молодого віку обвинуваченого, захворюваннями як обвинуваченого так і його матері, яка його виховувала одна без батька, , суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання нижче віж найнижчої межі, у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням ст.75 та ст. 76 КК України.
Цивільний позов потерпілими не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 370 ,371,374 КПК України , суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею , із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
На підставі положення ст.75, ст.76 КК України, від призначеного покарання ОСОБА_4 звільнити із іспитовим строком на 2 роки , зобов*язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та навчання , періодично з*являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази - куртку, светр, футболку передати у розпорядження потерпілого ОСОБА_6 .
Речові докази - балон з краскою, ключі, ніж, паперовий конверт із зразками крові знищити.
Звільнити ОСОБА_4 із-під варти в залі судового засідання.
На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва на протязі 30 діб з дня його проголошення, а засудженими в той же строк з дня вручення їм копії вироку.
СУДДЯ ОСОБА_10