Справа № 152/958/16-к
1-кп/152/71/16
08 серпня 2016 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового
засідання - ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора Жмеринської
місцевої прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді Вінницької області в залі суду клопотання потерпілого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020360000184 28.05.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
-у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
29.06.2016 року на адресу Шаргородського районного суду надійшов обвинувальний акт від 23.06.2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020360000184 28.05.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Підготовче судове засідання призначено, згідно з ухвалою від 29.06.2016 року, на 12.07.2016 року.
12.07.2016 року проведено підготовче судове засідання і кримінальне провадження призначено до судового розгляду.
У судовий розгляд повторно не з'явився потерпілий ОСОБА_5
20.07.2016 року на електронну адресу Шаргородського районного суду потерпілий ОСОБА_5 надіслав клопотання про відкладення розгляду кримінального провадження на грудень 2016 року, мотивуючи клопотання тим, що він з 26.06.2016 року вибув за межі України до Республіки Польща і повернеться в Україну тільки після 12.12.2016 року, проте, бажає заявити цивільний позов у кримінальному провадженні, на що має право, як потерпілий, вважає, що суд не може позбавити його права подання цивільного позову (а.п.31-32).
Так як потерпілим ОСОБА_5 до клопотання про відкладення судового розгляду не було додано доказів на підтвердження перебування його за межами України (а.п.33), то розгляд вказаного клопотання відкладено.
05.08.2016 року потерпілий ОСОБА_5 на підтвердження перебування його за межами України на електронну адресу Шаргородського районного суду надіслав додатки до клопотання про відкладення судового розгляду, зокрема, копію паспорта № НОМЕР_1 , виданого 24.10.2014 року, з візою №007933795 для виїзду і в'їзду до Республіки Польща на термін з 15.06.2016 року до 05.12.2016 року та з відміткою у паспорті про в'їзд до Республіки Польща 27.06.2016 року, а також копії квитків про виїзд з м. Вінниці до м. Познань (Республіка Польща) 26.06.2016 року (а.п.48-54).
При розгляді в судовому засіданні 08.08.2016 року клопотання ОСОБА_5 про відкладення судового розгляду прокурор Жмеринської місцевої прокуратури ОСОБА_3 не заперечував щодо його задоволення.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні 08.08.2016 року не заперечував щодо задоволення клопотання ОСОБА_5 про відкладення розгляду кримінального провадження до повернення потерпілого в Україну, тобто до грудня 2016 року.
Розглянувши клопотання ОСОБА_5 про відкладення судового розгляду кримінального провадження, вислухавши думки прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено з реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016020360000184 та з обвинувального акту, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 залучений до участі в кримінальному провадженні в якості потерпілого.
Виходячи з аналізу вимог ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди… Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого…
Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 ст.64 Конституції України).
Статтею 2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до вимог ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави…
Відповідно до ст.25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування у кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого)…
Відповідно до ч.1 ст.477 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, в тому числі, статтею 125 КК (умисне легке тілесне ушкодження) (п.1 ч.1 ст.477 КПК України).
Частиною першою статті 478 КПК України встановлено, що потерпілий має право подати до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення.
Статтею 26 КПК України встановлено засаду диспозитивності у кримінальному провадженні, зокрема, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК).
При цьому, частиною 4 статті 26 КПК України встановлено, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого.
Частиною першою ст.22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.22 КПК України).
Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником (ч.4 ст.22 КПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Відповідно до ст.128 КПК України встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Згідно із п.10 ч.1 ст.56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий, крім іншого, має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Статтею 325 КПК України передбачено наслідки неприбуття потерпілого, зокрема, відповідно до ч.1 цієї статті, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.
Виходячи з роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в п.1 інформаційного листа від 05.10.2012 року за №223-1446/0/4-12, у разі неприбуття до суду потерпілого, належним чином повідомленого про судовий розгляд (за наявності підтвердження отримання ним судового виклику), за відсутності поважних причин такої неявки та клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку із його неприбуттям, суд, заслухавши думку інших учасників судового провадження, відповідно до ч.1 ст.325 КПК, вправі ухвалити рішення про проведення судового розгляду без потерпілого, за винятком випадків, передбачених КПК, зокрема, якщо кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення… В інших випадках суд повинен прийняти рішення про відкладення судового розгляду та за відсутності поважних причин неприбуття такого потерпілого, відповідно до ст.139 КПК, вправі накласти на потерпілого грошове стягнення, привід потерпілого згідно з ч.2 цієї статті не застосовується…
Таким чином, виходячи із загальних засад здійснення судочинства в Україні, визначених Конституцією України та ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», із положень ст.ст.2, 8, 22, 23, 26, 55, 56, 477, 478 КПК України, положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, суд вважає, що клопотання ОСОБА_5 підлягає задоволенню, а судовий розгляд кримінального провадження підлягає відкладенню на 13.12.2016 року, враховуючи, що вказане кримінальне провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, потерпілий ОСОБА_5 , який має право і бажає заявити цивільний позов, не з'явився у судовий розгляд внаслідок перебування за межами України, відповідно до відкритої візи, включно по 05.12.2016 року, тобто з поважних прчин.
При цьому, суд вважає, що вимоги ст.28 КПК України щодо розумних строків кримінального провадження не порушуються, оскільки, відповідно до ч.3 цієї статті, критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження, є, в тому числі: поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Так, потерпілий ОСОБА_5 , який перебуває за межами України, не повідомив адреси теперішнього місця перебування, тому судом не може бути роз'яснено йому засада диспозитивності кримінального провадження, меж судового розгляду, право безпосередньої участі в судовому розгляду або висловлення своєї думки як потерпілого та подання цивільного позову особисто, або через представника - адвоката.
При цьому, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, слідчий та прокурор у цьому кримінальному провадженні не роз'яснили ОСОБА_5 норми КПК щодо диспозитивності та меж судового розгляду, подання цивільного прозову.
Тоді як поведінка потерпілого свідчить про його бажання безпосередньої участі в судовому розгляді справи та подання цивільного позову до початку судового розгляду.
Керуючись ст.ст.2, 8, 22, 23, 26, 55, 56, 350, 372, 477, 478 КПК України, на підставі ст.ст.1, 8, 59, 124 Конституції України, ст.ст.1, 2, 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд
ухвалив:
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити.
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, - відкласти на 13.12.2016 року на 10 годину.
Виклик у судовий розгляд учасникам кримінального провадження та свідкам поновити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1