іменем України
145/487/16-ц
2-п/145/5/2016
09.08.2016 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого Мазурчака А. Г. ,
при секретарі Мигдальській Н.М.,
за участі заявника ОСОБА_1,
представника заявника ОСОБА_2,
представника позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,
встановив:
Заочним рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 06.06.2016 р. позов Державної екологічної інспекції до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства задоволено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК у Гайсинському районі/с.Кузьминці/24062100, Код ЄДРПОУ 37957640, Банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 33114331700117) суму збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства 3910 (три тисячі дев'ятсот десять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій області, Код ЄДРПОУ 37979894, р/р 35213059081122, в Держказначейській службі України, м. Київ МФО 820172) відшкодування витрат за оплату судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій вказує, що 06 червня 2016 року Тиврівським районним судом Вінницької області було прийнято заочне рішення по справі № 145/487/16-ц за позовом Державної екологічної інспекції до нього, ОСОБА_1, про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства та стягнення з нього на користь держави суми збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства 3910 грн.
Вперше про наявність такої цивільної справи та такого рішення йому стало відомо 16 червня 2016 року. Мало того, повідомлення із суду надійшло на ім'я ОСОБА_1, але разом з ним проживає і його рідний син ОСОБА_1. Саме він, можливо, отримав кореспонденцію з суду , бо його в той час не тільки вдома, але і в Україні не було. Він отримав лише рішення суду від 06.06.2016р., причому відправлене йому 14.06.2016р., як він вище зазначив.
Йому нічого не було відомо про наявність позовної заяви, виклику до суду, взагалі про наявність цивільної справи за позовом до нього, про її обргунтування, додані матеріали.
Особисто він жодних документів про притягнення його до адмінвідповідальності про вчинення вищеозначеного видуманого адмінправопорушення, передбаченого ст..85 КУпАП - не отримував. Він не був поставлений до відома щодо наявності та розгляду адмінсправи відносно нього у Гайсинському районному суді Вінницької області, повістки не отримував, пояснень в суді не надавав, жодних документів, що могли підтвердити про те, що він був завчасно повідомлений про виклик до суду та участь в судовому провадженні, наданні особисто показів та пояснень -немає.
Власноручний напис в протоколі № 0004884 від 28 квітня 2015року про те, що « Ловив рибу чужою сіткою для власних потреб» означало лише одне - він витяг з ріки, пірнаючи, чужу сітку і він дуже хотів би пояснити суду, хто саме, на його думку, причетний до цього браконьєрського лову, постановки сітки і т.і. Хоче пояснити, чому він пірнав та чому витяг ту сітку і що то була за сітка. Та й що взагалі, що являла собою та сітка, яку він витяг з глибини ріки, в такий холод, без човна та плавзасобів, адже на тій сітці навіть не було поплавків.
Він сам певний період працював в системі держрибохорони. Браконьєрством не займався і не займається.
Можливо з огляду на таку фальсифікацію цих адмінматеріалів його жодним чином не викликали в суд - ні по адмінпротоколу, ні по цивільному позову.
Він категорично бажає приймати участь в судовому слуханні по цивільному позову Державної екологічної інспекції до нього, бажає давати пояснення та надавати докази, і спростувати позовні вимоги позивача.
І це його право передбачено не тільки Конституцією України, але і, зокрема, ст..ст. 3,10,60 та 224,227,228 ЦПК України.
Просить скасувати заочне рішення по справі № 145/4871/16-ц і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 заяву підтримали.
ОСОБА_1 пояснив, що повістку на судовий розгляд він не отримував, оскільки він знаходився на заробітках в м. Москві Російської Федерації. Доказів свого перебування за межами України надати не може. Окрім нього, з ним проживають його син ОСОБА_1 і батько ОСОБА_1, які могли отримати замість нього копії позовних матеріалів і судову повістку, однак йому не повідомили. Він дійсно в час, вказаний в протоколі про адмінправопорушення знаходився з друзями на річці ОСОБА_5 в с. Щучинці Гайсинського району. В Протоколі зазначив "Я, ОСОБА_1 ловив рибу чужою сіткою для власних потреб", однак все було не так, як зазначено в протоколі. Про рішення Гайсинського районного суду про притягнення його до адмінвідповідальності йому не було відомо.
Представник позивача ОСОБА_6 заперечує в задоволенні заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає що в заяві про перегляд заочного рішення слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених ЦПК, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців,- за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
Відповідно до повідомлення Гніванського РС УДМС України у Вінницькій області від 31.03.2016р. ОСОБА_1 значиться зареєстрованим ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с. 10).
Відповідно до корінця повідомлення про вручення судових повісток, повістка про виклик в судове засідання на 17.05.2016 р. вручена ОСОБА_1 15.04.2016 р. (а.с. 15), судова повістка на 06.06.2016 р., згідно корінця на повідомленні вручена 26.05.2016 р. батькові позивача (а.с. 21).
Суд вважає, що заявником ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_4 не доведено, що заявник, або його родичі не могли повідомити суд про неможливість явки ОСОБА_1 в судове засідання.
Також відповідач не навів доказів, що мають істотне значення, які при його участі при розгляді справи могли б змінити рішення суду.
Також слід зазначити, що приймаючи заочне рішення від 06.06.2016 про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства з ОСОБА_1, суд виходив із обставин встановлених постановою Гайсинського районного суду від 28.07.2015 року по справі № 129/1327/15-п.
На даний час вказана постанова чинна.
Керуючись ст. 224, 228, 231, 232 ЦПК України,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тиврівського районного суду від 06.06.2016 р. залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Мазурчак А. Г.