Єдиний унікальний номер справи: 653/860/16-к
Номер провадження : 11-кп/791/787/16 Головуючий в І інстанції : ОСОБА_1
Категорія: ст.336 КК України Доповідач: ОСОБА_2
іменем України
2016 року серпня місяця 09 дня колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого судді : ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
З участю прокурора: ОСОБА_5
Секретаря : ОСОБА_6
Обвинуваченого: ОСОБА_7
Захисника: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в м. Херсоні в залі Апеляційного суду Херсонської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12015230140001615 за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 31 травня 2016 року щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Первомайського району АР Крим, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має одну неповнолітню та одну малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за ст. 336 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 рік, зобов'язавши ОСОБА_7 відповідно до п.3, п.4 ч.1 ст.76 КК України повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - не обирався.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він являючись військовозобов'язаною особою, будучи достовірно обізнаним про проведення на території України часткової мобілізації до Збройних Сил України, яка була оголошена Указом Президента України № 15/2015 від 14 січня 2015 року, та відповідно довідки військово-лікарської комісії від 30 липня 2015 року № 1776, визнаний придатним до військової служби за мобілізацією, 29 липня 2015 року отримав повістку з роз'ясненням та вимогою прибуття 01 серпня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вручалась йому особисто, підтвердженням чого є його підпис на відривному корінці від повістки, до ІНФОРМАЦІЯ_2 на встановлену дату не прибув, тим самим порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: обов'язок військовозобов'язаних прибувати до військового комісаріату за викликом, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України.
В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій обвинуваченого вважає, що вирок суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував вимоги ст.65 КК України, оскільки не взяв до уваги матеріали, які характеризують особу обвинуваченого та обставини скоєного правопорушення.
Так, судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення під час перебування держави у стані особливого періоду, пов'язаного із загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України, а відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Також, судом не дана належна оцінка діям ОСОБА_7 в частині навмисного зникнення з місця свого постійного проживання у невідомому напрямку і з'явлення до постійного місця проживання лише через тривалий строк, більше ніж 6 місяців.
Висновок суду, що у ОСОБА_7 виник острах залишення сім'ї без годувальника спростовується поведінкою самого обвинуваченого, який зник з місця проживання на тривалий час без повідомлення і втратою зв'язку із сім'єю, фактично залишивши останніх без годувальника. При цьому судом не враховано той факт, що відповідно до чинного законодавства, всім особам, призваними за мобілізацією сплачується відповідна заробітна плата, що могло більш соціально забезпечити самого ОСОБА_7 , який ні де не працював і не працює, та його сім'ю.
Також, судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_7 офіційно оголошувався у розшук органами досудового розслідування і затримувався на підставі ухвали слідчого судді з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, що свідчить про навмисні дії останнього щодо ухилення від мобілізації.
Більш того, обвинувачений з часу скоєння кримінального правопорушення і до теперішнього часу не намагався виконати свій конституційний обов'язок та виправити свої дії шляхом вступу до лав Збройних Сил України.
Просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок призначивши ОСОБА_7 за ст. 336 КК України покарання у вигляді 2 років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення скарги, заслухавши сторони в судових дебатах, які залишилися на своїх позиціях, та останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні правопорушення, за яким його засуджено, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ст.336 КК України, обґрунтовано доказами, які були досліджені судом при розгляді провадження в суді першої інстанції та ніким не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який характеризується позитивно, одружений, має на утриманні одну неповнолітню та одну малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, пом'якшуючі покарання обставину - щире каяття, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання та дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України.
Таке покарання ОСОБА_7 на думку колегії суддів є справедливим і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому доводи в апеляції прокурора про неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого є необґрунтованими.
Підстав для скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не убачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, залишити без задоволення.
Вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 31 травня 2016 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підлпис) (підпис)