Справа № 668/4893/16-а
н/п 2-а/766/317/16
19 липня 2016 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Котьо І.В. розглянувшиматеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про стягнення недоплаченої пенсії
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на ту обставину, що постановою Одеського Апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року було скасовано постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 24 липня 2013 року і її адміністративний позов було задоволено частково, яким визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні щодо не нарахування ОСОБА_1 пенсії згідно зі ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» по другій групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 29 грудня 2008 року по 22 липня 2011 року включно. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, основної пенсії, відповідно до вимог статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 29 грудня 2008 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період. В іншій частині позовних вимог було відмовлено. Однак, у зв'язку з наявністю заборгованості за цим рішенням суду і відмовою відповідача у виплаті даної заборгованості позивач змушений звернутись з вказаним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Так стаття 267 КАС України визначає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
З метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці усіх обставин, що перешкоджають виконанню постанови суду та реальному відновленню порушених прав.
Спеціальна мета судового контролю та процесуальні особливості його здійснення зумовлюють неможливість вирішення питань, пов'язаних з контролем за виконанням судового рішення в порядку позовного провадження шляхом пред'явлення до суду окремого позову, крім випадків, передбачених ст. 181 КАС України, про що прямо зазначено у ч. 12 ст. 267 КАС України.
Частина 9 ст.267 КАС України встановлює, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Абзацом третім частини 9 ст.267 КАС України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Тобто, зазначені позовні заяви не є позовними заявами і розглядаються в тому самому провадженні в якому було ухвалене рішення суду.
Однак, в порушення положень чинного законодавству, що регулює порядок звернення до адміністративного суду, позивач подав до суду окремо позовну заяву, хоча для розгляду даного питання встановлено інший порядок судового провадження.
Так в порушення п.5 абзацу 2 ч.9 ст.267 КАС України позивачем не зазначено номер адміністративної справи в рамках якого було винесено рішення суду на яке вона посилається, а також в порушення абзацу 3 ч. 9 ст.267 КАС України до матеріалів справи воно не долучено. В порушення п.7,8 абзацу 2 ч.9 ст.267 , а також абзацу шостого ч. 9 ст.267 КАС України не зазначено, чи було отримано ОСОБА_1 виконавчий лист за результатами розгляду справи Одеським Апеляційним адміністративним судом, чи було пред'явлено у разі отримання його до виконання і не зазначено про хід виконавчого провадження у такому випадку, у зв'язку з чим у суду ще відсутня можливість встановлення не пропуску позивачем строку на подання заяви. Так як, положенням абзацу шостого ч. 9 ст.267 КАС України визначено, що заяву в порядку п.9 ст.267 КАС України може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
Відповідно до вимог речення 1 абзацу 8 ч.9 ст.267 КАС України, а саме у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
При таких обставинах суд вважає, що дана позовна заява не може бути розглянута по суті, у зв'язку з чим вважається повернутою.
Керуючись ст. 267 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про стягнення недоплаченої пенсії, вважати повернутою.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І. В. Котьо