03 серпня 2016 м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого-судді Кулянди М. І.
суддів: Половінкіної Н.Ю., Перепелюк Л.М.
секретар: Тодоряк Г.Д.
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, -
ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів.
В обґрунтування позову посилався на те, що на підставі рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2014 року з ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 100 гривень щомісячно, починаючи з 28 листопада 2014 року і довічно.
Вказувала, що на момент звернення до суду його матеріальне становище та здоров'я погіршилося, а тому просив суд змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на його користь, збільшивши їх до 700 гривень.
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 липня 2016 року позов задоволено частково.
Збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з суми 100 гривень на суму 200 гривень щомісячно, починаючи з 08 квітня 2016 року і довічно.
На вказане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким збільшити розмір аліментів на його утримання до 700 гривень.
Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у
22ц-1128/16 головуючий по 1 інстанції Ратушенко О.М.
Категорія: 50 доповідач Кулянда М.І.
справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Аналогічне роз'яснення міститься у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», де зазначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю батьків, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них і в інших випадках передбачених цим Кодексом.
Тобто закон надає право платнику аліментів або стягувачу звернутися до суду про зменшення або збільшення розміру аліментів, що визначені рішенням суду. Підставами для цього є зміна матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення стану їх здоров'я, а також в інших випадках, передбачених цих Кодексом, і відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України сторони повинні довести суду наявність цих обставин, подавши відповідні докази.
Звертаючись до суду із позовом про збільшення розміру аліментів, позивач як підставу про збільшення розміру аліментів з посиланням на ст. 192 СК України вказував на те, що з часу призначення йому аліментів на його утримання стан здоров'я в нього значно погіршився, з приводу чого в нього витрачаються чималі кошти для придбання ліків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 грудня 2014 року з ОСОБА_3 на користь його батька ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 100 гривень щомісячно, починаючи з 28 листопада 2014 року і довічно.
Позивач ОСОБА_2 є непрацездатною особою, інвалідом 2-ї групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 25 грудня 1989 року, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в Чернівецькій обласній клінічній лікарні, а саме: з 23 січня 2015 року по 09 лютого 2015 року; 03 березня 2016 року по 15 березня 2016 року; 17 липня 2015 року по 29 липня 2015 року; 10 листопада 2015 року по 23 листопада 2015 року з діагнозом бронхіальна астма.
Як вбачається з досліджених судом медичних висновків, стан здоров'я позивача, з часу призначення йому аліментів на утримання, значно погіршився: захворювання, бронхіальна астма, перейшло із середньої у важку форму, що в свою чергу призвело до збільшення витрат на придбання відповідних лікарських препаратів, необхідних для щоденного вживання з метою нормалізації стану здоров'я, що підтверджується відповідними копіями квитанцій та фіскальних чеків на придбання товарів (а.с. 11).
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, які підтверджені дослідженими судом належними доказами, зокрема, стан здоров'я позивача, який з часу призначення аліментів погіршився, а також враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 постійного місця роботи не має, перебуває на диспансерному обліку з приводу захворювання на цукровий діабет, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_4 2000 року народження та ОСОБА_5 2009 року народження, які також перебувають на «Д» обліку в Сокирянській центральній районній лікарні та потребують лікування, а також відсутність будь-якого нерухомого майна, яке належить йому на праві власності, однак є працездатним, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, збільшивши розмір аліментів до 200 гривень, оскільки вказаний розмір аліментів об'єктивно відповідає реальним можливостям відповідача сплачувати їх, не порушуючи права останнього. Крім того, апелянт не позбавлений можливості одержання ним аліментів на утримання від доньки ОСОБА_6, до якої ним не пред'явлено позову про стягнення аліментів.
Посилання апелянта на те, що у власності відповідача є земельні ділянки, за які він отримує доходи є безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, апелянт не надав суду належні та допустимі докази того, що відповідачу на праві власності належать земельні ділянки і він отримує значні кошти.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, апелянтом не представлено.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 07 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий
Судді: