Справа № 727/5787/16-ц
Провадження № 4-с/727/52/16
05 серпня 2016 року Суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Літвінова О.Г. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Кирстюка Д.В., старшого державного виконавця Сарахмана П.М., заступника начальника ОСОБА_2 Чернівецького міського відділу Державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити певні дії , -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Кирстюка Д.В., старшого державного виконавця Сарахмана П.М., заступника начальника ОСОБА_2 Чернівецького міського відділу Державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити певні дії посилаючись на те, що вона є стягувачем по зведеному виконавчому провадженню № 47634275 Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби на підставі виконавчого листа № 720/1174/15-ц від 21.07.2015 року виданого Новоселицьким районним судом Чернівецької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1
Під час здійснення виконавчих дій державні виконавці позбавили її, ОСОБА_1 стягувача зведеного виконавчого провадження права законно отримати в рахунок погашення боргу в сумі 740525-80 грн. згідно виконавчого листа № 720/1174/15-ц від 21 липня 2015 року Новоселицького районного суду Чернівецької області за рахунок нереалізованого майцна, яке знаходиться за адресою м.Чернівці, вул. Канівська, та належить ОСОБА_3
У відповідності до ст.1 Закону України «Про виконавчу службу» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконання.
При вирішенні справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень за зведеним виконавчим провадженням слід керуватись статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження", пунктами 3.8 - 3.9.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 489/20802 від 2 лютого 2012 року.
У разі звернення особи зі скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно доЦПК, така скарга підлягає розгляду судом згідно з частиною першою статті 383 ЦПК.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.
Відповідно до статті 383 ЦПК, в редакції, яка діяла до 9 березня 2011 року, право на звернення із скаргою до суду мали учасники виконавчого провадження та особи, які залучалися до проведення виконавчих дій, якщо вважали, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За змістом цієї норми право на звернення із скаргою до суду мали: учасники виконавчого провадження; особи, які залучалися до проведення виконавчих дій.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є, крім державного виконавця, сторони (стягувач і боржник), представники сторін, прокурор (який бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та у випадку відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою), експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання. Для проведення виконавчих дій державний виконавець за необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки та піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Проте Законом України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", який набрав чинності 9 березня 2011 року, стаття 383 ЦПК викладена в такій редакції: сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Питання про підсудність розгляду скарг вирішується згідно з частиною другою статті 384ЦПК, відповідно до якої скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи подається до суду, який видав виконавчий документ.
Така ж підсудність скарг визначається Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV"Про виконавче провадження" та Законом України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)".
Зокрема, згідно з частиною четвертою статті 82 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, ЦПК, Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" визначають виключну підсудність даної категорії справ - скарга подається лише до суду, який видав виконавчий документ.
За таких обставин, відповідно до вимог Закону, заявник ОСОБА_1 є стягувачем за виконавчим листом № 720/1174/15-ц від 21.07.2015 року виданого Новоселицьким районним судом Чернівецької області, а тому скарга не є підсудна Шевченківському районному суду м.Чернівці та в її прийнятті слід відмовити та роз?яснити заявниці її право на звернення до Новоселицького районного суду Чернівецької області, як до суду, який видав виконавчий лист.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 37 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 383, 384, ЦПК України, суд, -
Відмовити в прийнятті скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Кирстюка Д.В., старшого державного виконавця Сарахмана П.М., заступника начальника ОСОБА_2 Чернівецького міського відділу Державної виконавчої служби та зобов'язання вчинити певні дії та роз?яснити заявниці її право на звернення до Новоселицького районного суду Чернівецької області , як до суду, який видав виконавчий документа, на підставі якого вона є стягувачем.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Суддя О.Г.Літвінова