33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 серпня 2016 року Справа № 924/798/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
при секретарі судового засідання Максютинська Д.В
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
орган виконання судових рішень: представник Управління Державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області ОСОБА_1 (довіреність №01-15/344 від 12.07.2016)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заявника на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.06.16р. у справі № 924/798/15 (суддя Заверуха С.В.)
за позовом ОСОБА_2 підприємство теплових мереж м.Полонне
до відповідача ОСОБА_2 міська рада м. Полонне
про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт по прибиранню вулиць міста від 04.06.2012р. на суму 58066,96 грн. та договором про надання послуг від 02.07.12р. на суму 58791,05 грн., загальна сума боргу 116 858,01 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.06.2015 позов Полонського підприємства теплових мереж м.Полонне Хмельницької області до ОСОБА_2 міської ради м.Полонне Хмельницької області про стягнення 116858,01 грн. заборгованості за договорами про надання послуг задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 міської ради на користь Полонського підприємства теплових мереж 58066,96 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 04.06.2012 , 58791,05 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 02.07.2012 р., 2337,16 грн. витрат по сплаті судового збору.
26.06.2015 р. господарським судом Хмельницької області видано відповідний наказ.
25.05.2016 ОСОБА_2 підприємство теплових мереж звернулось до господарського суду Хмельницької області із скаргою на бездіяльність Управління державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області, в якій просить: 1) визнати незаконними дії Управління державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області, що полягають у відмові виконання рішення суду та у поверненні без виконання наказу господарського суду Хмельницької області №924/798/15 від 26.06.15р.; 2) зобов'язати Управління державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області прийняти до виконання наказ господарського суду Хмельницької області № 924/798/15 від 26.06.15р.; 3) зобов'язати Управління державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області вжити усіх передбачених законодавством заходів для виконання рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/798/15.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21 червня 2016 року № 924/798/15 скаргу Полонського підприємства теплових мереж на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області задоволено.
Визнано незаконними дії Управління державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області, що полягають у відмові виконання рішення суду та у поверненні без виконання наказу господарського суду Хмельницької області №924/798/15 від 26.06.15р.
Зобов'язано Управління державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області прийняти до виконання наказ господарського суду Хмельницької області № 924/798/15 від 26.06.15р.
Зобов'язано Управління державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області вжити усіх передбачених законодавством заходів для виконання рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/798/15.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що на підставі ст.12, 22, 43 Бюджетного кодексу, ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.3, п.9 п.26, п.48 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011, виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 16.06.2015 р. в даній справі повинно відбуватись за рахунок коштів місцевого бюджету незалежно від наявності рахунку ОСОБА_2 міської ради в Управлінні ДКС.
Не погодившись із винесеною ухвалою, Управління Державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити сплату судового збору, поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21.06.2016р. у справі № 924/798/15 та винести нову ухвалу, якою відмовити Полонському підприємству теплових мереж у задоволенні скарги.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник звертає увагу на те, що ОСОБА_2 міська рада не має відкритих рахунків в Управлінні казначейства і виконати судове рішення не вбачається можливим, тому ним правомірно повернуто виконавчий документ з підстав, зазначених у п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011. Скаржник наголошує, що стаття 121-2 Господарського процесуального кодексу України не передбачає оскарження дій органів державної казначейської служби, так як остання не є органом Державної виконавчої служби.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 924/798/16 поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, дану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.08.2016 року на 10.00 год. Крім того, відстрочено скаржнику сплату судового збору до 5 серпня 2016 року.
В судовому засіданні 05 серпня 2016 року представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області, та винести нову ухвалу, якою відмовити Полонському підприємству тепломереж у задоволенні скарги.
Крім того, представник скаржника надав копію платіжного доручення №144 від 03.08.2016 про сплату судового збору у розмірі 1378 грн.
Представник Позивача та Відповідача в судове засідання не з”явились.
Після закінчення судового розгляду та постановлення судового рішення у справі, об 11 год. 57 хв. колегії суддів передано відзив відповідача - Полонського підприємства теплових мереж на апеляційну скаргу, у якому останнє погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, а також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Згідно із ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Після отримання ОСОБА_2 підприємством теплових мереж наказу господарського суду Хмельницької області про стягнення боргу останнє 27.04.2016 направило даний наказ до Управління ДКС України в Полонському районі (а.с.9).
Листом №01-16/251 від 10.05.2016 Управління ДКС України в Полонському районі повернуло на підприємство відповідний виконавчий документ без виконання у зв»язку із відсутністю в Управлінні відкритих рахунків ОСОБА_2 міської ради, посилаючись при цьому на вимоги п. 2, 3, 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Постанова).
У зв»язку з цим, 25.05.2016 позивач ОСОБА_2 підприємство теплових мереж звернулось до господарського суду Хмельницької області із скаргою на бездіяльність Управління державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області.
Розглядаючи підставність звернення скаржника до суду, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Законом України «Про виконавче провадження», крім органів державної виконавчої служби, визначено інші органи, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів. Зокрема, частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Таким чином, Управління державної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області є виконавчою стороною в спірних правовідносинах.
З наведеного вбачається, що правовідносини, які виникли між сторонами виконавчого провадження випливають зі спору, вирішеного в порядку господарської юрисдикції.
Критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.
Тому, враховуючи те, що позивачем були оскаржені дій органу казначейської служби, як органу, що виконує судові рішення, то суд першої інстанції правомірно розглянув скаргу Полонського підприємства теплових мереж на підставі ст..121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, розглядаючи доводи скарги щодо неможливосі стягненя коштів у зв"язку із відсутністю відкритих рахунків, вважає за необхідне зазначити наступне.
За приписами ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, зокрема є доходи місцевих бюджетів та інші кошти. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.
Відповідно до п. 12 ст. 1 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
Таким чином органи місцевого самоврядування (у тому числі і ОСОБА_2 міська рада) відносяться до бюджетних установ, які повністю утримуються за рахунок відповідно місцевого бюджету, відтак у даному випадку 116858,01 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідного місцевого бюджету.
Згідно з частинами першою та восьмою ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила.
Відповідно до частини першої ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
В силу приписів п. 3 частини другої вказаної статті БК України головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
З встановлених судом обставин справи вбачається, що при міській раді утворено та функціонує виконком, на який чинним бюджетним законодавством покладено функції головного розпорядника коштів місцевого бюджету, у тому числі за зобов'язаннями міської ради.
З урахуванням наведеного колегія суддів констатує, що міська рада не є ані розпорядником, ані одержувачем бюджетних коштів, вона не обслуговується в казначействі, а тому не має самостійних відкритих рахунків, що не заперечується представником ДКС. Натомість в казначействі обслуговується та має відкриті рахунки виконком, який є виконавчим органом ради, їй підзвітний та підконтрольний, відтак стягнення можливе саме з рахунків виконкому як головного розпорядника коштів місцевого бюджету.
Колегія суддів також зазначає, що у виданому на виконання цього рішення наказі від 01.12.2015 не вказано, що відповідне стягнення має відбутись саме з рахунку ОСОБА_2 міської ради, відтак, з урахуванням вищенаведених положень, Казначейство не позбавлено можливості стягнути заборгованість міської ради з рахунку Виконкому в загальному порядку.
Покликання скаржника на відсутність відповідних рахунків для виплат за виданим виконавчим листом, тощо не можуть прийматися судом до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов»язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Водночас колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта про неможливість застосування при розгляді даного спору п.п. 47, 48 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, оскільки останні регулють процедуру безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, а у відповідності до БК України державний та місцеві бюджети є різними складовими структури бюджетної системи України. Разом з тим, помилкове застосування судом першої інстанції п.п. 47, 48 Порядку на обгрунтування своїх висновків, не призвело до прийняття неправильного рішення.
З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі щодо неможливості виконання рішення суду є необгрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її скасування.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу УправлінняДержавної казначейської служби України у Полонському районі Хмельницької області від 02.07.16р. залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 21 червня 2016 року у справі №924/798/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Справу №924/798/15 повернути господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.