Справа № 569/935/15-к
31 березня 2016 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальне провадження № 12014180010004561 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
До Рівненського міського суду надійшли матеріали кримінального провадження з апеляційного суду Рівненської області за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у виді домашнього арешту, мотивуючи тим, що останній вчинив тяжкий злочин та враховуючи те, що він неодноразово судимий, може впливати на свідків які ще не допитані в судовому засіданні. При цьому враховуючи характеризуючі дані на нього, а тому більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Також вказує, що ОСОБА_6 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, ніде не працює, може уникнути суду.
Потерпілий ОСОБА_4 не заперечує проти продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_5 також не заперечують проти продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, пояснення потерпілого, обвинуваченого, думку адвоката, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 178 КПК України - при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов"язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров"я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв"язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявності в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутація підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше до нього; наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомих наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвалою суду від 02 лютого 2016 року ОСОБА_6 було змінено міру запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт до 02 квітня 2016 року включно.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 підозрюються у скоєнні тяжкого злочину, раніше судимий, має постійне місце проживання, де проживає з мамою яка має тяжке захворювання, і за нею необхідний постійний догляд.
Також останній вказує, що у нього немає підстав тиснути на свідків, перешкоджати встановленню істини по справі, хоча він і не визнає вину у скоєнні кримінального правопорушення. Всі свідки та потерпілий вже давали покази по даному кримінальному правопорушенню, і інших свідчень вони не скажуть. При цьому пояснює, що він зацікавлений встановити істину по даному кримінальному провадженню.
Суд вважає, що невизнання вини, є способом захисту підозрюваного від пред"явленого обвинувачення.
За таких підстав, суд вважає продовжити ОСОБА_6 міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту на строк два місяці.
Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали судді, суду про домашній арешт не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку , передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331, 314-316, 369, 372 КПК України, суд,-
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому у АДРЕСА_1 якому вручено обвинувальний акт у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України міру запобіжного заходу - у виді домашнього арешту на строк шістдесят днів, з 02 квітня 2016 року до 01 червня 2016 року включно, з забороною залишати з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов"язати ОСОБА_6 з"являтись на виклики суду для розгляду кримінального провадження .
Копію ухвали вручити ОСОБА_6 , адвокату та прокурору а також направити для виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у Рівненський відділ поліції ГУНП в Рівненській області.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Рiвненського
мiського суду ОСОБА_1