Справа № 569/935/15-к
02 лютого 2016 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014180010004561 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
До Рівненського міського суду надійшли матеріали кримінального провадження з апеляційного суду Рівненської області за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, мотивуючи тим, що останній вчинив тяжкий злочин та враховуючи те, що він неодноразово судимий, може впливати на свідків,потерпілого при цьому враховуючи характеризуючі дані на нього, а тому більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Також вказує, що ОСОБА_5 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, ніде не працює, може уникнути суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_4 просять відмовити у задоволенні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, а обрати не пов"язану з позбавленням волі, а саме у виді домашнього арешту, оскільки конкретних підстав для тримання під вартою ОСОБА_5 немає, вимога про тримання під вартою повинна базуватись на обгрунтованих підствах, і вважають що прокурор вказані підстави не навів. Крім того, ОСОБА_5 вказує, що він тяжко хворіє перебуваючи в СІЗО м. Рівне, вже сім днів у нього температура, він має постійне місце проживання , де проживає з мамою, якій зробили операцію на ноги, і вона самостійно не може ходити. Батька та інших близьких членів сім"ї у нього немає. Під час досудового слідства йому запобіжний захід не обирався, він своєчасно разом з потерпілим з"являлись до слідчого, а потім до суду. Під час розгляду справи відносно нього обирався запобіжний захід у виді тримання під вартою по вироку, за яким йому призначено покарання у виді арешту , і вказане покарання він відбув повністю. Він також під час судового розгляду не впливав ні на свідків, ні на потерпілого, і в матеріалах кримінального провадження наявна розписка потерпілого про відсутність з його боку будь-яких претензій. Крім того , він вже біля одного року утримується під вартою.
Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку підозрюваного, адвоката, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 178 КПК України - при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов"язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров"я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв"язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявності в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутація підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися раніше до нього; наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомих наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 підозрюються у скоєнні тяжкого злочину, раніше судимий, має постійне місце проживання, де проживає з мамою яка має тяжке захворювання, і за нею необхідний постійний догляд.
Також останній вказує, що у нього немає підстав тиснути на свідків, перешкоджати встановленню істини по справі, хоча він і не визнає вину у скоєнні кримінального правопорушення. Всі свідки та потерпілий вже давали покази по даному кримінальному правопорушенню, і інших свідчень вони не скажуть. При цьому пояснює, що він зацікавлений встановити істину по даному кримінальному провадженню.
Суд вважає, що невизнання вини, є способом захисту підозрюваного від пред"явленого обвинувачення.
З ст. 331 КПК України вбачається, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Суд критично відноситься до твердження прокурора про можливість ухилення ОСОБА_5 від суду, перешкодження встановлення істини по справі та тиску на свідків, потерпілого, оскільки крім власної думки, інших переконливих та належних доказів до суду не надав.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, суду належить з"ясувати, чи тримання особи під вартою до судового розгляду справи, є тим запобіжним заходом, який забеспечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних заходів та чи є можливість обмежитися застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
Рішенням ЄСПЛ від 12.03.2009 року у справі " Алєксандер Макаров проти Росії" , Європейський суд з прав людини вказав, що національні органи влади були зобов"язані навести на користь тримання його під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами. Вимога, що підозра має базуватись на обгрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більш того, за відсутності обгрунтованої підозри особа не може бути за жодних підстав затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обгрунтованої підозри ( рішення " Чеботарі проти Молдови").
Як слідує з рішення " Бойченко проти Молдови" одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обгрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя вбо скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про тримання під вартою.
Судом також встановлено, що ОСОБА_5 в період досудового слідства та судового розгляду справи не обиралась міра запобіжного заходу, а утримання під вартою було обрано у зв"язку з виконання покарання про арешт за іншим кримінальним провадження по якому він відбув повністю покарання.
Прокурором не надано жодних допустимих доказів про те, що ОСОБА_5 не з"являвся на виклики слідчого та суду.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, змінити ОСОБА_5 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Згідно ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали судді, суду про домашній арешт не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку , передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331, 314-316, 369, 372 КПК України, суд,-
Змінити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 якому вручено обвинувальний акт у вчиненні кримінального провадження, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України з утримання під вартою на міру запобіжного заходу - у виді домашнього арешту на строк шістдесят днів, з 02 лютого 2016 року до 02 квітня 2016 року включно, з забороною залишати з 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов"язати ОСОБА_5 з"являтись на виклики суду для розгляду кримінального провадження .
Копію ухвали вручити ОСОБА_5 , адвокату та прокурору, СІЗО № 24 м. Рівне , а також направити для виконання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у Рівненський відділ поліції ГУНП в Рівненській області.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Рiвненського
мiського суду ОСОБА_1