Справа № 551/478/16-к
17 травня 2016 року селище Шишаки
Слідчий суддя Шишацького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
старшого слідчого - ОСОБА_4 ,
скаржника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
13 травня 2016 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_5 на постанову старшого слідчого Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 28 квітня 2016 року про закриття кримінального провадження № 12015170360000466, що було розпочате 12.10.2015 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 172 КК України.
В обґрунтування своєї скарги зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено у неповному обсязі, постанова про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину винесена слідчим ОСОБА_4 без з'ясування ряду фактичних обставин кримінального правопорушення. Крім того він незгодний з кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.2 ст. 172 КК, що на думку скаржника й призвело до встановлення слідчим факту відсутності у діях працівників службових осіб Шишацької спеціалізованої школи складу злочину, передбаченого цією правовою нормою
Враховуючи вищевикладене скаржник просив постанову слідчого скасувати та направити кримінальне провадження для проведення досудового розслідування.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_5 свою скаргу підтримав, просив скасувати постанову про закриття кримінального провадження оскільки слідство проведено з порушенням вимог щодо його повноти, всебічності та об'єктивності. Надав пояснення аналогічні викладеним ним у скарзі, зокрема звернув увагу суду на те, що в ході досудового розслідування не було з'ясовано ряд важливих обставин у справи, а саме: мотивація прийняття керівництвом школи рішення про проведення практики 09 червня 2015 року саме у такий спосіб та саме на полях, що належать ТОВ «АФ ім. Довженка», не з'ясовано яким транспортом здійснювалось перевезення дітей до місця робіт та детальне місце знаходження поля на якому проводились роботи, не вивчено характеристики вказаного поля зокрема його відповідність вимогам санітарно-гігієнічних та екологічних норм, які регулюють дитячу працю, не допитано в якості свідків батьків дітей на предмет надання ними дозволу на проведення дітьми польових робіт, не допитана заступник директора школи ОСОБА_6 , як відповідальна за проведення практики тощо
Прокурор та слідчий вважали, що скарга є безпідставною, а отже задоволенню не підлягає, оскільки досудове розслідування проведено у повному обсязі у відповідності до норм кримінально-процесуального закону. Слідчий зауважила, що на кваліфікації кримінального правопорушення за ч.2 ст. 172 КК України наполягав сам скаржник. Прокурор підстав для перекваліфікації діяння не вбачала через відсутність норм КК України, які б передбачали відповідальність керівництва школи у даному випадку.
Заслухавши пояснення скаржника та слідчого, з'ясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи та кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги виходячи з наступного.
06 липня 2015 року в Шишацькому РВ УМВС України в Полтавській області зареєстровано письмову заяву ОСОБА_5 від 03 липня 2015 року, як законного представника учня Шишацької спеціалізованої школи ім. В.І. Вернадського ОСОБА_7 . У вказаній заяві він просив розпочати кримінальне провадження за фактом примусового направлення службовими особами школи його сина ОСОБА_8 на польові роботи до ТОВ «Агрофірма ім. Довженка», без отримання дозволу батьків на це та з порушенням порядку та умов проведення таких робіт, що призвело до погіршення стану здоров'я сина.
Ухвалою слідчого судді Шишацького районного суду Полтавській області ОСОБА_9 від 12 жовтня 2015 року задоволено скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого та зобов'язано слідче відділення Шишацького РВ УМВС внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_5 від 03 липня 2015 року.
12 жовтня 2015 року відомості по даному факту були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170360000466, з попередньою правовою кваліфікацією діяння за ч.2 ст.172 КК України, а проведення досудового розслідування доручено старшому слідчому СВ Шишацького РВ УМВС ОСОБА_4 (а.с.к.п. 1-2).
28 квітня 2016 року старшим слідчим ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, за відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172 КК України (а.с.к.п. 104-105).
Своє рішення слідчий окрім відсутності складу злочину передбаченого ч.2 ст. 172 КК України у діях директора Шишацької спеціалізованої шкоди ім. В.І. Вернадського ОСОБА_10 мотивував тим, що в наслідок службового розслідування, проведеного відділом освіти, молоді та спорту Шишацької РДА ознак протиправної та аморальної діяльності, насильства та експлуатації, а також порушення прав учня 11-а (10-а) класу Шишацької спеціалізованої школи ім. Вернадського ОСОБА_7 не встановлено, а порядок організації та проведення вищевказаних польових робіт, участь у яких приймав неповнолітній ОСОБА_7 , відповідають вимогам нормативних актів Міністерства освіти і науки України.
На думку суду покладення вищевказаного висновку службового розслідування в основу прийнятого слідчим у кримінальному провадженні рішення є неприпустимим.
Так, вищевказаним висновком надано відомчу оцінку діям лише працівників Шишацької спеціалізованої школи. В той же час правомірність дій працівників ТОВ «АФ ім. Довженка» при проведенні польових робіт за участю учнів 8-10 класів школи в ході проведення службового розслідування не вивчалась.
Сам по собі акт за результатами проведення службового розслідування від 03 вересня 2015 року має суперечливих характер, зокрема у ньому наголошується на тому, що дії керівництва школи відповідали вимогам відомчих нормативних актів, які регулюють питання проходження навчальної практики учнями загальноосвітніх шкіл, в той же час комісія, що здійснювала службове розслідування дійшла висновку, що насправді мала місце не практика, а участь учнів у виконанні громадських робіт. При складанні документації дирекцією школи допущена помилка в частині назви наказу № 51 від 09 червня 2015 року «Про організацію навчальної практики» (а.с.к.п. 39-40).
Таким чином комісія відділу освіти, молоді та спорту Шишацької РДА дійшла висновку, що фактично мала місце не навчальна практика на полі «АФ ім. Довженка», а залучення учнів до громадських робіт, в той же час необхідність проведення даних робіт вони обґрунтували вимогами відомчих нормативних документів, що регламентують саме організацію та проходження навчальної практики.
Вищевказаний факт слідчим залишено поза увагою.
На думку суду кваліфікація кримінального правопорушення за ч.2 ст. 172 КК України є спірною, як за об'єктним так і за суб'єктним складом. Так, об'єктом злочину, передбаченого ч.2 ст. 172 КК України є трудові права людини, які включають право на працю, право на гарантовану заробітну плату, право на відпочинок тощо.
Потерпілим від цього злочину закон визнає працівника тобто особу на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин. Суб'єктом злочину є власник або уповноважений ним на прийняття певних рішень представник.
В той же час вже із заяви ОСОБА_5 про кримінальне правопорушень вбачалось, що його син ОСОБА_7 є учнем 10а класу Шишацької спеціалізованої школи ім. Вернадського, порушення на яке вказує заявник вчинено під час учбового процесу (проходження практики), а отже перебування неповнолітнього у трудових відносинах з керівництвом школи чи ТОВ «АФ ім Довженка» виключалось ще на стадії внесення даних до ЄРДР. Це саме стосується і інших учнів школи, які приймали участь у вищезазначених польових роботах.
Згідно п. 5 ч.5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Вищевказана процесуальна норма свідчить про те, що первинна кваліфікація кримінального правопорушення на стадії внесення даних відносно нього до ЄРДР не є остаточною та може змінюватись слідчим (прокурором) в ході досудового розслідування в залежності від встановлених ним обставин кримінального правопорушення.
На думку суду, невірно первинно кваліфікувавши злочин за ч.2 ст. 172 КК України при внесенні даних до ЄРДР, слідчий ОСОБА_4 своїй постанові про закриття кримінального провадження дійшла однозначного висновку про відсутність в діях службових осіб ознак складу злочину передбаченого вказаною правовою нормою. В той же час не з'ясувала чи містили дії працівників Шишацької загальноосвітньої школи в даному випадку ознаки складів інших злочині та у постанові про закриття кримінального провадження вказане питання не відобразила.
Також слідчим не надано правову оцінку діям працівників ТОВ «АФ ім. Довженка» незважаючи на те, що дитяча праця використовувалась саме на території одного з виробничих підрозділів даного товариства.
Посилання слідчого ОСОБА_4 на те, що на кваліфікації кримінального правопорушення за ч.2 ст. 172 КК України наполягав сам заявник ОСОБА_5 на думку суду є безпідставним, оскільки вимогами КПК України заявники (потерпілі) не наділені правом (обов'язком) кваліфікації кримінальних правопорушень, вказане питання на стадії досудового розслідування є прерогативою виключно слідчого або прокурора.
Правова позиція прокурора про відсутність у КК України норм, що передбачають кримінальну відповідальність за дії допущені керівництвом школи у даному випадку також не приймається судом до уваги.
Так, згідно ч.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Зазначення терміна «примусова чи обов'язкова праця» не поширюється на будь-яку роботу, виконання якої зазвичай вимагається під час тримання в умовах позбавлення свободи або під час умовного звільнення; на будь-яку службу військового характеру або службу, яка вимагається замість обов'язкової військової служби; на будь-яку службу, що вимагається у випадку надзвичайної ситуації або стихійного лиха, яке загрожує життю чи благополуччю суспільства; на будь-яку роботу чи службу, яка є частиною звичайних громадянських обов'язків.
Таким чином в ході досудового розслідування слідчому в першу чергу необхідно було встановити чи мала робота сина скаржника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та інших учнів школи на полі ТОВ «АФ ім. Довженка» характер примусової чи обов'язкової праці, якщо так, то хто примушував останніх на це, хто був вигодонабувачем від цієї праці тощо.
Зокрема ч.1 ст. 150 КК України передбачена кримінальна відповідальність за експлуатацію дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці.
Згідно приписів ст. 188 КЗпП працевлаштування ОСОБА_7 , який станом на 09 червня 2015 року не досяг шістнадцятирічного віку, допускалось лише за згодою одного з батьків.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що жодним з батьків неповнолітнього ОСОБА_7 така згода не надавалась, а отже судом допускається кваліфікація кримінального правопорушення за вказаною правовою нормою.
В будь якому випадку відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Досудове розслідування визнається закінченим , якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, які виникли, не залишалась неперевіреною, тобто коли виконані вимоги ст. 91 КПК України про встановлення обставин, які підлягають доказуванню слідчим, прокурором у кримінальному провадженні.
Як слідує із приписів ст.ст. 93, 223, 224 КПК України збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється переважно шляхом проведення слідчих (розшукових) дій.
В супереч вищевказаним нормам кримінально-процесуального закону жоден з батьків ОСОБА_7 або інших учнів школи, які приймали участь у польових роботах, на предмет надання ними згоди на вказану роботу не допитаний.
Скаржником слушно зауважено, що під час досудового розслідування не була допитана відповідальна за організацію практики ОСОБА_6 , методисти школи на предмет педагогічної користі від вказаних польових робіт для учнів школи, не досліджена службова документація школи з цього приводу, зокрема відповідні облікові форми в яких проводиться реєстрація наказів, інструктажів з питань техніки безпеки тощо.
Допити учнів школи проведено поверхово, без з'ясування обставин, що становлять предмет доказування у кримінальному провадженні. Незважаючи на суттєві протиріччя у показання педагогічних працівників та учнів школи щодо часу протягом якого проводились польові роботи, вони слідчим шляхом не усунуті, а слідчим в постанові про закриття кримінального провадження взято до уваги тривалість робіт, що була зазначена саме педагогічними працівниками.
Не з'ясовано слідчим мотиви організації практики (громадських робіт) учнів школи саме -09 червня 2015 року та саме на полі, що належить ТОВ «АФ ім. Довженка», не встановлено яким транспортом проводилось перевезення дітей до місця проведення робіт та відповідність транспорту вимогам для перевезення організованих груп дітей, не допитано водіїв, які здійснювали перевезення та не вивчено автотранспортну документацію, яка може містити данні про час перебування дітей на роботах.
В супереч вимогам ст. 91 КПК України слідчим не з'ясовано детальне місце розташування поля на якому проводились польові роботи за участю дітей, не проведено його перевірка на предмет відповідності вимогам санітарно-гігієнічних та екологічних норм, які регулюють дитячу працю.
Вказані обставини свідчить про те, що досудове розслідування проведено з порушенням вимог КПК України, щодо його повноти, всебічності та об'єктивності, а отже висновки слідчого відображені у постанові про закриття кримінального провадження є передчасними, оскільки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи.
В зв'язку з викладеним, приходжу до висновку, про необхідність скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 25, 303-304, 307, 336 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Постанову слідчого Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 від 28 квітня 2016 року про закриття кримінального провадження № 12015170360000466 - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12015170360000466 направити до СВ Шишацького ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області для подальшого проведення досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а особами, що не були присутні в судовому засіданні протягом того ж строку з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_11 Сиволап