29.06.2016 р. Справа№ 914/2812/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали
за скаргою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полісся”, с.Крушельниця Сколівського району Львівської області
про скасування постанови відділу Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №49823769 від 14.04.2016р.
у справі №914/2812/15
за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія”, м. Львів
до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полісся”, с.Крушельниця Сколівського району Львівської області
про стягнення 224 097,65 грн.
За участю представників сторін:
від скаржника ОСОБА_3 - представник (довіреність вих.№б/н від 07.04.2016р.);
від стягувача не з»явився;
від ДВС не з'явився.
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полісся” про скасування постанови відділу Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №49823769 від 14.04.2016р. у справі №914/2812/15 за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія” до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полісся” про стягнення 224 097,65 грн.
Рішення у вказаній справі було прийнято Господарським судом Львівської області у складі судді Чорній Л.З. Однак, враховуючи те, що станом на дату надходження скарги суддя Чорній Л.З. перебувала у відрядженні, справу за наслідками проведеного автоматизованого розподілу було передано для розгляду судді Сухович Ю.О.
Враховуючи те, що матеріали господарської справи №914/2812/16 із супровідним листом вих. № 914/2812/15/1/16 від 12.04.2016, у зв'язку із надходженням апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полісся” на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.03.2016р. у справі №914/2812/15, скеровано на адресу Львівського апеляційного господарського суду, ухвалою суду від 25.04.2016р. вирішення питання про прийняття скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полісся” вих.№84/16 Л від 22.04.2016р. (вх. №2267/16 від 22.04.2016р.) відкладено до повернення матеріалів справи з Львівського апеляційного господарського суду.
10.05.2016р. матеріали справи №914/2812/16 за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія” до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полісся” про стягнення 224 097,65 грн. повернулись на адресу господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 13.05.2016р. скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полісся” прийнято до розгляду в судовому засіданні, яке призначено на 30.05.2016р.
Ухвалою суду від 30.05.2016р. розгляд скарги відкладено на 13.06.2016р.
Ухвалою суду від 13.06.2016р. розгляд скарги відкладено на 29.06.2016р.
Скаржником через канцелярію суду подавались письмові пояснення вих.№84/16 Л від 25.05.2016р.(вх. №22486/16 від 26.05.2016р.), вих. №85/16 Л від 09.06.2016р. (вх. №24377/16 від 10.06.2016р.), в яких додатково обґрунтовано підстави для задоволення скарги.
В судовому засіданні представник скаржника вимогу скарги з врахуванням додатково поданих письмових пояснень підтримав, просив скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №49823769 від 14.04.2016р.
Скарга на постанову органу ДВС мотивована тим, що зміст оскаржуваної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження прямо суперечить рішенню господарського суду Львівської області від 04.11.2015р. у справі №914/2812/15 в частині коду ЄДРПОУ, однак оскільки ухвала господарського суду Львівської області від 11.04.2016р. не оскаржувалась та набрала законної сили і нею встановлено що код ЄДРПОУ 22821803 не є кодом боржника по справі №914/2812/15. Відтак, з метою реального виконання рішення господарського суду Львівської області від 04.11.2015р., скаржник просить скасувати постанову про арешт коштів боржника та оголошення заборони його відчуження від 14.04.2016р.
Позивач (стягував) в судове засідання не з»явився, причин неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду скарги був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням із штрихкодовим ідентифікатором №7900511304446 від15.06.2016р., вручено17.06.2016р. Станом на 29.06.2016р. від стягувача на адресу суду не надходили заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду скарги.
30.05.2016р. позивач (стягувач) подав в канцелярію суду заперечення на скаргу вих. №13-741/13 від 30.05.2016р.(вх.№22729/16 від 30.05.2016р.) в яких зазначається, що в ході виконавчого провадження відділом державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції винесено постанови про арешт коштів боржника від 26.02.2016р. та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.2016р. З доводами скаржника позивач не погоджується оскільки стороною по договору підряду, замовником, є саме оператор договору простого товариства, яким і є ОСОБА_4 «Полісся», яке уповноважене на ведення справ від імені учасників договору простого товариства та є інвестором. Відтак, уклавши договір підряду ОСОБА_4 «Полісся», як оператор договору простого товариства взяло на себе всі зобов'язання щодо виконання умов такого договору. Як зазначає стягувач, згідно вимог чинного законодавства, договір простого товариства є спільною діяльністю учасників такого товариства без створення юридичної особи та не може мати коду ЄДРПОУ оскільки не проходить державну реєстрацію як окремий суб'єкт господарювання. Тому, зазначивши в позовній заяві код ЄДРПОУ 534664324 позивач зазначив податковий номер боржника - договору простого товариства. Код ЄДРПОУ боржника та уповноваженої особи договору простого товариства - 22821803, а твердження скаржника про те, що він не є відповідальним за зобов'язаннями замовника за договором підряду є хибним та спрямоване на уникнення матеріальної відповідальності.
Сколівський районний відділ державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Львівській області явки представника в судове засідання не забезпечив. Про дату час та місце був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням штрихкодовий ідентифікатор №8260001224329 від 15.06.2016р. вручено 17.06.2016р.
27.05.2016р. від Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Львівській області надійшли заперечення вих. №09/5/1979 від 23.05.2016р. (вх. №22646/16 від 27.05.2016р.), в яких останній зазначає, що з наведеним у скарзі не погоджується, ним було вжито всіх заходів, передбачених чинним законодавством, для виконання рішення суду, в зв'язку із чим просить у задоволенні вимог ОСОБА_4 «Полісся» відмовити та здійснювати розгляд скарги без участі представника Сколівського районного відділу державної виконавчої служби.
Суд вважає за можливе розглянути скаргу на дії ДВС за відсутності представників стягувача та Сколівського районного відділу Державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Львівській області, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, однак не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні. Наявних матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника скаржника, судом встановлено:
Рішенням господарського суду Львівської області від 04.11.2015р. №914/2812/15 з ОСОБА_4 «Полісся», як оператора по договору простого товариства №01-03-109/11-СД від 15.12.2011р. стягнуто на користь ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» 122 907,32 грн. основного боргу, 91 728,19 грн. інфляційних втрат, 7 293,60 грн. 3% річних та 4 438,58 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення сторонами не оскаржувалось, відтак 20.11.2015р. набрало законної сили. На виконання рішення Господарським судом Львівської області 24.11.2015р. видано наказ на примусове стягнення.
16.01.2016р. на підставі заяви про примусове виконання Державною виконавчою службою Сколівського районного управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №49823769 для примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.11.2015р.
За заявою ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» Господарський суд Львівської області ухвалою від 24.03.2016р. виправив описку у рішенні та наказі в частині коду ЄДРПОУ відповідача з 534664324 на 22821803.
11.04.2016р. ухвалою суду виправлено описку в ухвалі суду від 24.03.2016р. та вказано попередній код ЄДРПОУ відповідача, який міститься в матеріалах справи, а саме 534664324.
14.04.2016р. відділом Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області прийнято постанову про арешт коштів боржника та оголошення заборони на його відчуження, у якій боржником вказаноТзОВ «Полісся» код ЄДРПОУ 22821803.
Скаржник стверджує, що про наявність вказаної постанови довідався 19.04.2016р. відвідавши інтернет сторінку Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Посилаючись на положення ч.1 ст.509, ч.1 ст.511 ЦК України скаржник зазначає, що зобов»язання не створює обов»язку для третьої особи, отже ОСОБА_4 «Полісся» не є стороною зобов»язаною виконувати обов»язки боржника у справі №914/2812/15.
Скаржник, посилаючись на положення ч.1 ст.1, ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» вважає, що враховуючи наявність ухвали суду від 11.04.2016р. якою визначено боржника, і як вважає скаржник, це не є ОСОБА_4 «Полісся», він просить скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.04.2016р. прийняту Сколівським районним управлінням юстиції Львівської області.
Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України “Про виконавче провадження”, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Зокрема, ч.4 ст.82 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На виконанні у відділі державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції у Львівській області перебуває виконавче провадження № 49823769 з примусового виконання наказу № 914/2812/15, виданого Господарським судом Львівської області 24.11.2015р. про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Полісся», як оператора по договору простого товариства №01-03-109/11-СД від 15.12.2011р. (82617, Львівська область, Сколівський район, с.Крушельниця, вул. Б.Хмельницького, 8; код ЄДРПОУ 534664324; р/р 26006447717 в АТ «ОСОБА_5 АВАЛЬ», МФО 380805) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (79000, м. Львів, пл.Міцкевича,8; код ЄДРПОУ 01432606) 122 907,32 грн. основного боргу, 91 728,19 грн. інфляційних втрат, 7 293,60 грн. 3% річних та 4 438,58 грн. судового збору.
16.01.2016р. відділом Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції у Львівській області у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по вищевказаному наказу суду.
Вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до положень ст.25 Закону України “Про виконавче провадження”, боржнику було надано строк для самостійного виконання до 22.01.2016р.
Згідно п.6 ст.12 Закону України “Про виконавче провадження”, боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У зв»язку з невиконанням боржником наказу у визначений органом ДВС строк, останній 26.02.2016р. прийняв постанову про арешт коштів боржника та надіслав до банку для виконання. Однак, 09.03.2016р. постанову про арешт коштів повернуто без виконання у зв»язку з тим, що найменування боржника зазначене у постанові не відповідає найменуванню клієнта банку.
З метою розшуку майна боржника державним виконавцем надіслано запити у спеціалізовані організації. Згідно повідомлення ДПСУ боржник ОСОБА_4 «Полісся» має відкриті рахунки в АТ «ОСОБА_5 Аваль».
Державним виконавцем встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 534664324 юридичну особу не знайдено. Відповідно до даних з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань знайдено ОСОБА_4 «Полісся» код ЄДРПОУ якого 22821803, що не відповідає коду зазначеному у виконавчому документі.
08.04.2016р. до Відділу ДВС Сколівського РУЮ надійшла ухвала Господарського суду Львівської області від 24.03.2016р. про виправлення описки в частині коду ЄДРПОУ боржника ОСОБА_4 «Полісся» де вказано, що таким є 22821803.
14.04.2016р. Відділ ДВС Сколівського РУЮ прийняв постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. У постанові вказано, що боржником є ОСОБА_4 «Полісся», адреса: с.Крушельниця, вул.Б.Хмельницького,8, код ЄДРПОУ 22821803.
Згідно п.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Згідно п.1 ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП НАК «Надра України» при поданні позовної заяви до суду звертало свої вимоги до ОСОБА_4 «Полісся», як оператора по договору простого товариства №01-03-109/11-СД від 15.12.2011р. і зазначало код ЄДРПОУ 534664324.
Проте, номер 534664324 не є кодом ЄДРПОУ юридичної особи, а є податковим номером платника податків договору простого товариства №01-03-109/11СД від 15.12.2011р., про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків (форма 4-ОПП) №192/18-2025 від 15.03.2013р.
Згідно ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов»язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об»єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об»єднання вкладів учасників.
Згідно ст.1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Слід зазначити, що договір простого товариства є спільною діяльністю учасників без створення юридичної особи та не може мати коду ЄДРПОУ, оскільки не проходить державну реєстрацію, як окремий суб»єкт господарювання.
Відтак, вказавши у позовній заяві код ЄДРПОУ 534664324 позивач зазначив податковий номер боржника - договору простого товариства №01-03-109/11-СД від 15.12.2011р. - уповноважена особа ОСОБА_4 «Полісся» код ЄДРПОУ 22821803.
Код ЄДРПОУ боржника ОСОБА_4 «Полісся» - 22821803, в тому числі й уповноваженої особи ОСОБА_4 «Полісся», тобто оператора за договором простого товариства №01-03-109/11-СД від 15.12.2011р., що вказано у довідці про взяття на облік платника податків. Це же код ЄДРПОУ вказаний на печатці ОСОБА_4 «Полісся» на усіх документах, що містяться у матеріалах справи.
Стороною по договору підряду, замовником, є саме оператор договору простого товариства, яким і є ОСОБА_4 «Полісся», що уповноважене на ведення справ від імені учасників договору простого товариства та є інвестором. Відтак, уклавши договір підряду ОСОБА_4 «Полісся», як оператор договору простого товариства взяло на себе всі зобов'язання щодо виконання умов такого договору.
Отже, посилання скаржника на те, що він не є відповідальним за зобов»язаннями замовника у договорі підряду є помилковими, а його дії такими, що суперечать положенням укладених договорів та чинному законодавству та спрямовані на уникнення від матеріальної відповідальності.
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом спору між сторонами.
Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 4 ГПК України).
Згідно ч.1 ст.115 ГПК України Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, яка, серед іншого, регулює діяльність Європейського суду з прав людини, була ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 р.
Рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими до застосування для кожної з країн-учасниць Конвенції, оскарженню не підлягають і є частиною національного законодавства країни-учасниці.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД", Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., зазначено, що неможливість для заявника отримати результат виконання рішення суду, винесеного на його або її користь, складає втручання у право на мирне володіння майном, яке викладено у першому параграфі ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що виконання судових рішень розглядається як невід"ємна частина судового розгляду в розумінні ст.6 Конвенції. Виконання рішення суду сприяє втіленню законів у життя, зміцненню їх авторитету та за своєю суттю є завершальною стадією судового провадження, яка сприяє охороні прав, свобод та законних інтересів громадян.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Основним законодавчим механізмом, покликаним забезпечити виконання рішень суду, євстановлена законодавцем юридична відповідальність, яка сворює реальний механізм покликаний забезпечити негайне виконання судових актів.
Так, за умисне невиконання рішення суду передбачена кримінальна відповідальність за ст.382 КК України.
Державний виконавець відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", яким він керується при виконанні рішень, зобов"язаний виконати рішення суду щодо стягнення заборгованості з боржника з вірним кодом ЄДРПОУ.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця по прийняттю оспорюваної постанови винесеної на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та сама постанова є законними, відтак подана боржником скарга до задоволення не підлягає.
Крім того, слід зазначити, що скаржник просить скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №49823769 від 14.04.2016р. у справі №914/2812/15.
Однак, у п.п.9.13 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. із змінами і доповненнями “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відтак, скаржник при цьому також обрав невірний спосіб захисту при оскарженні постанови органу ДВС.
Керуючись ст.ст. 86-87,121-2 ГПК України, суд -
1. У задоволенні скарги ОСОБА_4 “Полісся» про скасування постанови відділу Державної виконавчої служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №49823769 від 14.04.2016р. у справі №914/2812/15 за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Надра України” “Західукргеологія” до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “Полісся” про стягнення 224 097,65 грн. відмовити повністю.
2. Ухвала набирає законної сили у день її прийняття та може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки вказані у ст.91-93 ГПК України.
Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представника сторін та третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Суддя Сухович Ю.О.