Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "04" серпня 2016 р. Справа № 906/489/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
за участю представників сторін:
від позивача: Гордійчук Я.В. - дов. №4 від 05.01.16р.
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м. Житомир)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)
про стягнення 44808,47 грн.
Строк розгляду спору продовжено по 04.08.16р. за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 44808,47 грн. заборгованості з орендної плати згідно договору №1393 від 15.02.12р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Повідомив, що станом на дату судового засідання сума заборгованості у відповідача залишилася незмінною.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, оскільки відповідно до даних з веб-сайту УДППЗ "Укрпошта" ухвала суду від 30.06.2016 вручена адресату (відповідачу) особисто 04.07.16р. (а.с.48).
Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.
Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
На виконання рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 01.02.12р. №53 між сторонами 15.02.12р. укладено договір оренди нерухомого майна №1393 (а.с.8-10), за умовами якого позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для розміщення фізкультурно-спортивного закладу, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту, тренажерного залу, за адресою: АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі КВЖРЕП №13, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 654033,00 грн. без ПДВ станом на 30.11.11р., площею 311 кв. м. з орендною платою у розмірі 15,00 грн. за 1 кв. м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (п. 1.1 договору).
Слід зазначити, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування визначене договором нерухоме майно, про що свідчить акт прийому-передачі від 15.02.12р. (а.с.11).
Згідно з п.3.1 договору, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, затвердженої рішенням міської ради або за результатами конкурсу на право укладення договору оренди комунальної власності територіальної громади м. Житомира (п. 3.2 договору).
Пунктом 3.3 договору визначено, що орендна плата по цьому договору за перший місяць оренди становить 4665,00 грн. без ПДВ. В подальшому орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку не пізніше 10 числа послідуючого місяця з урахуванням податку на додану вартість.
В порушення умов даного договору відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, що встановлено рішенням господарського суду Житомирської області від 11.12.13р. у справі №906/1675/13 за позовом Прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі 1) Житомирської міської ради та 2) Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 32779,10 грн. розірвання договору оренди та повернення приміщення (а.с.13-15).
Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, зазначеним вище рішенням з відповідача стягнуто на користь позивача 36907,20грн. заборгованості з орендної плати за період з січня 2013р. по жовтень 2013р., та 1637,38 грн. пені. Також фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 зобов'язано у п'ятиденний термін з дня припинення договору оренди повернути Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, площею 311 кв. м., шляхом їх звільнення та передачі за актом прийому-передачі. В частині розірвання договору оренди нерухомого майна №1393 від 15.02.2012, укладеного між сторонами, провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Позивач вказує, що відповідач звільнив орендоване приміщення та передав орендодавцеві лише 25.06.14р., про що був складений відповідний акт.
Відповідно до п.3.7 договору, на випадок закінчення дії даного договору, або дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця, орендна плата сплачується орендарем по день фактичного повернення приміщення згідно з актом приймання-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість по орендній платі, якщо така виникла, у повному обсязі.
Однак, за час користування приміщенням в період з листопада 2013р. по 25.06.14р. орендар не сплатив орендної плати, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендних платежів на суму 44808,47 грн. розмір якої підтверджено розрахунком суми боргу (а.с.18) та довідками позивача.
Пунктом 6.6 договору сторони визначили, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
18.11.15р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу про сплату боргу №1415 (а.с.12).
Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, суму боргу не сплатив.
Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем з орендної плати в сумі 44808,47 грн., яку останній і просить суд стягнути в позовній заяві.
Суд приходить до висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору оренди нерухомого майна №1393 від 15.02.12р.
Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено частиною 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ст. 19 Закону).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі та у встановлений договором строк.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 10012, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради, 10014, м. Житомир, вул. Щорса, 4, код ЄДРПОУ 34788934
- 44808,47 грн. - заборгованості з орендної плати;
- 1378,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 08/08/16
Суддя Давидюк В.К.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)