03.08.16р. Справа № 904/6279/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ОСОБА_1", м. Миколаїв
до Міського комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
про стягнення 75 546, 00 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 25/01 від 25.01.2016)
від відповідача: ОСОБА_3 - представник (дов. № 56 від 12.05.2016)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна ОСОБА_1 група" звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Міського комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ" суму 32 600,00 грн. основного боргу, 3 164,00 грн. пені, 482,00 грн. 3% річних, 38 300,00 грн. інфляційних, а всього 74546,00 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором про надання послуг від 01.09.2013, а також 1827,00 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг№01/09-1 від 01.09.2013, в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг з використання бульдозеру.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 позов задоволено частково. Стягнуто з Міського комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна ОСОБА_1 група" суму 32 600,00 грн. основного боргу, 3 164,00 грн. пені, 482,00 грн. 3% річних, 22 999,89 грн. інфляційних, 1 452,02 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2106 апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ" залишено без задоволення рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 по справі № 904/6279/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2016 касаційну скаргу Міського комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ" задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2106 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.
23.05.2015 системою автоматичного розподілу справ, справу № 904/6279/15 передано на розгляд судді Золотарьовій Я.С.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2016 справу прийнято до провадження суддею Золотарьовою Я.С., а розгляд справи призначено у судовому засіданні 07.06.2016.
07.06.2016 представник відповідача подав до суду письмові пояснення, в яких заперечив проти задоволення позову (а.с.2-6 т.2). В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що згідно п.5.1 договору про надання послуг від 01.09.2013, договір діє до 31.10.2013, пролонгація договору не передбачена. Підставою для розрахунку, відповідно до п. 4.3. договору є акт виконаних робіт підписаний уповноваженими представниками сторін, на підставі виставленого рахунку фактури позивачем. Обов'язок по складанню акту виконаних робіт покладено на позивача. Акти виконаних робіт (п.п. 6.1, 6.2 договору) складаються у десятиденний термін після підписання сторонами акту звірки за фактично відпрацьований час бульдозера, зафіксованого в журналі «Фактичний час роботи бульдозера на міському звалищі». Тобто, акти виконаних робіт повинні бути підписані сторонами у межах дії договору, тому акти надання послуг від 31.01.14 та від 28.02.14 є такими, що підписані після закінчення строку дії договору. До того ж, акт №1 від 31.01.2014р. та акт №5 від 28.02.2014 стосуються оренди бульдозера Т-170. Крім того, відповідач зазначає, що додаткова угода №1 від 01.08.2014 підписана директором Міського комунального підприємства «Новомосковський комбінат комунальних підприємств» ОСОБА_4 ОСОБА_5 розпорядження Новомосковського міського голови № 67-к від 25.02.14 ОСОБА_4 було звільнено з займаної посади з 28.02.14 на підставі ст. 38 КЗпП України. На момент укладання додаткової угоди посаду директора займає ОСОБА_6
Також відповідач вказує, що на виконання судового наказу, з метою запобігання стягнення виконавчого збору, відповідачем на рахунок позивача було сплачено 60 697,91 грн., з яких 32 600,00 грн. основного боргу, 3 164,00 грн. пені, 482,00 грн. 3% річних, 22 999,89 грн. інфляційних, 1 452,02 грн. судового збору. А також зайво перераховано 11 300 грн. В зв'язку з чим, відповідач просив суд на підставі ст. 122 ГПК України видати судовий наказ про поворот виконання рішення суду. Також відповідач просив суд стягнути з позивача суму перерахованого судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги (а.с. 2-6 т. 2).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2016, розгляд справи відкладено на 22.06.2016.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2016, розгляд справи відкладено на 21.07.2016.
21.07.2016 позивач подав через канцелярію господарського суду пояснення по справі, в яких зазначив, що факт використання бульдозера підтверджується актами наданих послуг, підписаними уповноваженими особами. Крім того, позивач зазначає, що в матеріалах справи знаходиться додаткова угода №1 до договору №01/09-1, яка була укладена 13.10.2013, оригінал якої неодноразово надавався позивачем для огляду у суді апеляційної інстанції. Щодо наявності в матеріалах справи ксерокопії незасвідченої угоди нібито підписаної іншою датою і з іншим змістом то позивач зазначає, що не може надати пояснень щодо факту появи вказаної копії угоди у матеріалах справи, оскільки позивач такої копії до матеріалів справи не долучав. Щодо дати підписаної угоди позивач зазначає, що остання була підписана 30.10.2013 ОСОБА_4, який знаходився на посаді директора відповідача та мав усі повноваження на її підписання. Позивач вказує, що на даний момент договір є чинним. Крім того, факт проведення операцій з оплати за договором підтверджує той факт, що сторони продовжували виконувати свої права та обов'язки за вказаним договором, як і факт підписання актів приймання передачі майна. На підтвердження викладених у письмових поясненнях обставин, позивач просив суд долучити до матеріалів справи засвідчену копію договору надання послуг №01/09-1 від 01.09.2013;засвідчену копію додаткової угоди №1 від 30.10.2013 до договору надання послуг №01/09-1 від 01.09.2013; засвідчену копію акту приймання передачі до договору №1/09-1 від 01.09.2013; засвідчену копію банківських виписок (а.с.44-56 т. 2).
В судовому засіданні, в присутності представників позивача та відповідача судом було оглянуто оригінали договору надання послуг №01/09-1 від 01.09.2013;додаткової угоди №1 від 30.10.2013 до договору надання послуг №01/09-1 від 01.09.2013 та акту приймання передачі до договору №1/09-1 від 01.09.2013, копії яких було долучено до матеріалів справи.
Також, в судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, для надання додаткових доказів.
Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2016, продовжено строк вирішення спору на 15 днів до 09.08.2016, а розгляд справи відкладено на 03.08.2016.
03.08.2016 представник позивача подав пояснення по справі, в яких зазначив про розмір заборгованості відповідача станом на час розгляду справи та просив суд долучити до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період 2013 за договором надання послуг. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідченої копії актів надання послуг. Проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
ОСОБА_5 зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд, -
01.09.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційна ОСОБА_1 група" (позивач-виконавець) та Міським комунальним підприємством "НОВОМОСКОВСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ" (відповідач-замовник) було укладено договір надання послуг №01/09-1, відповідно до умов якого в порядку та на умовах визначених цим договором виконавець надає послуги замовнику з використання бульдозера Т-170 для переміщення твердих побутових відходів на міському сміттєзвалищі, а замовник приймає ці послуги (а.с.47-49 т.2).
Розмір оплати за місяць складається на підставі актів виконаних робіт з врахуванням відпрацьованих годин. Вартість однієї фактично відпрацьованої години по переміщенню твердих побутових відходів бульдозера Т-170 складає 120,00 грн. з ПДВ (п.2.1 договору).
ОСОБА_5 п. 3.2.2 договору, замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані послуги.
Відповідно до п.4.3 договору, плата за надані послуги сплачується замовником щомісячно не пізніше 20 банківських днів після підписання актів виконаних робіт, на підставі виставлених замовнику рахунків-фактур.
Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що акт виконаних робіт складається на підставі фактично відпрацьованого часу бульдозером по переміщенню твердих побутових відходів, на звалищі, яке належить замовнику, зафіксованому в журналі «Фактичний час роботи бульдозера на міському звалищі» підтверджене підписами уповноважених осіб обох сторін, щодня.
Пунктом 5.1 договору визначено, що цей договорі набуває законної сили з моменту підписання сторонами та діє до 31 жовтня 2013 року, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
ОСОБА_5 акту приймання-передачі до договору № 01/09-1 від 01.09.2013р.(а.с. 51 т.2), належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, позивач передав, а відповідач прийняв бульдозер Т-170, свідоцтво про реєстрацію № 061653, реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2. Замовник (відповідач) підписанням даного акту зобов'язується забезпечити збереження та охорону бульдозеру Т-170.
30.10.2013р. між позивачем у особі директора ОСОБА_7, що діяв на підставі статуту та відповідачем у особі директора ОСОБА_4, який діяв на підставі статуту було укладено Додаткову угоду №1 до договору №01/09-1, згідно якої сторони домовились, доповнити договір п.3.4 та викласти його у наступній редакції: «Замовник» приймає від «Виконавця» бульдозер Т-170 на час дії договору та зобов'язується забезпечити його охорону власними силами або за допомогою третіх осіб відповідних охоронних структур. Пункт 5.1 викласти в наступній редакції: «Цей договір набуває законної сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Додаткова угода набирає чинності та є укладеною з моменту його підписання сторонами та діє протягом дії основного договору та до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 3 додаткової угоди №1 від 30.10.2016).
Пунктами 4 та 5 додаткової угоди встановлено що строк користування ТЗ може бути продовжений шляхом продовження строку дії цього договору. Сторона може відмовитись від договору, повідомивши письмово про відмову від цього договору за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання. За відсутності зауважень сторін станом на останній день строку дії цього договору до виконання ними зобов'язань за договором, строк його дії вважається продовженим на наступний календарний рік.
В матеріалах справи містяться акти наданих послуг, відповідно до яких в період з січня 2014 по лютий 2014 ТОВ Інноваційна фінансова група" (позивачем) було надано, а відповідачем - МКП "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" прийнято послуги на загальну суму 34200 грн. А саме: відповідно до акту наданих послуг №1 від 31.01.2014 бульдозер використовувався 205 годин, що становить 24 600,00 грн. та відповідно до акту наданих послуг №5 від 28.02.2014 бульдозер використовувався 80 годин, що становить 9 600,00 грн. (а.с.12-13 т.1)
ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.02.2014р. керівником відповідача зазначено ОСОБА_4, як особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Відомості про зміну керівника внесені до реєстру 20.03.2014р.
Відповідач взяті на себе зобов'язання в частині оплати вартості наданих позивачем послуг виконав частково, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 32 600,00 грн.
07.07.2015 позивач направив на адресу відповідача вимогу від 06.07.2015 про сплату заборгованості за договором надання послуг №01/09-1 від 01.09.2013, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Звертаючись до господарського суду з позовною заявою, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором надання послуг №01/09-1 від 01.09.2013, в частині повної та своєчасної оплати послуг з оренди бульдозера в сумі 32600,00 грн., що і є причиною виникнення спору.
Приймаючі рішення, господарський суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32600 грн. за актами наданих послуг №1 від 31.01.2014 на суму 24 600,00 грн. та акту наданих послуг №5 від 28.02.2014 на суму 9 600,00 грн., оскільки надані позивачем, в якості доказів акти не можуть бути прийняті судом, як належні докази надання послуг виходячи з наступного.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
ОСОБА_5 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ОСОБА_5 зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, відповідно до п. 6.1. договору сторонами було погоджено порядок надання та приймання робіт. Зокрема, підставою для складання між сторонами акту виконаних робіт є відомості щодо фактично відпрацьованого часу роботи бульдозеру на міському сміттєзвалищі, які щодня вносяться сторонами до журналу «Фактичний час роботи бульдозера на міському звалищі» та підтверджується підписами уповноважених осіб обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не було надано журналу «Фактичний час роботи бульдозера на міському звалищі», тому докази фактично відпрацьованого часу роботи бульдозеру за спірний період відсутні.
Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи журналу «Фактичний час роботи бульдозера на міському звалищі», суд позбавлений можливості встановити та перевірити фактичний обсяг наданих позивачем послуг.
Крім того, суд приймає до уваги встановлений п. 4.3. договору порядок оплати послуг, зокрема, оплата послуг повинна була здійснюватись відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур, які в матеріалах справи відсутні, доказів їх виставлення відповідачу позивачем надано не було.
Таким чином, враховуючи, що відповідач заперечує проти факту надання позивачем послуг у спірний період, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх необґрунтованістю.
За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.
ОСОБА_5 з частиною 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі викладено в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна ОСОБА_1 група" до Міського комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ" про стягнення суми 32 600,00 грн. основного боргу, слід відмовити.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3 164,00 грн. пені, 482,00 грн. 3% річних, 38 300,00 грн. інфляційних заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором про надання послуг від 01.09.2013, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки зазначені вимоги є похідними від встановлення факту порушення основного зобов'язання. Таким чином, враховуючи що позивачем не доведено, шляхом надання належних доказів, порушення відповідачем основного зобов'язання, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення 3 164,00 грн. пені, 482,00 грн. 3% річних, 38 300,00 грн. інфляційних втрат.
Стосовно заяви відповідача про поворот виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015, за яким відповідачем було сплачено суму 32 600,00 грн. основного боргу, 3 164,00 грн. пені, 482,00 грн. 3% річних, 22 999,89 грн. інфляційних, 1 452,02 грн. судового збору, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Оскільки в порушення положень ч. 2 ст. 122 ГПК України відповідачем не надано до матеріалів справи довідки, підписаної керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви. Суд звертає увагу відповідача, що після набрання рішенням законної сили та після усунення відповідачем допущених недоліків, останній має право звернутися до господарського суду з відповідною заявою в порядку ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем при поданні апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015 у справі № 904/6279/15 сплачено судовий збір в розмірі 791,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 425 від 09.10.2015 (а. с. 70 т. 1). Також, за подачу касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2016 відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 2237,40 грн., відповідно платіжного доручення № 32 від 22.02.2016 на суму 1653,60 грн. та платіжного доручення №79 від 29.03.2016 на суму 538,80 грн.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
На підставі викладено, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача суму судового збору сплачену відповідачем за подання апеляційної та касаційної скарг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2015у справі № 904/6279/15 загальною сумою 3029,10 грн.
ОСОБА_5 зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІННОВАЦІЙНА ОСОБА_1" (54017, м. Миколаїв, вул. Дунаєва, буд.45/8, кв.16; код 36444301) на користь Міського комунального підприємства "НОВОМОСКОВСЬКИЙ КОМБІНАТ КОМУНАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, буд.14; код 32679659) суму судового збору сплачену за подання апеляційної скарги у розмірі 791,70 грн. та суму судового збору сплачену за подання касаційної скарги у розмірі 2237,40 грн., про що видати наказ.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 08.08.2016
Суддя ОСОБА_8