Справа № 520/16557/15-ц
Провадження № 2/520/6472/15
про залишення позовної заяви без руху
14.12.2015 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Прохоров П. А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,
Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом у якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частину домоволодіння за адресою: м. Одеса, вул. Жаботинського, №14-16, як таке, що набуте ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2.
Так, з матеріалів позову вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до системного аналізу положень ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», п. 9 ч.1 ст. 80 ЦПК України, ч.2 ст. 80 ЦПК України, суддя доходить наступного: судовий збір за розгляд спору майнового характеру має бути сплачено позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розмірів мінімальної заробітної плати та не більше 5 її розмірів, встановлених на початок поточного року, в свою чергу ціна позову у спорах що виникають з приводу права власності на нерухоме майно, належне фізичним особам, визначається дійсною (ринковою) вартістю цього майна, та у випадку, коли на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну не можливо, або визначена позивачем його ціна вочевидь не відповідає дійсності, розмір судового збору, що належить сплатити позивачу, попередньо визначає суд з наступним поверненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
На підставі викладеного та зважаючи на відомості матеріалів позову суддя вважає за доцільне попередньо визначити суму судово збору що належить сплатити позивачу за розгляд заявленої нею вимоги майнового характеру в розмірі 6090,00 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено клопотання про зменшення суми судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З тих самих підстав суд в праві зменшити розмір судового збору, або звільнити від його сплати.
Однак позивачем не надано до суду переконливих доказів наявності підстав для відстрочення сплати судового збору. Так, сам факт перебування позивача на пенсійному забезпеченні (за віком) не є виключною підставою для задоволення зазначеного клопотання.
Натомість викладені у клопотанні обставини також підлягають доказуванню, відповідно до приписів цивільно-процесуального законодавства, шляхом надання до суду належних доказів - довідки про доходи позивача з органів Державної фіскальної служби України.
Таким чином клопотання про зменшення належної до сплати суми судового збору залишається відкритим та таким, що потребує додаткового обгрунтування.
На підставі ст. 121 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
З метою усунення недоліків позову позивачу слід надати до суду докази що належним чином обґрунтовували б скрутне матеріальне становище позивача, що могли бути підставами для відстрочення вплати судового збору або докази сплати судового збору в належному розмірі, що встановлено суддею.
Керуючись ст. ст. 80, 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме:
1)Надати до суду докази в обґрунтування скрутного матеріального становища позивача або докази сплати судового збору в встановленому розмірі - 6090,00грн.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П. А. Прохоров