Біляївський районний
Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600
06.09.2011
06 вересня 2011 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Драніков С.М. розглянувши в порядку скороченого провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі щодо відмови у перерахунку і виплаті державної пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року, а також зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсію відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в редакції 2007 року, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.1 Закону України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”починаючи з 21.12.2010 року по день ухвалення рішення.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є інвалідом 2 групи внаслідок хвороби, що має причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Відповідач всупереч вимогам ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року не виплачує їй державну пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Вона звернулася з заявою про перерахунок пенсії до відповідача, але їй було відмовлено у зв'язку з тим, що немає підстав для перерахунку пенсії. У зв'язку з викладеним вона звернувся з позовом до суду.
Представник відповідача позов не визнав, надіславши до суду відповідні письмові заперечення.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні письмові докази в їх сукупності, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 2 групи внаслідок хвороби, що має причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до посвідчення серія А № 108291, виданого 03.03.2007 року і довідкою до акту огляду МСЕК серія 2-18 ОД № 004988.
Відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року їй було призначено державну пенсію і щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.
При обчисленні розміру пенсії позивачеві відповідач користувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров”я, соціального захисту постраждалого населення визначені у вищеназваному Законі.
Статтею 50 вказаного Закону передбачено, що особам, віднесеним до першої категорії, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 названого Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.
Крім того, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 року “Про обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2 групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком.
Як вбачається з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Згідно з ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з наведеного, відповідач повинен був провести нарахування та виплату пенсій позивачці, виходячи з розмірів, встановлених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року, а не Постановою Кабінету Міністрів № 530 від 28.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, а тому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача у запереченні на позов на ст. 62 вказаного Закону щодо права Кабінету Міністрів роз'яснювати порядок застосування цього Закону, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, у тому числі й інших законів, якими встановлено розмірі мінімальних пенсій за віком.
З аналізу статей 50, 54 названого Закону вбачається, що за основу нарахування розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком.
Діючим законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише положеннями ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”якове державне пенсійне страхування”, іншим нормативним актом цей розмір пенсії не визначений, а тому не можуть бути взятими до уваги посилання представника відповідача у запереченні на позов на ч.3 ст. 28 цього Закону, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої ст. 28, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого законодавчо визначеного мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачеві конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Отже, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про загальнообов”якове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ч.3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Суд вважає, що доводи відповідача та його посилання на Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік” від 14.06. 2011 року № 3491, який набрав чинності 19.06.2011 року заслуговують на увагу, оскільки на виконання вимог п.4 “Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України”на 2011 рік Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745 від 06.07.2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, якою переглянуті розміри відшкодування особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи те, що вказана Постанова КМУ опублікована 23.07.2011 року в “Урядовому кур”єрі”№ 133 і з цієї дати вона діє, а тому позивач має право на отримання недоплаченої державної пенсії за період з 12 лютого 2011 року по 22 липня 2011 рік включно.
Керуючись ст. ст. 2, 7-12, 11, 71,86, 158-163, 183-2 КАС України, Конституцією України, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року, Законом України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про пенсійне забезпечення”, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії - протиправними.
Зобов”язати управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену державну пенсію, заподіяну здоров”ю, що належали їй до виплати згідно ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 року, за період з 12.02.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням фактично отриманої суми за цей період.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення або отримання копії.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області: ОСОБА_2