Справа № 495/637/16-ц
Ухвала
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
про залишення позовної заяви без розгляду
01 серпня 2016 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Левченко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу № 495/637/16-ц
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про визання права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа № 495/637/16-ц за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про визання права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.
У відповідності до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визання права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про визання права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (а.с.1-4).
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.12.2013 року відкрито провадження у справі № 495/10477/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визання права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Справу призначено до розгляду (а.с.17).
В судові засідання 03.03.2016 року, 06.04.2016 року, 20.05.2016 року, 05.07.2016 року, 19.07.2016 року та 01.08.2016 року позивач - ОСОБА_1, та її представники не з'явилися без поважних причин.
У відповідності до ч.3 ст.27 Цивільного процесуального кодексу України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
На протязі всього часу перебування цивільної справи в суді (більше шести місяців) позивач - ОСОБА_1, в жодне судове засідання не з'явилася, а подані неодноразово до суду клопотання про відкладення розгляду справи вказують на зловживання своїми процесуальними правами, які реалізуються в протиріччі зі своїм призначенням.
Згідно із ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на п'ятнадцять днів.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду позовної заяви, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду даної справи.
Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання, що знайшло своє відображення в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за вих. № 6-60/0/4-12 від 18.01.2012 року, що був надісланий на адресу голів Апеляційного суду АРК, апеляційних судів областей, м. Києва і Севастополя.
Слід також зазначити, що від позивача - ОСОБА_1, заяви про розгляд справи за її відсутності та клопотання, відповідно ч.2 ст.157 Цивільного процесуального кодексу України, про подовження розгляду справи, до суду не надходили.
Згідно із ч.2 ст.77 Цивільного процесуального кодексу, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд визнає, що позивач - ОСОБА_1, повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин.
Згідно із ч.3 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.207 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки ці положення закону (ч.3 ст.169 та п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України) направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач і не з'являється в судове засідання, і не використовує положення про процесуальне представництво в суді.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.08.2015 року по справі № 6-24063 ск 15.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визання права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя без розгляду.
В свою чергу, суд, відповідно до ч.2 ст.207 Цивільного процесуального кодексу України, роз'яснює позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись, ч.3 ст.27, ч.2 ст.77, ст.157, ч.3 ст.169, ч.2 ст.197, п.3 ч.1 ст.207, ст.ст. 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визання права власності на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Суддя В.В. Мишко