Справа №490/6199/15-к 09.08.2016
09 серпня 2016 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянувши за матеріалами кримінального провадження №12015150020001648 апеляційні скарги прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2016 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою : АДРЕСА_2
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
обвинувачений: ОСОБА_6
Провадження: № 11-кп/784/609/16 Головуючий суду першої інстанції:
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України ОСОБА_8
Доповідач апеляційного суду:
ОСОБА_1
Короткий зміст вимог апеляційних скарг:
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2016 року відносно ОСОБА_6 скасувати з підстав істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
Обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду змінити та пом'якшити йому покарання з застосуванням ст.ст. 69 та 75 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції :
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та йому призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів та злочину, за вчинення якого ОСОБА_6 засуджений вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 серпня 2015 р. шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Цивільний позов ОСОБА_9 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 54 775 грн.99 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.
Закрито провадження за вимогами ОСОБА_9 про відшкодування грошових коштів у сумі 17 600 грн. та вартості мобільного телефону у сумі 1 450 грн.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги:
Прокурор вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню з підстав істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Стверджує, що оскільки кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 судом розглядалось відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, суд безпідставно, при вирішенні цивільного позову потерпілого, без дослідження доказів зменшив вартість низки викрадених речей, та задовольнив цей позов частково.
На думку апелянта, судом при розгляді справи були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме законність.
Обвинувачений ОСОБА_6 вважає, що вирок суду першої інстанції є занадто суворим.
Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що він вину в скоєному визнав в повному обсязі, розкаявся, сприяв розкриттю злочину, частково повернув потерпілому викрадене, позитивно характеризується.
Зазначає, що має на утриманні неповнолітніх дітей та тяжко хвору матір.
Встановлені судом першої інстанції обставини:
Судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 будучи раніше неодноразово судимим, за вчинення злочинів проти власності, вчинив нові умисні злочини проти власності за наступних обставин.
Так, 26.03.2015 року біля 06.00 години, обвинувачений проник через пошкоджене вікно до приміщення сервісного центру « Техносервіс», яке розташоване у будинку АДРЕСА_3 , звідки, разом з іншою особою, викрав належне ОСОБА_9 майно на суму 184 441грн.24 коп.
Викрадене майно ОСОБА_6 привласнив та розпорядився ним на власний розсуд.
Крім цього, 27.03.2015 року біля 06.00 години, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з іншою особою та реалізуючи досягнуту між ним та іншою особою домовленість, шляхом віджиму металопластікового вікна проник до квартири АДРЕСА_4 , після чого через відкрите вікно передав іншій особі належне ОСОБА_10 майно.
Викрадене майно привласнили та розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 11 275 грн. 68 коп.
Вирішуючи заявлений потерпілим ОСОБА_9 цивільний позов, суд вказав, що вартість викраденого майна встановлюється під час досудового розслідування і потерпілий у суді проти визначеної в обвинувальному акті вартості викрадених речей не заперечував, тому заявлені в цивільному позові вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню на суму 54775грн. 95 коп..
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку прокурорської апеляційної скарги, а також його думку про необгрунтованість вимог апеляційної скарги обвинуваченого, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 на підтримку своєї апеляційної скарги, а також його думку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
З протоколу судового засідання вбачається, що, визначаючи обсяг доказів, які підлягають дослідженню, суд керувався правилами ч.3 ст. 349 КПК України, які передбачають право суду, якщо не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. В протоколі судового засідання є запис про те, що суд з'ясував, чи правильно учасники процессу розуміють зміст цих обставин, чи добровільна їх позиція та роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Зазначене рішення суд прийняв після допиту підсудного ОСОБА_6 , який після оголошення обвинувального висновку вказав, що повністю визнає вину. Суд погодився з запропонованим прокурором обсягом дослідження доказів та вирішив досліджувати докази, в таких обсягах та порядку: допитати підсудного, дослідити документи, що характеризують особу винного.
Однак, вирішуючи цивільний позов потерпілого, суд без дослідження доказів, зменшив вартість низки викрадених речей, обґрунтовуючи тим, що потерпілим заявлені вимоги про відшкодування вартості низки речей, яка не співпадає з вартістю цих речей встановленої в обвинувальному акті.
Тобто, суд при вирішенні цивільного позову без дослідження матеріалів кримінального провадження, якими підтверджується сума спричинених матеріальних збитків потерпілому задовольнив цивільний позов частково.
Відповідно до положень ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення є, в т.ч. істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Оскільки судом першої інстанції при розгляді справи порушені загальні засади кримінального провадження, то вирок підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вищевказаний вирок суду першої інстанції, як постановлений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, не може бути визнаний законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, що відповідає вимогам ст.ст. 412,415 КПК України.
А тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Оскільки вирок підлягає скасуванню з процесуальних підстав, то доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , щодо суворості вироку - апеляційним судом не перевіряються.
Під час нового розгляду кримінального провадження, суд першої інстанції має виправити зазначені недоліки з врахуванням вимог та мотивів, викладених в даній ухвалі.
Керуючись ст.ст.404, 405, 409, 412, 415, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 - задовольнити.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 березня 2016 року відносно ОСОБА_6 - скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді 1 інстанції в іншому складі суду.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 - тримання під вартою, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3