Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5875/15-к
Провадження № 1-в/490/325/2016
03.08.2016 року
Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
представника органу
виконання покарання ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
його захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві подання начальника Центрального МВ КВІ УПтСУ в Миколаївській області про направлення
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, здобув неповну вищу освіту, навчається на 2 курсі Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова та працює у сфері громадського харчування, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
для відбування призначеного вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 липня 2015 року покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки
Вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 липня 2015 року ОСОБА_5 засуджений до обмеження волі строком на два роки.
На підставі статті 75 Кримінального Кодексу України ухвалено про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням за умови, якщо він не вчинить нового злочину та виконає покладені на його обмеження; при цьому судом встановлений іспитовий строк тривалістю в один рік.
11 липня 2016 року орган виконання покарань - КВІ Центрального району УДПтСУ в Миколаївській області - надіслав до суду подання про направлення його для відбування покарання у місця позбавлення волі, спираючись про те, що він не виконує покладених на його судом обов'язків.
Після вислуховування представника органу виконання покарання та прокурора, які подання підтримали, та обвинуваченого та його захисника, які просили у задоволенні подання відмовити, суд дійшов висновку про те, що це подання не підлягає задоволенню за такого.
З вироку Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 липня 2015 року вбачається, що ним на засудженого були покладені такі обов'язки:
1.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
2.повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3.періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції;
Матеріали особової справи свідчать про те, що засуджений місця проживання не змінював, але дійсно з червня 2016 року перестав з'являтись для реєстрації.
Разом із цим, матеріали справи та навіть пояснення представника органу виконання покарань свідчить, що таке зумовлене працевлаштуванням обвинуваченого поза межами міста Миколаєва.
До того ж, з залучених до матеріалів кримінального провадження характеристик засудженого вбачається, що за місцем роботи він характеризується позитивно, до робти ставиться відповідально.
З огляду на характер злочину, за який ОСОБА_5 був засуджений таке свідчить про те, що він довів своє виправлення та перевиховання.
За такого суд вважає, що допущені ним порушення носять суто формальний характер та навіть у своїй сукупності не свідчать про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення.
Отже, передбачені частиною 2 статті 78 КК України підстави для направлення засудженого для відбування покарання є відсутніми.
Керуючись п. 8 частини 1 статті 537, ст. 539 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання про направлення ОСОБА_5 для відбування призначеного вироком Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 липня 2015 року покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 днів.
СУДДЯ = ОСОБА_7 =
03.08.2016