Справа № 186/279/16-к
Провадження № 1-кп/0186/48/16
27 травня 2016 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у порядку дистанційного провадження в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м.Першотравенську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040380000078 від 12 лютого 2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Першотравенська, Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-22 серпня 2007 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області по ч.2 ст.186, ст.75, ст.104, ст.76 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
-14 березня 2008 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області по ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 5 років позбавлення волі;
-10 червня 2011 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.187, ч.2 ст.187, ст.69, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.3 ст.357, ст.70, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,
в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України,
ОСОБА_5 , 11 лютого 2016 року, близько 15 години 00 хвилин, проходив біля БК «Україна» м. Першотравенська, який розташований по вул.Карла Маркса, буд.8, в м.Першотравенську, Дніпропетровської області, де побачив раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який йшов у напрямку жилих будинків. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на повторне заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_6 шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, ОСОБА_5 , переслідуючи мету наживи, з корисливих мотивів, шляхом обману, 11 лютого 2016 року близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи біля БК «Україна», який розташований по вул. Карла Маркса, буд.8, в м. Першотравенську, Дніпропетровської області, підійшов до малолітнього ОСОБА_6 і представився йому колишнім дільничним інспектором міліції та повідомив, що той, начебто, підозрюється у вчиненні крадіжки мобільного телефону, і запропонував ОСОБА_6 надати його телефон для перевірки. ОСОБА_6 , будучи введеним в оману, вважаючи свої дії правомірними, передав ОСОБА_5 свій мобільний телефон LG L60i (LG-x135) іmеі А: НОМЕР_1 , іmеі В: НОМЕР_2 , чорного кольору, вартістю 1895 грн.
Після заволодіння вказаним мобільним телефоном ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця та отримання реальної можливості розпоряджатися майном, продовжуючи вдавати з себе колишнього працівника міліції, наказав ОСОБА_6 йти разом з ним до батьків ОСОБА_6 , начебто для з'ясування обставин вигаданої ним крадіжки.
Малолітній ОСОБА_6 , будучи введеним в оману, вважаючи свої дії правомірними, привів ОСОБА_5 до будинку за адресою АДРЕСА_3 , де він проживає разом з батьками, і за вимогою ОСОБА_5 пішов до своєї квартири, щоб покликати батьків. У цей час ОСОБА_5 скориставшись відсутністю малолітнього ОСОБА_6 покинув місце вчинення злочину, обернувши вищевказаний мобільний телефон на свою користь.
Таким чином, ОСОБА_5 повторно, шляхом обману заволодів мобільним телефоном LG L60i (LG-xl35) imei А: НОМЕР_1 , imei В: НОМЕР_2 , чорного кольору, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/34-481 від 23 лютого 2016 року, матеріальну шкоду на суму 1 000 гривень 00 копійок.
Крім того, ОСОБА_5 , близько 08 години 00 хвилин, 12 лютого 2016 року, перебуваючи біля спортивного майданчику, який розташований на території Першотравенської загальноосвітньої школи №1 за адресою вул. Карла Маркса, буд.10, м. Першотравенська, Дніпропетровської області, побачив раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_7 , 2004 року народження, який проходив повз майданчик та тримав у руці мобільний телефон чорного кольору. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел на повторне відкрите заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 підійшов до малолітнього ОСОБА_7 і відкрито, шляхом ривка вихопив у нього з рук мобільний телефон чорного кольору марки Lenovo А 390 imei 1 НОМЕР_3 imei 2 НОМЕР_4 вартістю 1500 грн., в якому знаходилася сім - картка оператора МТС НОМЕР_5 вартістю 15 грн., та побіг у напрямку будинку культури «Україна» м. Першотравенська, обернувши викрадене майно на свою користь.
Таким чином, ОСОБА_5 повторно, шляхом ривка відкрито викрав належний ОСОБА_7 мобільний телефон чорного кольору марки Lenovo А 390 imei 1 НОМЕР_3 imei 2 НОМЕР_4 , в якому знаходилася сім - картка оператора МТС НОМЕР_5 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/34-481 від 23 лютого 2016 року, матеріальну шкоду на суму 847 гривень 80 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, по ч.2 ст.190 КК України вину визнав повністю та пояснив, що 11 лютого 2016 року він знаходився біля будинку культури «Україна», де побачив малолітнього хлопця, як в подальшому йому стало відомо ОСОБА_6 , до якого він підійшов та відрекомендувався колишнім дільничним інспектором та повідомив, що відносно нього надійшла заява про крадіжку мобільного телефону, та попрохав надати мобільний телефон який у нього є для огляду. ОСОБА_6 погодився та надав йому мобільний телефон темного кольору марки LG. Потім він, маючи на меті заволодіння зазначеним мобільним телефоном, запропонував потерпілому піти до будинку де він проживає для спілкування з його батьками. Коли вони підійшли до будинку, то ОСОБА_8 пішов до квартири, щоб погукати батьків, а він з телефоном залишився біля будинку. Після того, як ОСОБА_6 зайшов до під'їзду, він пішов по своїм справам привласнивши мобільний телефон.
Обвинувачений ОСОБА_5 , прокурор ОСОБА_9 та адвокат ОСОБА_4 прохали суд розглядати кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_5 в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.190 КК України в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України,обмежившись лише поясненнями обвинуваченого, так як ОСОБА_5 вину в скоєнні даного кримінального правопорушення визнає повністю, вважали недоцільним дослідження доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
У зв'язку з тим, що учасники процесу не заперечують проти не дослідження тих фактичних обставин справи по обвинуваченню ОСОБА_5 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, не сумніваються в добровільності та істинності своїх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд, в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним їх дослідження.
Обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_5 не визнав, зазначив, що він дійсно заволодів мобільним телефоном, який належить ОСОБА_7 , але шляхом шахрайства, а тому його дії повинні кваліфікуватися за ч.2 ст.190 КК України. Пояснив суду, що зустрів ОСОБА_7 біля будинку культури «Україна» вранці, коли той ішов до школи, та попрохав у потерпілого мобільний телефон, щоб подивитись, а коли потерпілий дав телефон, то він просто залишив місце скоєння злочину. Мобільний телефон у ОСОБА_7 він не виривав.
Крім пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 його вина в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується наступними доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:
-поясненнями малолітнього потерпілого ОСОБА_7 відповідно до яких він вранці 12 лютого 2016 року ішов на заняття до ЗОШ №1 м.Першотравенська. Підходячи до школи він дістав мобільний телефон Lenovo А 390 чорного кольору, щоб подивитися котра година в цей час до нього підійшов ОСОБА_5 та попрохав у нього телефон, щоб подивитися. Він не погодився та телефон ОСОБА_5 не передав, тоді обвинувачений дав йому свій телефон та попрохав, щоб він там налагодив годинник, але він не став цього робити та повернув мобільний телефон. Після ОСОБА_5 вихопив у нього з рук належний йому мобільний телефон Lenovo А 390 та став тікати. Він кричав йому, щоб він повернув телефон, але обвинувачений втік. В цей час на вулиці нікого не було. Коли він прийшов до класу то все розповів вчительці, потім батькам. З батьком вони в той же день пішли до відділу поліції де написали заяву. Спочатку в поліції йому показали фотознімки на яких він впізнав особу яка відкрито викрала належний йому мобільний телефон, а пізніше він під час проведення впізнання в ОСОБА_5 впізнав особу яка викрала його мобільний телефон. Матеріальних претензій він до обвинуваченого не має, так як йому в ході досудового слідства було повернуто телефон. Прохав суд суворо покарати обвинуваченого;
-поясненнями законного представника потерпілого ОСОБА_10 , який підтвердив пояснення потерпілого в повному обсязі;
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12 лютого 2016 року, яке було прийнято Першотравенським ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області о 09 годині 00 хвилин від ОСОБА_11 , та яким підтверджується той факт, що 12 лютого 2016 року о 08 годині 00 хвилин, біля спортивної площадки біля ЗОШ №1 м.Першотравенська невідомий хлопець вихопив з рук її сина ОСОБА_12 , 2004 року народження, мобільний телефон чорного кольору марки Lenovo А 390 (а.крим.пров.3);
-світлокопією бокової частини пакувальної коробки з-під мобільного телефону, наданої ОСОБА_10 , якою підтверджується, що ОСОБА_7 належав мобільний телефон моделі Lenovo А 390, imei 1 НОМЕР_3 imei 2 НОМЕР_4 (а.крим.пров.15);
-протоколом огляду від 12 лютого 2016 року та фототаблицею до нього, згідно якого в приміщенні ломбарду «Бутенко і компанія», за адресою: м.Першотравенськ, вул.Горького,1 м.Першотравенська було оглянуто мобільний телефон Lenovo А 390, imei 1 НОМЕР_3 imei 2 НОМЕР_4 , який 12 лютого 2016 року, приблизно о 09 годині 10 хвилин до ломбарду здав ОСОБА_5 (а.крим.пров.16-19);
-договором №1.711 від 12 лютого 2016 року, яким підтверджено факт того, що кредитодавець (заставодержатель) повне товариство «Ломбард «Бутенко та компанія» та позичальник ОСОБА_5 уклали договір, про надання кредиту в сумі 450 гривень, та позичальник ОСОБА_5 у зв'язку з цим заклав мобільний телефон Lenovo А 390 НОМЕР_3 (а.крим.пров.20);
-протоколом пред'явлення особи для впізнання від 12 лютого 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_7 впізнав у ОСОБА_5 особу, яка 12 лютого 2016 року о 08 годині 00 хвилин біля ЗОШ №1 м.Першотравенська вирвав у нього з рук мобільний телефон ( а.крим.пров.33-35);
- висновком експерта №6/34-481 від 23 лютого 2016 року, яким встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону марки «LG» моделі «L60i (Хl35), станом на 11 лютого 2016 року могла становити 1000,00 грн; ринкова вартість мобільного телефону марки «Lenovo» моделі «А 390», станом на 12 лютого 2016 року могла становити 847,80 грн.
При таких обставинах суд вважає вину обвинуваченого в скоєнні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 та ч.2 ст.186 КК України доказаною повністю.
Оцінюючи докази отримані під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що скоєне обвинуваченим ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.190 та ч.2 ст.186 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно та як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно.
Невизнання вини ОСОБА_5 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та його посилання на той факт, що в даному випадку він скоїв злочин передбачений ч.2 ст.190 КК України - шахрайство, суд розцінює, як лінію захисту обвинуваченого, викликану бажанням останнього уникнути покарання за більш тяжкий злочин.
Також суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про той факт, що він був затриманий працівниками поліції 11 лютого 2016 року і в цей день на нього чинився тиск у зв'язку зі злочином, який він скоїв по відношенню до ОСОБА_7 , так як відносно до протоколу про затримання від 12 лютого 2016 року ОСОБА_5 було затримано 12 лютого 2016 року (а.крим.пров.7), що також відображено в ухвалі слідчого судді Першотравенського міського суду від 15 лютого 2016 року про обрання відносно ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у виді тримання від вартою ( а.крим.пров. 99-102). Поясненнями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтверджується, що ОСОБА_5 був запрошений співробітниками Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області до відділу поліції саме 12 лютого 2016 року після 12 години з вулиці міста Першотравенська. За таких умов суд приходить до висновку, що даним ствердженням обвинувачений ОСОБА_5 вводить суд в оману, маючи на меті затягнути судовий розгляд даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про призначення виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість скоєних ним кримінальних правопорушень, у відповідність до ст.12 КК України, скоїв злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, наявність обтяжуючих покарання обставин - вчинення злочинів щодо малолітніх осіб, та пом'якшуючих обставин - відшкодування шкоди, а також дані про особу обвинуваченого - характеризується за місцем проживання задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не одружений, скоїв дані злочини на десятий день після звільнення з місць позбавлення ( відповідно до довідки про звільнення ДНП №33453 ОСОБА_5 звільнено 01 лютого 2016 року по відбуття строку покарання (а.крим.пров.88).
З урахуванням вище перелічених обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 190 та ч.2 ст.186 КК України пов'язане з позбавленням волі, так як його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. При призначення остаточного покарання необхідно застосувати ч.1 ст.70 КК України.
У відповідність до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
По даному кримінальному провадженню в ході досудового розслідування було проведено судово-товарознавчу експертизу вартість якої становить 245 гривень 52 копійки. Витрати пов'язані з залученням експерта документально підтверджені. За таких умов суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати по залученню експерта в сумі 245 (двісті сорок п'ять) гривень 52 копійки.
Речові докази по справі: мобільний телефон Lenovo А 390, imei 1 НОМЕР_3 imei 2 НОМЕР_4 переданий на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_10 та мобільний телефон LG L60i (LG-xl35) imei А: НОМЕР_1 , imei В: НОМЕР_2 , переданий на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_15 залишити за належністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.190 КК України та ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.2 ст.190 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
-за ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.
У відповідність до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 залишити без змін у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 12 лютого 2016 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання час його попереднього ув'язнення з 12 лютого 2016 року по день постановлення вироку, 27 травня 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати по залученню експерта в сумі 245 (двісті сорок п'ять) гривень 52 копійки.
Речові докази по справі: мобільний телефон Lenovo А 390, imei 1 НОМЕР_3 imei 2 НОМЕР_4 переданий на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_10 та мобільний телефон LG L60i (LG-xl35) imei А: НОМЕР_1 , imei В: НОМЕР_2 , переданий на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_15 залишити за належністю.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та копію вироку направити до слідчого ізолятору для вручення обвинуваченому ОСОБА_5
СУДДЯ ОСОБА_1