Справа № 404/4864/16-к
Номер провадження 1-кс/404/908/16
04 серпня 2016 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного-адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні залі судових засідань Кіровського районного суду м. Кіровограда клопотання слідчого, про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12016120020005926 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівки, Кіровоградського району, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, без утриманців, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.12.2010 року Кіровським районним судом міста Кіровограда за ч. 2 ст. 187 КК України, до позбавлення волі строком на 8 років; 14.08.2014 року Ленінським районним судом міста Кіровограда за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна, 04.02.2016 року, звільненого по відбуттю строку виконання покарання, підозрюваного за ч. 4 ст. 187 КК України,
Слідчий СВ Кіровоградського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється в тому, що він 09.05.2016 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин за попередньою змовою з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , поруч з квартирою АДРЕСА_2 умисно спільно заволоділи майном ОСОБА_9 , завдавши останньому тілесні ушкодження, небезпечні для життя потерпілого в момент їх заподіяння, внаслідок яких останній знаходиться в непритомному стані в Кіровоградській обласній лікарні з забоєм головного мозку, лінійним переламом скроневої кістки справа, садна та гематоми голови.
Слідчий і прокурор клопотання підтримали.
ОСОБА_6 , який вину не визнав, його захисник заперечили щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід як то домашній арешт з носінням електронного браслету, так як не зазначені нові ризики і слідством ніяких нових слідчих дій не було проведено.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, результати довідок з ломбардів, обставини зафіксовані в протоколах огляду місця подій, знаряддя злочину, зміст протоколів допиту свідків і зміст відеозапису слідчого експерименту в сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри по відношенню до ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 187 КК України.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам передбаченим ст.177 КПК України, останньому необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, виходячи із наступного.
29.07.2016 року у відповідності до ч. 2 ст. 294 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12016120020005926 від 09.05.2016 року було продовжено в межах строків, встановлених п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 219 КПК України до чотирьох місяців.
Таким чином, для повноти, об'єктивності досудового розслідування вказаного кримінального провадження та притягнення до кримінальної відповідності всіх осіб, які його вчинили, необхідно: долучити до матеріалів кримінального провадження висновки судово молекулярно-генетичних експертиз; виконати вимоги ст. 290 КПК України щодо надання доступу до матеріалів провадження підозрюваним та їхнім захисникам й ознайомити з кримінальним провадженням; надати доступ до матеріалів кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Злочин, по якому пред'явлено особі повідомлення про підозру є: закінченим, особливо тяжким, умисним, за попередньою змовою групою осіб, посягає на найвищі суспільні інтереси - як-то життя та здоров'я людини, що заподіяло тяжкі наслідки. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особистість підозрюваного, який підозрюється у застосуванні насильства. Шкоду не відшкодовано. Коло можливих співвиконавців не встановлено. Врахував і тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним у вчиненні злочину - до 15 років позбавлення волі. За таких умов слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.
У даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі: завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню, захист прав потерпілого, тощо (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Переконаний у необхідності продовження по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують існування ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто дають достатні підстави вважати, що у разі застосування ОСОБА_6 виду запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (домашній арешт, особисте зобов'язання, порука), вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останнім його процесуальних обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда
ОСОБА_1 від 05.07.2016 року підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 30 діб, тобто до 15.00 години 06.08.2016 року.
Прокурор довів, що ОСОБА_6 після подій, в яких він підозрюється, вчиняв свідомі дії спрямовані на приховування знарядь злочину, предметів посягання, залишив місце пригоди, не надав першої медичної допомоги потерпілому, тобто переховувався й активно перешкоджав встановленню істини по справі приховував речові докази, відтак щодо нього не може бути обраний менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Відстоювання ОСОБА_6 власної правової позиції, є вагомою підставою для приховування, перешкоджання у встановленні чи перекручуванні визначальних обставин у справі, знищення слідів злочину. Відсутність законного джерела доходу та непогашені судимості за тотожні злочини свідчать про ризик продовження вчинення злочину, або вчинення нового злочину, впливу на потерпілого очевидців та їх родичів, що негативно позначиться на розумних строках, так-як це затягне ухвалення остаточного рішення. Перебування можливих співвиконавців на волі є передумовою для впливу на свідків, тощо. Протягом 3 місяців після його звільнення, ОСОБА_6 підозрюється у повторному злочині, що об'єктивно вказує на те, що останній не сформував стійких соціальних цінностей, не дотримується принципу мирного володіння майном, тобто запропоноване слідчим клопотання попередить вчинення останнім можливих нових злочинів та повністю забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.
Оцінка належності та допустимості доказів та кваліфікуючих ознак злочину, з точки зору достатності, є прерогативою суду, тому твердження сторони захисту про недоведеність дій підозрюваного, не є предметом дослідження. При вирішенні цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред'явленої підозри, що слідчий і виконав.
Доводи сторони захисту та підозрюваного щодо неможливості продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та необхідності застосування більш м'якого запобіжного заходу як то домашній арешт, в зв'язку з хворобою, необґрунтовані, оскільки підозрюваний не надав до суду відповідної довідки з медичної установи щодо неможливості перебування його в умовах Кіровоградської УВП № 14.
Доводи сторони захисту про те, що у підозрюваного маються тілесні ушкодження, начебто нанесені співробітниками поліції є предметом розслідування відповідного кримінального провадження.
Також, застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 не допустимо, адже останній розуміючи, що в разі визнання його винним, йому загрожує позбавлення волі з обов'язковою додатковою мірою покарання - конфіскація майна, а тому ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переоформити наявне у нього рухоме і нерухоме майно, що унеможливить забезпечення відшкодування (компенсації) шкоди, на підставі ст. 127 КПК України, потерпілому.
Підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину, використавши можливість неналежного здійснення контрольно-пропускного режиму з материкової частини України в АР Крим та в зону проведення Антитерористичної операції, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Також практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак не приймає доводи обвинуваченого та захисника щодо застосування до обвинувачених інших більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі викладеного суд находить за можливе продовжити строк тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 205, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Кіровоградського ВП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12016120020005926, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.05.2016 року про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 30 днів, тобто з 06.08.2016 року до 04.09.2016 року 15-00 год. включно.
Строк дії ухвали закінчується 04.09.2016 року 15-00 год. включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1