"03" серпня 2016 р. Справа № 917/2333/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О.
за участю секретаря судового засідання Бєляєвої І.І.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 26.05.2016р.),
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 25.05.2016р.), ОСОБА_3 (директор),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1058 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 26.01.16р. у справі № 917/2333/15
за позовом Лубенської міської ради, м.Лубни,
до Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Колос", м.Лубни,
про стягнення 325 351,22 грн. збитків,
Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.01.2016р. (суддя Кульбако М.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Малого приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Колос" (вул. Радянська, 159, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідент. код 23279890) на користь Лубенської міської ради Полтавської області (вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідент. код 21053182) збитки за користування земельною ділянкою по вул. Радянській, 143, площею 0,1448 га у період з 21.02.2011 року по 28.07.2015 року та земельною ділянкою по вул. Радянській, 143, площею 0,0453 га за період з 15.11.2012 року по 28.07.2015 року в розмірі 325 351,22 грн. та 4 880,26 грн. витрат судового збору.
Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції змінити та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 29246,45 грн.
Скарга обґрунтована тим, що господарський суд в оскаржуваному рішенні вказує, що відповідач зробив заяву про застосування позовної давності до частини вимог позивача, але тим не менше не застосував позовну давність до вимог, що набагато перевищують трирічний строк. З урахуванням чого, враховуючи тривалість позовної давності та часткову оплату орендної плати, заборгованість МПП ВКФ «Колос» перед бюджетом за договорами про оренду двох земельних ділянок за адресою: м.Лубни, вул.Радянська, 143 становить 29246,45 грн.
Вважає, що договори оренди від 28.12.2000р. та від 14.11.2007р. є продовженими та зазначає про сплату за ними орендної плати, встановленої договорами. Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Представники відповідача у судовому засіданні та у письмових поясненнях (вх. №6170 від 15.06.2016р., №7657 від 03.08.2016р.) підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд її задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №5368 від 26.05.2016р.) проти апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.
В листопаді 2015р. Лубенська міська рада звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Колос" про стягнення 325 351,22 грн. збитків за користування земельними ділянками площею 0,1448 га та 0,0453 га по вул. Радянській, 143 у м. Лубни без правовстановлюючих документів.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 26.06.2000 року державним нотаріусом Першої Лубенської державної нотаріальної контори, Мале приватне підприємство Виробничо - комерційна фірма "Колос" набуло у власність виробничий корпус загальною площею 379,0 кв.м., приміщення загальною площею 192,0 кв.м., що розташовані за адресою м. Лубни, вул. Радянська, 143.
Рішеннями Лубенської міської ради від 31.10.2000 року та від 30.11.2001 року "Про вилучення та надання земельних ділянок для потреб підприємствам, установам, організаціям та громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності" відповідачу були передані в оренду земельні ділянки по вул. Радянській, 143 відповідно площею 0,1448 га за цільовим призначенням - для обслуговування адміністративного та складського приміщень терміном на десять років та площею 0,0453 га за цільовим призначенням - для комерційного використання терміном на п'ять років.
Рішеннями Лубенської міської ради від 09.09.2011 року та від 08.08.2014 року "Про поновлення договорів оренди землі" відповідачу було поновлено договори оренди на вказані земельні ділянки в обох випадках терміном на п'ять років. Цими ж рішеннями відповідача було зобов'язано в місячний термін укласти з міською радою договори оренди землі та зареєструвати згідно чинного законодавства.
Однак, як зазначає позивач, в порушення вимог статті 144 Конституції України та ч. 1, 3 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідачем вказані рішення не виконані, договори оренди землі не укладені.
19.12.2011 року директор МПП ВКФ "Колос" отримала чотири примірники договору оренди землі площею 0,1448 га за адресою: м.Лубни, вул.Радянська, 143 для підписання та подальшої реєстрації. Однак договір земельної ділянки не підписаний, реєстрація його не проведена. Станом на липень 2015 року договори оренди земельних ділянок за адресою м. Лубни, вул. Радянська, 143, відповідачем не укладені, відповідно, не справляється плата за землю, про що свідчать листи Лубенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 07.04.2015 року, від 06.05.2015 року та від 28.07.2015 року, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до листа ТОВ "Інвентземсервіс" від 28.07.2015 року вих. №053 відповідач замовив та оплатив технічну документацію із землеустрою, отримав її для погодження із сусідами, але документація не повернута до землевпорядної організації для формування обмінних файлів.
На звернення Управління з питань комунального майна та земельних відносин Управлінням Держземагентства у Лубенському районі надано інформацію, що станом на 31.12.2012р. земельні ділянки по вул. Радянській, 143 в м. Лубни не зареєстровані.
17.04.2015 року комісія Управління з питань комунального майна та земельних відносин провела обстеження зазначених земельних ділянок та встановила, що земельні ділянки по вул. Радянській, 143 площею 0,1448 га та площею 0,0453 га перебувають у фактичному користуванні відповідача, в управлінні Держземагенства України у Лубенському районі не зареєстровані.
На підставі норм Земельного, Податкового кодексів України, статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", рішенням Лубенської міської ради від 14.02.2014 року затверджено Порядок визначення та відшкодування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства, який встановив єдину процедуру відшкодування збитків, заподіяних Лубенській міській раді внаслідок порушення вимог земельного законодавства. Так, відповідно до пункту 3 Порядку збитки відшкодовуються внаслідок: використання земельної ділянки без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону. Згідно з п. 5.1. Порядку у разі використання земельної ділянки без правоустановчих документів, що підтверджують право користування, збитки визначаються за фактичний період користування земельною ділянкою.
Комісією по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам було запропоновано відповідачу добровільно відшкодувати збитки, нанесені місцевому бюджету, шляхом укладення відповідного договору. Відповідач рішення комісії від 28.07.2015 року не виконав, збитки не відшкодував.
Комісією управління з питань комунального майна та земельних відносин в акті по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам від 28.07.2015р. встановлено, що земельні ділянки по вул. Радянській, 143 площею 0,1448 га та площею 0,0453 га використовуються з порушенням земельного законодавства, оплата за землю не справляється, борг згідно розрахунку: за користування земельною ділянкою 0,1448 га у період з 21.02.2011р. по 28.07.2015р. становить 244916,20 грн.; за користування земельною ділянкою 0,0453 га у період з 15.11.2012р. по 28.07.2015р. становить 90 385,07 грн. Загальна сума умовних збитків місцевому бюджету по двох ділянках (враховуючи суму переплати) становить 325351,22 грн. Розмір збитків визначений вказаним вище актом комісії та затверджений рішенням виконавчого комітету Лубенської міської ради від 29.07.2015 року №182.
Розмір заподіяних збитків визначено із застосування Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 року №284 та Порядку визначення та відшкодування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства, затвердженого рішенням Лубенської міської ради від 14.02.2014 року, як не отримані доходи у вигляді орендної плати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що директор МПП ВКФ "Колос" 19.12.2011р. отримала примірники проекту договору оренди на одну земельну ділянку за адресою: м. Лубни, вул. Радянська, 143, площею 0,1448 га для ознайомлення; між сторонами відсутні договори оренди земельних ділянок та відсутні істотні умови, які передбачені вимогами Типового договору оренди землі та є формою державного регулювання договірних відносин у сфері господарювання та відповідають вимогам Закону України "Про оренду землі"; наданий позивачем розрахунок перевищує законну позовну давність та фактично документально не підтверджений.
26.01.2016р. господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 93 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Пункт 287.1. Податкового кодексу України передбачає, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень Лубенської міської ради належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Пунктом 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт “д” частини 1 статті 156 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Відповідно до рішення Лубенської міської ради від 21.01.2011р. «Про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Лубни» затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Лубни та склад комісії зі встановлення розміру відсотків від нормативної грошової оцінки при укладенні договорів оренди землі.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії по встановленню відсотка при обчисленні розміру орендної плати за земельні ділянки від 19.09.2011р. №10 МПП ВКФ «Колос» встановлено відсотки від нормативної грошової оцінки при укладенні та поновленні договорів оренди землі на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, за адресою: м.Лубни, вул.Радянська, 143 у розмірі 6%.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії зі встановлення відсотків від нормативної грошової оцінки при укладенні договорів оренди землі від 12.08.2014р. №4 МПП ВКФ «Колос» встановлено відсотки від нормативної грошової оцінки при укладенні та поновленні договорів оренди землі на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, за адресою: м.Лубни, вул.Радянська, 143, загальною площею 0,0453 га за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у розмірі 12%.
Відповідно Порядку визначення та відшкодування територіальній громаді міста Лубни в особі Лубенської міської ради збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог земельного законодавства на засіданні комісії по визначенню збитків для розгляду готуються наступні матеріали, зокрема, письмове повідомлення підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, якими нанесені збитки, про час та дату засідання комісії з документальними підтвердженням його отримання. У разі відмови від отримання повідомлення складається відповідний акт. Повідомлення повинно бути одержане не пізніше, ніж за 3 дні до дати засідання комісії. Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків із застосуванням коефіцієнтів, які дорівнюють подвійній обліковій ставці НБУ на початок кожного звітного року.
20.02.2015р. рішенням Лубенської міської ради внесено зміни до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі в м.Лубни, а саме щодо розмірів річної орендної плати.
Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.
Як свідчать матеріали справи, акт комісії та рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради від 29.07.2015 року №182 направлено на адресу відповідача 05.08.2015р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.
Позивач листом №1-8/572 від 21.07.2015р. просив відповідача прибути 28.07.2015р. на комісію по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам, який отриманий останнім 22.07.2015р., що підтверджується повідомленням про вручення, долученим до матеріалів справи. Однак, відповідач на комісію не з'явився.
Відповідно до ч. 1, 3 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, оскільки підприємство користувалося земельними ділянками без правовстановлюючих документів, що позбавило позивача права одержати дохід у виді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби її право не було порушено.
Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 07.10.2015р. у справі №916/3371/14.
Як свідчать матеріали справи, 28.12.2000р. між Лубенською міською радою Полтавської області та МПП ВКФ "Колос" на підставі рішення Лубенської міської ради від 31.10.2000 року укладено договір на право тимчасового користування землею по вул. Радянській, 159 в м.Лубни площею 0,1448 га за цільовим призначенням - для обслуговування адміністративного та складського приміщень терміном на десять років, тобто до 28.12.2010р.
14.11.2007р. між Лубенською міською радою Полтавської області та МПП ВКФ "Колос" укладено договір оренди землі, яка знаходиться за адресою: м.Лубни по вул. Радянській, 143 площею 0,0453 га за цільовим призначенням - для комерційного використання терміном на п'ять років, тобто до 14.11.2012р.
Як зазначає відповідач, він листом №198 від 23.11.2010р. у зв'язку з наближенням закінчення терміну дії довгострокової оренди земельної ділянки загальною площею 0,1448 га просив позивача надати згоду щодо підписання додаткової угоди про пролонгацію договору на право тимчасового користування землею від 28.12.2000р. терміном на 10 років - до 28.12.2020р., а листом №185 від 10.10.2012р. у зв'язку з наближенням закінчення терміну дії довгострокової оренди земельної ділянки загальною площею 0,0453 га просив позивача надати згоду щодо підписання додаткової угоди про пролонгацію договору на право тимчасового користування землею від 14.11.2007р. терміном на 5 років - до 14.11.2017р.
Позивач заперечує отримання зазначених вище листів.
Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, враховуючи те, що доказів направлення або отримання позивачем зазначених листів до матеріалів справи не надано, позивач заперечує отримання листів, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що лист №198 від 23.11.2010р. та лист №185 від 10.10.2012р. отримувався позивачем, оскільки на копіях зазначених листів, доданих до матеріалів справи, відсутня печатка позивача, призвіще особи, яка отримала листи, наявні лише дата та підпис невідомої особи, що не може бути доказом в розумінні ст.34 ГПК України.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на листопад 2010р.) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Відповідно до ч.4 п.2.17. постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем відповідне рішення про поновлення договору оренди землі від 28.12.2000р. не приймалось, договір на право тимчасового користування землею по вул. Радянській, 159 в м.Лубни, площею 0,1448 від 28.12.2000р., укладений між Лубенською міською радою Полтавської області та МПП ВКФ "Колос" автоматично не поновлювався, тобто строк його дії закінчився 28.12.2010р. Новий договір не укладався.
Відповідно до ч.1, 2, 3, 10 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на жовтень 2012р.) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ст.33 Закону України «Про оренду землі» необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
На підставі викладеного колегія суддів зазначає, що для поновлення договору оренди землі, яка знаходиться за адресою: м.Лубни по вул. Радянській, 143, площею 0,0453 га від 14.11.2007р., укладеного між позивачем та відповідачем, (відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на час закінчення строку дії даного договору оренди) обов'язковою умовою є укладення додаткової угоди, що зроблено не було. Тому строк дії даного договору закінчився 14.11.2012р. Новий договір не укладався.
Також колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що договори оренди землі було поновлено відповідно до рішень Лубенської міської ради від 09.09.2011р. та від 08.08.2014р. «Про поновлення договорів оренди землі», оскільки відповідач звертався до позивача з заявами про поновлення терміну дії договорів оренди земельної ділянки площею 0,1448 га та 0,0453 га, які отримані позивачем 03.08.2011р. та 22.07.2014р. відповідно, тобто після припинення дії договорів оренди.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що відповідач користується земельними ділянками без правовстановлюючих документів, що позбавляє Лубенську міську раду Полтавської області права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати, якби її право не було порушено.
Відповідач у своїх запереченнях посилався на лист №229/10/16-18-15-44 від 20.01.2016 р. Лубенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, в якому вказано, що станом на 18.01.2016р. по МПП ВКФ "Колос" значиться переплата по орендній платі за землю у розмірі 12 075, 27 грн. Однак, в листі №240/9/16-18-15-02-35 від 06.05.2015 р. Лубенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, вказано, що МПП ВКФ "Колос" сплачує орендну плату за земельні ділянки за адресами: м. Лубни, вул. Радянська, 143, ділянкою площею 0,0453, м. Лубни, вул. Радянська, 143 ділянкою площею 0,1448. Одночасно повідомлено, що МПП ВКФ "Колос" сплачує орендну плату, загальна сума переплати станом на 06.05.2015р. становить 19 592,85 грн. Ідентифікувати сплату орендної плати до вищезазначених земельних ділянок немає можливості, оскільки у користуванні МПП ВКФ "Колос" є також земельна ділянка площею 0,0358 га за адресою: м. Лубни, вул. Хорольський спуск, 5.
В листі №374/9/16-18-15-43 від 28.07.2015р. Головного управління ДФС у Полтавській області Лубенської ОДПІ вказано, що по МПП ВКФ "Колос" станом на 28.07.2015р. переплата по орендній платі за землю становить 9950,05 грн. Причому, МПП ВКФ «Колос» орендна плата за земельні ділянки за адресами: м.Лубни, вул.Радянська, 143 площею 0,0453 га задекларована по 15.11.2012 року; м.Лубни: вул.Радянська, 143 площею 0,1448 га задекларована по 21.02.2011р.
За таких обставин, колегія судді зазначає, що позивачем доведено користування відповідачем земельними ділянками без оформлення договорів оренди землі.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 325 351,22 грн., у тому числі 90385,07 грн. по земельній ділянці за адресою: м. Лубни, вул. Радянська, 143, площею 0,0453 га за період з 15.11.2012р. по 28.07.2015р. та 244916,20 грн. по земельній ділянці площею 0,1448 га за період з 21.02.2011р. по 28.07.2015р. (з урахуванням листа №374/9/16-18-15-43 від 28.07.2015р. Головного управління ДФС у Полтавській області Лубенської ОДПІ про переплату 9950,05 грн.).
Як свідчать матеріали справи, відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №224 від 12.01.2016р.) зазначив, що наданий позивачем розрахунок перевищує законну позовну давність.
Згідно положень ст. 256 ЦК України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).
Так, у випадку, коли господарський суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право особи, про захист якого вона просить, не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності.
Якщо ж буде встановлено, що таке право особи порушено, стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст. 267 ЦК України ухвалює рішення, яким відмовляє в позові за спливом позовної давності, а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.
Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього -у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності -застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у справі № П-9/161-16/165 від 12.06.2007р., якою вказано про необхідність мати на увазі, що правила про позовну давність, відповідно до ст. 267 ЦК України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.
За таких підстав, враховуючи те, що позов позивача є обґрунтованим, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, колегія суддів вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню.
Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до відтиску штампу «Укрпошти» звернувся до господарського суду Полтавської області 06.11.2015р., за таких обставин в межах позовної давності збитки нараховані позивачем за період з 06.11.2012р. по 28.07.2015р. за користування земельною ділянкою по вул. Радянській, 143, площею 0,1448 га в розмірі 157522,14 грн. та за період з 15.11.2012 року по 28.07.2015 року за користування земельною ділянкою по вул. Радянській, 143, площею 0,0453 га в розмірі 90385,07 грн., у загальному розмірі 247907,21 грн. З урахуванням строку позовної давності та врахованої позивачем переплати (лист №374/9/16-18-15-43 від 28.07.2015р. Головного управління ДФС у Полтавській області Лубенської ОДПІ про переплату 9950,05 грн.) стягненню підлягає сума 237957,16 грн., в зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, тому рішення господарського суду Полтавської області від 26.01.16р. у справі № 917/2333/15 слід змінити та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.
Керуючись статтями 49, 91, 99, 101, 102, п.4 статті 103, п.4 ч.1 ст.104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Колос" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 26.01.16р. у справі № 917/2333/15 змінити. Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Малого приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Колос" (вул. Радянська, 159, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідент. код 23279890) на користь Лубенської міської ради Полтавської області (вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідент. код 21053182) збитки за користування земельною ділянкою по вул. Радянській, 143, площею 0,1448 га за період з 06.11.2012 року по 28.07.2015 року та земельною ділянкою по вул. Радянській, 143, площею 0,0453 га за період з 15.11.2012 року по 28.07.2015 року в розмірі 237957,16 грн. та 3569,36 грн. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.»
Стягнути з Лубенської міської ради Полтавської області (вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідент. код 21053182) на користь Малого приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Колос" (вул. Радянська, 159, м. Лубни, Полтавська область, 37500, ідент. код 23279890) 1442,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.
Повний текст постанови складено 08.08.2016р.
Головуючий суддя Білоусова Я.О.
Суддя Пуль О.А.
Суддя Крестьянінов О.О.