03.08.2016 року Справа № 904/1019/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач)
суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.
при секретарі судового засідання Однорог О.В.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 26.07.2016р.;
від відповідача-1: ОСОБА_2, представник, довіреність №01/1931 від 23.07.2015р.;
від відповідача-2: ОСОБА_3, представник, довіреність №09-32/363 від 25.07.2016р., ОСОБА_4, представник, довіреність №09-32/615 від 26.10.2015р.;
від третьої особи: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу A.V.K. CONFECTIONERY HOLDINGS LIMITED, Nicosia, Cyprus на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016р. у справі №904/1019/16
за позовом A.V.K. CONFECTIONERY HOLDINGS LIMITED, Nicosia, Cyprus
до Відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика
"А.В.К.", м. Дніпро
Відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний
промислово-інвестиційний банк", м. Київ
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-1 Приватне акціонерне товариство "АВК",
м. Маріуполь, Донецька область
про визнання недійсними договорів
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016р. (суддя Кеся Н.Б.) у задоволенні позову A.V.K. CONFECTIONERY HOLDINGS LIMITED, Nicosia, Cyprus до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К.", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсними іпотечних договорів №20-2589/3-1 від 28.09.2011р. та №20-2623/3-1 від 28.09.2011р., укладених між Відповідачами, відмовлено. Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для визнання оспорюваних договорів недійсними, а також порушених прав Позивача, який не є стороною спірних правочинів.
Не погодившись із зазначеним рішенням, A.V.K. CONFECTIONERY HOLDINGS LIMITED звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, просить його скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що опис предмета іпотеки, що міститься в іпотечних договорах, на момент їх укладення не відповідав дійсності через існування розбіжностей між загальною площею переданого згідно договорів іпотеки майна, площею майна, на яке визнано право власності відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №3/189-09 та у справі №31/170-10, а також майна відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно. Зазначив, що на момент укладення договору іпотеки №20-2589/3-1 від 28.09.2011р. в реєстрі права власності був відсутній запис про реєстрацію права власності на будівлі та споруди літ. Р,С, - сарай (тимчасовий) у зв'язку з їх знищенням (знесенням), що свідчить про передачу в іпотеку банку майна, якого не існує та є порушенням ст. 5 Закону України «Про іпотеку». Вважає спірні іпотечні договори такими, що не відповідають вимогам п. 2 ч.2 ст.4 та п.3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку», що є підставою для визнання їх недійсними. Зауважив на неправомірності відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, а також помилковості висновків щодо відсутності порушення прав Позивача.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.07.2016р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Герасименко І.М., Орєшкіної Е.В.
02.08.2016р. з урахуванням п.2.7.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Дніпропетровському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів №1 від 07.06.2016р., у зв'язку із відпусткою судді Орєшкіної Е.В. по справі здійснений автоматичний перерозподіл, за результатами якого визначено для розгляду колегію суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2016р. справа прийнята до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.
В судовому засіданні 03.08.2016р. представники Позивача та Відповідача-1 апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Відповідач-2 проти апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що склад об'єктів нерухомого майна, які становлять предмет іпотеки за оспорюваними договорами станом на дату укладення таких договорів повністю відповідав переліку об'єктів, що належали Відповідачу-1 на праві власності та підтверджується витягами з реєстрів прав власності на нерухоме майно №30548389 від 07.07.2011р. та №31471225 від 28.09.2011р. Будівлі літ. Р,С (сарай) були знищені після укладення договору №20-2623/3-1 від 29.09.2011р., що у відповідності до норм наказу Мінюсту №7/5 не тягне за собою необхідності реєстрації зміни прав на об'єкт нерухомого майна. Позивач не є стороною оспорюваних правочинів, на момент їх укладення не володів правами акціонера, тому суд дійшов вірного висновку про відсутність порушення його прав. Вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та неправомірними. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні, не зважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи. відзив на апеляційну скаргу не надала.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідачів-1,2, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що 28 вересня 2011 року між ЗАТ “АВК”, яке надалі було переєстровано як Приватне акціонерне товариство "АВК" (далі - Третя особа), як позичальником та Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (далі по тексту Банк, Кредитор, Відповідач-2) був укладений кредитний договір №20-2577/2-1 (далі - Кредитний договір).
В забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним Кредитним договором між ПАТ “Кондитерська фабрика “А.В.К.” м. Дніпропетровськ” як іпотекодавцем (надалі - Відповідач-1) та Банком як іпотекодержателем були укладені наступні договори:
Іпотечний договір №20-2589/3-1 від 28.09.2011р., згідно з умовами якого в іпотеку передано наступне нерухоме майно, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вулиця Журналістів, будинок 11: будівля літ. А-7, А'-І, А"-1, а-1, а'-1, а"-1- адміністративно-побутовий корпус загальною площею 6450,1 кв.м., літ. а, а',а"- ґанки з навісами; будівля літ. Б-5, Б'-2, Б"-1, Б'"-1, Б-1ІУ, Бу-1, БУП-1, Буш-2, Бх-5, БХІ-1, 6-1, в тому числі трансформаторна підстанція літ. Бх"-1- головний корпус, загальною площею 29232,9 кв.м., б'-естакада з навісом, бш1 бУП, буш- приямок, б1у- ґанок з навісом, 6у - вхід до підвалу, бУН - естакада з ґанком, б1х, 6х- ґанок, бх1, бхп- приямок, бХІП- сходи, бхіу-вхід д підвалу; будівля літ. В-2-холодильно-компресорна, загальною площею 1711,4 кв.м., в, в'- ґанки, в"- ґанок з навісом, в'" - сходи, вІУ- приямок; літ. Г-1, Г'-І- приміщення підготовчого відділення загальною площею 453,0 кв.м.; будівля літ. Д- вагова; літ. Е- вагова, літ. Ж - склад; літ. З - градирня; літ. И -градирня; будівля літ. М-головний корпус; літ.Н, О, Р,С, П, Т - сарай (тимчасовий); літ. У,Ф,Х - навіс; № 14- масложироуловлювач; № 1-13, № 15-21- споруди; І, III- вимощення.
Іпотечний договір №20-2623/3-1 від 28.09.2011р., згідно з умовами якого в іпотеку передано наступне нерухоме майно, що розташоване за адресою м. Дніпропетровськ, вулиця Журналістів, будинок 7в: приміщення з виробництва літ.А-1, А-11, загальною площею 6976,8 кв.м., естакади літ. а, а1, а111, аІУ, повітряна забірна шахта літ.аУІ, ау", аІХ, приямки літ. аУІ, аУП, ґанок з навісом літ. а та сходи літ. а ; склад силікатної глиби і приготування клею літ. Б-1, загальною площею 398,9 кв.м.; механічна майстерня, котельня літ.В-1, загальною площею 1338,1 кв.м., ґанки літ. в, в1, вІУ, пандус літ. в", в111; овочевий склад літ.Г-1, загальною площею 117,2 кв.м.; прохідна літ.Е-1, Е'-І, Е2-1, загальною площею 122,9 кв.м.; протипожежна насосна станція літ.З; складські корпуси літ. И, Л, М; склад паперу, картону і ящиків літ. О; пальово-естакадний міст літ. П, Р, С; склади літ. Т, літ. У; кранова естакада №17, гараж літ. К-1, загальною площею 25,6 кв.м., майстерня літ. Ф-1, * , загальною площею 139,2 кв.м., ґанок літ. Ф, гараж з АПК літ. Д-2, загальною площею 406,2 кв.м., літ. д, д'- сходи, гараж Ж-1, Ж'-І, загальною площею 403,6 кв.м., альтанка літ. Ш, труба №19, діаратор № 20, будівля літ. X (тимчас), навіси літ. Ц, Ч, вагончики літ. Щ, Ю, Я, навіси (тимчасові) літ.2А, 2В, 2Г, огорожа, споруди №1-5, 7, 9-12, 15, 16, 18, 21-26, мостіння І, II, III.
Посилаючись на те, що описи предмету іпотеки, зазначеного в укладених між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 договорах іпотеки, не відповідають правовстановлюючим документам на відповідне нерухоме майно, Позивач звернувся до суду із даним позовом про визнання договорів іпотеки №20-2589/3-1 від 28.09.2011р. та №20-2623/3-1 від 28.09.2011р. недійсними з огляду на відсутність істотної умови таких договорів. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення своїх прав як акціонера Відповідача-1 з часткою в статутному фонді товариства в розмірі 75,8794%.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні відносини між сторонами регулюються нормами цивільного права, зокрема, щодо недійсності правочину (ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України), а також спеціальною нормою права - Законом України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно з ч.ч.1,5 статті 5 Закону України „Про іпотеку” (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до п.3 частини першої статті 18 зазначеного Закону опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, є істотною умовою іпотечного договору.
В силу ч.ч.1-3, 5, 6 статті 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (редакції, що діяла на дату укладення спірних договорів) державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження,управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.
Частиною 1 статті 10 зазначеного Закону встановлено, що Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, і картографічні (графічні) дані.
На момент укладення спірних договорів діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002р., згідно з яким до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації.
Згідно з п.7.9 вказаного Тимчасового положення витяг з Реєстру прав містить, зокрема, опис об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації (дані про будівлі, споруди, їх частини, об'єкт незавершеного будівництва; найменування та літеровка; загальна та житлова площа; площа земельної ділянки (у разі наявності такої інформації); матеріали стін тощо), що формується за результатом проведеної технічної інвентаризації такого об'єкта.
З наявних в матеріалах справи реєстрів прав власності на нерухоме майно №31471225 від 28.09.2011р., №30548389 від 07.07.2011р. (а.с. 242-246 т.1) вбачається:
- відповідно до реєстру прав власності на нерухоме майно, № витягу 31471225 від 28.09.2011р. тип об'єкта - будівлі і споруди, адреса об'єкта - Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Журналістів, будинок 7в, власником є "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ Закрите акціонерне товариство на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2010р.; свідоцтво про право власності / САВ №614350 / 28.08.2008 / видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Витяг має наступний опис спірних об'єктів: приміщення з виробництва літ.А-1, А-11, загальною площею 6976,8 кв.м, склад силікатної глиби і приготування клею літ. Б-1, загальною площею 398,9 кв.м; механічна майстерня, котельня літ.В-1, загальною площею 1338,1 кв.м. Згідно з Приміткою у даному витягу пояснюється збільшення загальної площі в літ. Б-1 на 0,7 кв.м за рахунок демонтажу легких перегородок; збільшення загальної площі в літ.А-1 на 2,0 демонтажу легких перегородок; естакада літ. а" - демонтована. (а.с.206-207 т.1).
- відповідно до реєстру прав власності на нерухоме майно, № витягу 30548389 від 07.07.2011р., реєстраційний номер майна: 28698655, тип об'єкта - будівлі і споруди, адреса об'єкта - Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Журналістів, будинок 11, власником є "Кондитерська фабрика "А.В.К." м.Дніпропетровськ Закрите акціонерне товариство, на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2009р. Витяг має наступний опис спірних об'єктів: будівля літ. А-7, А'-І, А"-1, а-1, а'-1, а"-1- адміністративно-побутовий корпус загальною площею 6450,1 кв.м., літ. а, а',а"- ґанки з навісами; будівля літ. Б-5, Б'-2, Б"-1, Б'"-1, Б-1ІУ, Бу-1, БУП-1, Буш-2, Бх-5, БХІ-1, 6-1, в тому числі трансформаторна підстанція літ. Бх"-1- головний корпус, загальною площею 29232,9 кв.м, будівля літ. В-2-холодильно-компресорна, загальною площею 1711,4 кв.м, літ.Н, О, Р,С, П, Т - сарай (тимчасовий). Згідно з Приміткою у даному витягу пояснюється збільшення загальної площі в літ. А-7 на 7,3 кв.м за рахунок зносу тимчасових перегородок. Збільшення загальної площі в літ.Б-5 на 84,6 за рахунок зносу тимчасових перегородок та уточнення в архівній справі. Збільшення загальної площі в літ.В-2 на 12,7 за рахунок уточнення в архівній справі. літ БVI -1 прибудова знесена (а.с.243-244 т.1).
Вказані витяги посвідчені нотаріально, їх оригінали зберігаються в справах нотаріуса (лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 №78/01-16 від 10.06.2016р., а.с. 242, том 1).
Опис предметів іпотеки, що міститься в п.1.2. обох договорів, відповідає опису нерухомого майна, що міститься у вище наведених витягах з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Надана Позивачем світлокопія свідоцтва на нерухоме майно від 28.08.2008р. не засвідчена належним чином та підтверджує склад майна Відповідача-1 станом на 2008 рік, а отже не може бути належним доказом щодо невідповідності такого майна станом на час укладення договорів іпотеки у 2011 році.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що опис предметів іпотеки в спірних іпотечних договорах містить достатню та вичерпну інформацію щодо їх ідентифікації; розходження опису майна в частині площі нерухомості у порівнянні з судовими рішеннями про визнання права власності та свідоцтвом про реєстрацію права власності пояснюється даними технічної інвентаризації цього майна, що відображено у витягах з реєстру прав власності на нерухоме майно №31471225 від 28.09.2011р. №30548389 від 07.07.2011р. (а.с. 201-209 т.1), які є доказом офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення права власності на нерухоме майно. Крім цього, зі змісту Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002р., слідує, що зміни в описі нерухомого майна, які мають місце за обставинами справи, не вимагають реєстрації зміни прав на це майно.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України особі надано право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Аналогічні положення про захист особою свого порушеного права містять і ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.
Згідно висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 04.11.2015р. у справі №922/3131/14, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не є стороною спірних правочинів, згідно витягу з Реєстру власників іменних цінних паперів є акціонером Відповідача-1 з часткою у статутному капіталі у 75,8794 % станом на 14.05.2015р. (а.с.17, том1), доказів реєстрації прав власника на час розгляду справи та на момент укладення спірних договорів ним не надано, внаслідок чого суд доходить висновку про недоведеність порушення його прав як акціонера Відповідача-1.
Окрім того, право Позивача на отримання у разі ліквідації Відповідача-1 частини його майна згідно ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» належить до його корпоративних прав. Законом не передбачено право акціонера господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні іпотечні договори не можуть порушувати прав та інтересів Позивача.
Таким чином, дійшовши висновку про відсутність підстав для визнання спірних правочинів недійсними, а також порушених прав та інтересів Позивача, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Апеляційний суд також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки правова оцінка умов договорів іпотеки щодо предмету іпотеки та їх співставлення із належними правовстановлюючими документами, що є предметом спору, не потребує спеціальних будівельно-технічних знань та здійснюється судом самостійно.
Доводи апеляційної скарги судом відхиляються як такі, що спростовані матеріалами справи та вище встановленими обставинами.
Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.
Витрати по апеляційній скарзі покладаються на Позивача.
Керуючись ст. ст. 44-49, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу A.V.K. CONFECTIONERY HOLDINGS LIMITED, Nicosia, Cyprus на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016р. у справі № 904/1019/16 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016р. у справі № 904/1019/16 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повний текст постанови складений 08.08.2016р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Герасименко