Справа № 622/426/16-ц р.
2-о/622/35/2016
27.07.2016 року смт. Золочів
Золочівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Шабас О.С.,
при секретарі Бойко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Золочів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, заінтересована особа: Золочівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
31 березня 2016р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою в якій просять встановити, факт, належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на житло від 04 квітня 1998 року, що видане Комісією по приватизації державного житлового фонду ВАТ «Когресівський цукровий завод» на квартиру по АДРЕСА_1, згідно з розпорядженням від 04 квітня 1998 року і записане в реєстрову книгу № 2-469-П, виданого на ім'я «ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3»; встановити факт належності ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, що зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів за №463 від 06.11.2000 року виданого на ім'я «ОСОБА_3»; встановити факт належності ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 5,0473 га, в межах згідно з планом, що розташована на території Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_3, від 06 вересня 2001 року, виданого на ім'я «ОСОБА_3».
Свої вимоги мотивують тим, що в при видачі свідоцтва про право власності на житло від 04 квітня 1998 року, Комісією по приватизації державного житлового фонду ВАТ «Когресівський цукровий завод» було допущено помилку у їх прізвищах, замість ОСОБА_3 із прізвища помилково зазначені як «Несвітей», аналогічна помилка у прізвищі була допущена й при видачі їх батьку та чоловіку ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, а згодом і в державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, що був виданий на підставі вказаного сертифікату, через що в даний час вони не мають можливості розпорядитися своєю власністю, оформити спадщину.
В судове засідання заявники, з'явилися, заявлені вимоги підтримали з наведених у заяві мотивів.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надав заяву в яких просив розглядати справу без їх участі, при вирішенні вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладався на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення позивачів, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 24 січня 1987 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Олексіївка, Бєлгородської області, уклали шлюб, про що за місцем укладення шлюбу, органом реєстрації актів цивільного стану - Олександрівською сільрадою Золочівського району Харківської області в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу того ж дня зроблено запис №1 та видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_4. Після одруження подружжя обрало спільне прізвище ОСОБА_3. Російською мовою прізвища родини в свідоцтві зазначені як «ОСОБА_1».
ІНФОРМАЦІЯ_2 року у родині ОСОБА_3 та ОСОБА_5 народився син ОСОБА_6, про що органом реєстрації актів цивільного стану за місцем народження - Олександрівською сільрадою Золочівського району Харківської області 08 серпня 1987 року в книзі записів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис №20 та того дня видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_5. Російською мовою прізвища родини в свідоцтві зазначені як «ОСОБА_1». Свідоцтво містить застереження, що дитиною використано право на приватизацію в межах норми загальної площі.
04 квітня 1998 року Комісією по приватизації державного житлового фонду ВАТ «Когресівський цукровий завод» на ім'я «ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3» видано свідоцтво про право власності на житло на квартиру по АДРЕСА_1, згідно з розпорядженням від 04 квітня 1998 року № 319-П, свідоцтво записане в реєстрову книгу Дергачівського МБТІ за № 2-469-П.
06 листопада 2000 року на підставі розпорядження Золочівської райдержадміністрації Харківської області від 04 серпня 2000 року №211 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 члену колективного сільськогосподарського підприємства ВАТ «Конгресівське», в тому що йому належить право на земельну частку (пай) розміром 5,17 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат видано на ім'я ОСОБА_3.
06 вересня 2001 року на підставі рішення ХУІІІ сесії ХХІІІ скликання Олександрівської сільської ради народних депутатів від 06 березня 2001 року на ім'я «ОСОБА_3» видано державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 5,0473 га в межах згідно з планом на території Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_3. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки виданої на ім'я ОСОБА_3, від точки А до Б відстань 154.30, суміжна ділянка з цього боку належить до земель колективної власності, від Б до В відстань 380.92 суміжна ділянка з цього боку належить ОСОБА_7, відстань від В до Г 119.23, суміжна ділянка з цього боку належить до земель Олександрівської сільської ради, ділянка від Г до А відстань 390.31 суміжна ділянка з цього боку належить ОСОБА_8
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НОМЕР_6 від 20 липня 2015 року, земельна ділянка площею 5,0473 га, що перебуває у приватній власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 06 вересня 2001 року серії НОМЕР_2. Згідно кадастрового плану земельної ділянки, опис меж: від точки А до Б відстань 154.30, суміжна ділянка з цього боку належить до земель колективної власності, від Б до В відстань 380.92 суміжна ділянка з цього боку належить ОСОБА_7, відстань від В до Г 119.23, суміжна ділянка з цього боку належить до земель Олександрівської сільської ради, ділянка від Г до А відстань 390.31 суміжна ділянка з цього боку належить ОСОБА_8
Листом відділу Держгеокадастру у Золочівському районі Харківської області від 21 липня 2016 року вих. №9-20.21-0.2-1412/2-16 засвідчено, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 було виділено в натурі на місцевості земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва про що видано відповідний Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2.
З наданої суду копії паспорту серії НОМЕР_7 вбачається, що Золочівським РВ УМВС України в Харківській області вказаний паспорт видано 09 січня 2004 року громадянину України ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у с. Олександрівка Золочівського району Харківської області. Місцем реєстрації особи зазначено вул. Чадунелі, с. Олександрівка Золочівського району Харківської області. Російською мовою прізвище в паспорті зазначено як «ОСОБА_1».
З наданої суду копії паспорту серії НОМЕР_8 вбачається, що Золочівським РВ УМВС України в Харківській області вказаний паспорт видано 04 жовтня 2001 року громадянці України ОСОБА_2, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Олексіївка, Бєлгородської області. Місцем реєстрації особи зазначено вул. Чадунелі, с. Олександрівка Золочівського району Харківської області. Російською мовою прізвище в паспорті зазначено як «ОСОБА_1».
ІНФОРМАЦІЯ_3 року у віці 53 років помер ОСОБА_3, про що за місцем смерті, органом реєстрації актів цивільного стану - Олександрівською сільрадою Золочівського району Харківської області 27 листопада 2014 року зроблено актовий запис №26 та того ж дня видано відповідне свідоцтво серії НОМЕР_9.
18 лютого 2016 року постановою державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області в порядку виконання обов'язків державного нотаріуса Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що засвідчувалося свідоцтвом про право власності на житло видане Комісією по приватизації державного фонду ВАТ «Конгресівський цукровий завод» від 04 квітня 1998 року, земельну ділянку площею 5,0473 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території АДРЕСА_1, що засвідчувалося державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Конгресівське» в АДРЕСА_1, що засвідчувалося сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1. Відмовляючи у видачі свідоцтва нотаріус виходив з того, що неможливо встановити склад спадкового майна через розбіжності у поданих правовстановлюючих документах із свідоцтвом про смерть. Так зокрема правовстановлюючі документи видані на ім'я ОСОБА_3, в той час, як згідно наданого свідоцтва про смерть, позивачі претендували на спадщину після смерті ОСОБА_3.
13 травня 2015 року рішенням Виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області присвоєно поштову адресу квартирі співвласниками якої є ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_9: АДРЕСА_1.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що знає родину ОСОБА_9 так як працювала у АДРЕСА_1, їй відомо, що правовстановлюючі документи в них оформлені із помилкою у прізвищах. Родина використала своє право на приватизацію будинку у якому проживала та продовжує проживати в АДРЕСА_1.
При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до положень ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За таких обставин на підставі досліджених доказів, суд доходить висновку, що заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали підстави для звернення до суду, бо у поза судовому порядку встановити факт належності їх померлому батькові та чоловіку правовстановлюючих документів не мали можливості.
Аналізуючи надані докази, а саме свідоцтва про народження та одруження, подій що відбувалися у родині ОСОБА_2, та проаналізувавши свідчення свідка ОСОБА_10 судом встановлено, що родина ОСОБА_2 використавши своє право на приватизацію будинку по АДРЕСА_1, набула його у власність проте при оформленні свідоцтва було допущено описку у прізвищах, та замість правильно «Несвітій» прізвище усіх членів родини помилково зазначено як «Несвітей». З досліджених копій паспортів родини ОСОБА_2 вбачається, що позивачі мають реєстрацію у приватизованому будинку, що також підтверджується рішення сільради про присвоєння поштової адреси та свідченнями даними свідком ОСОБА_10, яка пояснила суду, що родина проживала та проживає у будинку який приватизувала, в зв'язку з чим суд доходить висновку про належність свідоцтва про право власності на житло від 04 квітня 1998 року, що видане Комісією по приватизації державного житлового фонду ВАТ «Когресівський цукровий завод» заявникам та померлому ОСОБА_3
Щодо правовстановлюючих документів на землю, суд виходить з того, що дослідженими доказами підтверджується, що земельна ділянка, право на яку засвідчується державним актом серії НОМЕР_2 є однією і тією ж ділянкою що належала померлому ОСОБА_3, згідно витягу з реєстру про право власності, так як межі та площа вказаних ділянок, їх розташування на місцевості повністю збігаються, в зв'язку з чим суд доходить висновку, про обґрунтованість вимог та встановлює факт належності ОСОБА_3 державного акту серії НОМЕР_2, та сертифікату НОМЕР_1 на підставі якого він згодом був виготовлений.
Керуючись вказаними нормами матеріального закону та 10, 11, 209, 212, 214, 215, 256 ЦПК України, суд, -
1.Вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
2.Встановити факт належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на житло від 04 квітня 1998 року, що видане Комісією по приватизації державного житлового фонду ВАТ «Когресівський цукровий завод» на квартиру по АДРЕСА_1, згідно з розпорядженням від 04 квітня 1998 року і записане в реєстрову книгу № 2-469-П, виданого на ім'я «ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3».
3.Встановити факт належності ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, що зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів за №463 від 06.11.2000 року виданого на ім'я «ОСОБА_3».
4.Встановити факт належності ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 на земельну ділянку площею 5,0473 га, в межах згідно з планом, що розташована на території Олександрівської сільської ради Золочівського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_3, від 06 вересня 2001 року, виданого на ім'я «ОСОБА_3».
5.Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя: О.С. Шабас