Справа №621/1539/16-ц
Пр. №2/621/932/16
05.08.2016 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Вельможної І.В.,
при секретарі - Акуловій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зміїв заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
02 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 04 серпня 2016 року провадження у справі відкрито.
Разом з позовною заявою позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій вказав про реальну змогу відповідача о знищити предмети, що є спільним майном подружжя, що в подальшому може утруднити або ускладнити виконання рішення суду, в зв'язку з чим необхідно вжити заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на наступне майно: телевізор LG, вартістю 2450 грн., килим в кількості 2 шт., вартістю 500 грн. на загальну суму 1000 грн; холодильник вартістю 1000 грн., кухонні меблі, вартістю 600 грн., кавоварка, вартістю 200 грн., м»ясорубка механічна, вартістю 100 грн., столові прибори, вартістю 200 грн,. набір каструль з 3 предметів, вартістю 300 грн., столові вироби з кришталю на загальну суму 200 грн., тумба навісна вартістю 200 грн., люстри в кількості 3 шт., вартістю 150 грн. кожна, загальною вартістю 450 грн., диван вартістю 1000 грн., ліжко, вартістю 1000 грн., меблева тумба для телевізору вартістю 300 грн., шафа вартістю 250 грн., шафа для одягу вартістю 300 грн., сервант для посуду вартістю 300 грн., бра вартістю 100 грн., фотоапарат «Kodak» вартістю 800 грн., відеокамера вартістю 1000 грн., DVD-програвач вартістю 400 грн., 6 нічних штор для вікон вартістю 50 грн. загальною вартістю 300 грн., стіл для крою одягу вартістю 500 грн., швейна машина вартістю 6000 грн., фен для волосся вартістю 100 грн., праска вартістю 300 грн., водяний насос вартістю 1500 грн., стільці в кількості 4 шт., вартістю по 100 грн. кожний, на загальну суму 400 грн., 2 генератора на автомобіль ГАЗ-24, вартістю 1000 грн. кожний, на загальну суму 2000 грн., 2 стартера на автомобіль ГАЗ-24, вартістю 1000 грн. кожний, на загальну суму 2000 грн., ресора задня від автомобіля ГАЗ-24, вартістю 500 грн., двигун внутрішнього згоряння на автомобіль ГАЗ-24 вартістю 1000 грн., 2 автопокришки на автомобіль вартістю 400 грн. кожна на загальну суму 800 грн., точило електричне вартістю 500 грн., набір ключів для монтажних робіт вартістю 200 грн., набір викруток вартістю 200 грн., електрична дриль вартістю 500 грн., болти, гайки у кількості 10 кг. На загальну суму 200 грн., комплект вудок вартістю 1000 грн., каністра алюмінієва ємністю 60 л вартістю 400 грн., 2 каністри металеві ємністю 20 л, вартістю 100 грн. кожна на загальну суму 200 грн., садовий інвентар (2 лопати, 2 граблів, 2 сапи) на загальну суму 400 грн., відра в кількості 5 шт. вартістю 50 грн. кожне, на загальну суму 400 грн.,акваріум скляний об»ємом 30 літрів вартістю 400 грн., ванна вартістю 1000 грн., супутникове обладнання для супутникового телебачення, вартістю 1500 грн., москітна сітка у кількості 6 шт. вартістю 150 грн. кожна, на загальну суму 900 грн.
Крім того, заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти певні дії стосовно зазначеного майна, а саме, заборонити його відчуження.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
За змістом ст. 152 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 321 ЦК України, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З аналізу вищевикладених норм законодавства, суд дійшов висновку про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір з приводу поділу майна.
Однак, позивачем у заяві про забезпечення позову не зазначено доказів наявності майна та його характеризуючи ознаки, розпорядження відповідачем вищезазначеним майном, що є предметом спору, конкретну його кількість.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, позивачем не представлено неспростовних доказів в підтвердження своїх доводів про вартість майна, що позбавляє суд можливості прийняття обґрунтованого рішення про співмірність забезпечення позову із заявленими вимогами.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування ст. 151 ЦПК України, а відповідно й для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 151- 153 ЦПК України, суд-
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: