Справа № 417/2401/16-ц
Провадження № 2/417/310/16
РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)
Іменем україни
"08" серпня 2016 р. с. Марківка Луганської області
Марківський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Шкирі В. М.
за участі секретаря Позднякової С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Марківка Луганської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
21.04.2016 позивач звернувся до Марківського районного суду Луганської області з даним позовом. Просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № SAMDN40000012380789 від 20.03.2007 у розмірі 67232,81 доларів США, що за курсом 26,25 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.03.2016 складає 1 764 861,26 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що між ним та відповідачем 20.03.2007р. було укладено кредитний договір № SAMDN40000012380789, за яким позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 10059,00 доларів США до 19.03.2014, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені договором. Позивач виконав своє зобов'язання за договором, надав відповідачу кредитні кошти. Натомість відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 25.03.2016 становить 67232,81 доларів США і складається з такого:
- 9799,15 доларів США - заборгованість за кредитом;
- 17853,10 доларів США- заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 1584,45 доларів США - заборгованість по комісії;
- 37996,11 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення та просив додатково стягнути з відповідача витрати понесені ним на розміщення оголошення про виклик до суду відповідача у газеті "Урядовий курєр" в розмірі 280,00 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином - через засоби масової інформації в порядку ч.9 ст.74 ЦПК України шляхом опублікування оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» від 11.06.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому зі згоди позивача суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
08.08.2016 згідно ст.225 ЦПК України, без виходу суду до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи з занесенням до журналу судового засідання.
В силу положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, встановлено наступні обставини та відповідно до них визначено правовідносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно до довідки, є юридичною особою, має банківську ліцензію на право надання банківських послуг, керується у своїй діяльності Статутом, має гербову та інші печатки.(а.с.13-16).
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» є правонаступником прав та обов'язків Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача з Закритого Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК (а.с.16).
20.03.2007 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі Банк) та відповідачем було укладено кредитний договір № SAMDN40000012380789 про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної карти «АвтоРозстрочка» (далі договір), за умовами якого банк надав клієнту пакет послуг, для чого відкрив клієнту картковий рахунок і видав платіжну карту на умовах: тип карти - «АвтоРозстрочка», вид карти - особиста, строк дії карти - два роки, валюта карткового рахунку - долари.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що в розмірі платіжного ліміту карткового рахунку клієнт або його довірена особа використовують карту як засіб для безготівкових розрахунків за товари (послуги) для перерахунку засобів з карткового рахунку на рахунки інших осіб і здійснення інших операцій, передбачених угодою сторін і законодавством України.
Клієнту або його довіреній особі банком надаються послуги: поповнення карткового рахунку, підключення до системи Internet-banking (Приват-24), Mobile-banking шляхом отримання кодів доступу в банкоматах банку; надання кредитного ліміту на умовах, які будуть вказані в додатковій угоді до даного договору. Операції по картковому рахунку здійснюються у відповідності з діючим законодавством, Правилами користування платіжними картами (пункт 2.2 договору).
Підписанням договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений з тарифами банку, правилами, які зобовязується виконувати (пункт 3.1 договору).
Згідно п. 6.5 договору клієнт зобовязується погашати заборгованість по кредитному ліміту, процентам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, Правилами користування платіжними картами і Тарифами банку.
Відповідно до п. 8.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання банком і клієнтом цього договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством (а.с.7-8).
Згідно п.1.1 Додаткової угоди банк надає клієнту ліміт «Торговий фіксований» в сумі 10059,00 доларів США на строк до 19.03.2014 у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на наступні цілі: на придбання автомобіля, на винагороди за надання фінансового інструменту, оплату за реєстрацію в Державному реєстрі, а також на сплату страхових платежів. Процентна ставка складає в розмірі 0,83% на місяць на суму залишку за кредитом із рахунку 360 днів на рік, а також щомісячно в розмірі 0,25% від суми виданого кредитного ліміта.
Згідно з п.1.2 погашення заборгованості за кредитом відбувається щомісячно в період сплати, з «01» по «20» число кожного місяця в сумі 193,13 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК Українипорушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силуст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1ст.1048 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.1 ст.1049, ст.1050 ЦК Українипозичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Як вбачається з наданого розрахунку, позичальник умови договору порушив, зобов'язання по поверненню кредиту не виконав, порушив строки повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно з розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача перед Банком станом на 25.03.2016р. складає 67232,81 доларів США.
Згідно ч.2 статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях.
Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є Закон України «Про банки і Банківську діяльність» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Ці нормативно- правові акти можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені, штрафу.
За ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.
Станом на 08.08.2016 НБУ встановлено офіційний курс гривні за 100 (сто) доларів США - 2480.5647 гривень.
Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Так, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 29 236,70 доларів США, що складається з такого:
- 9799,15 доларів США - заборгованість за кредитом;
- 17853,10 доларів США- заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 1584,45 доларів США - заборгованість по комісії
підлягають задоволенню, що в перерахунку на гривні становить відповідно - 725 235,26 гривень.
Щодо вимог про стягнення та штрафних санкцій за вказаним договором.
14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в ст. 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
У п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно цього Розпорядження с. Марківка Луганської області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року №1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа №826/18330/14).
Згідно зі ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року№33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).
Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено с. Марківка Луганської області.
Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Крім того комерційним банкам Національним Банком України дані роз'яснення у листі № 18-112/62138 від 27.10.2014, відповідно до якого банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. «Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу", сказано в листі.
Тобто, зазначені нарахування забороняються із 14 квітня 2014 року, а суми, що були нараховані до 14 квітня 2014 року підлягають стягненню.
Із розрахунку заборгованості відповідача перед Банком вбачається, що станом на 25.03.2016 була нарахована пеня в сумі - 38 202,52 доларів США, (далі нарахування пені відбувалося після 14.04.2014, а тому залишок заборгованості за пенею нарахованої до 14.04.2014 повинен складати 20 128,84 долар США, що в перерахунку на гривні складає 499 308,90 грн.
Таким чином, вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 20 128,84 долар США, що в перерахунку на гривні становить 499 308,90 гривень, виходячи з курсу валют станом на 08.08.2016 (день винесення рішення).
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно платіжного доручення від 28.03.2016 позивачем сплачено судовий збір в сумі 26 472,92 грн, а тому він підлягає стягненню з відповіда на користь позивача пропорційно до задоволених вимог в сумі 18 368,16 гривень (1 224544,16: 1 764 861,26 х 100 = 30,01 : 100 х 26472.92 грн) та здійснено витрати на оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» про виклик відповідача до суду в сумі 280 грн. 00 коп., а тому ці суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 192, 533,526,527,530,536,629,1054, 1048,1050 ЦК України, Законом України «Про банки і Банківську діяльність» № 2121- 111 від 07.12.2000 року, Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року , п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215,218, 224 - 227,232,233 ЦПК України, суд -
Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № SAMDN40000012380789 від 20.03.2007 в сумі - 29 236,70 доларів США:
- 9799 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) доларів США 15 центів- заборгованість за кредитом;
- 17853(сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три) доларів США 10 центів - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 1584 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири) доларів США 45 центів - заборгованість по комісії
та 499 308 (чотириста дев'яносто дев'ять тисяч триста вісім) гривень 90 копійок пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судові витрати: судовий збір у сумі гривні 18 368,16 грн. та 280,00 гривень за опублікування оголошення про виклик відповідача до суду, а всього- 18 648 (вісімнадцять тисяч шістсот сорок вісім) гривень 16 копійок.
В іншій частині вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку передбаченому ЦПК України.
Заочне рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Марківський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В. М. Шкиря