Справа № 509/1118/16-ц
04 серпня 2016 року Овідіопольський районний суд ,Одеської області в складі :
головуючого судді Куркана М.М.
при секретарі Савченко М.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3
«Про стягнення 104 122 грн. 71 коп.»,-
У березні 2016 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначала, що 11 вересня 2012 р. рішенням Овідіопольського районного суду з відповідача ОСОБА_3 на її користь був стягнутий борг у сумі 50 805 грн. 12 коп., судові витрати по справі у сумі 508 грн. 05 коп., а всього 51 313 грн. 17 коп.
Оскільки відповідач ОСОБА_3 у добровільному порядку рішення суду не виконувала, вимушена була звернути рішення до примусового виконання. Лише 23 березня 2016 р. отримала повідомлення від державного виконавця про те, що відповідач ОСОБА_3 внесла на депозитний рахунок стягнену з неї суму.
Оскільки на теперішній час курс долара до гривні значно зріс, а відповідач ОСОБА_3 отримувала від неї гроші у доларах США, що встановлено вищевказаним рішенням суду, вважала, що сплачена Гавриш сума боргу не відповідає сумі грошей у гривневому еквіваленті.
З вказаних підстав, та відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України просила суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь 114 087 грн., що еквівалентно 4355,03 доларів США та судові витрати по справі.
В подальшому, а саме 04.08.2016 р. позивач ОСОБА_1 свою вимогу уточнила та просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь з урахуванням курсу долара до гривні на день подання уточненої позовної заяви 104 122 грн. 71 коп.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вимогу ОСОБА_1 підтримав.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 позов не визнав, оскільки вважав, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, по якому вже винесено вищеназване рішення суду по спору між тими самими сторонами і з тих самих підстав, в зв'язку з чим справа підлягає закриттю, а також у зв'язку з тим, що позивачем пропущений строк позовної давності на звернення до суду з вищевказаним позовом.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідив письмові матеріали справи, суд вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до :
-ст. 533 ч.2 ЦК України якщо зобов'язання визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає оплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
-ст.256 того ж Кодексу позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
-ст.257 того ж Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Судом встановлено і не заперечується представником відповідача, що дійсно 11 вересня 2012 р. рішенням Овідіопольського районного суду, Одеської області, яке набрало законної сили 24.03.2012 р. (а.с. 8-10) з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 було стягнуто 50 805 грн. 12 коп., у тому числі і по отриманих Гавриш від ОСОБА_1 грошей у сумі 5000 доларів США.
На час винесення вказаного вище рішення офіційний курс долара до гривні складав 1 дол. США = 7,9930 грн.
Відповідач ОСОБА_3 рішення суду у добровільному порядку не виконала, у зв'язку з чим за заявою позивача ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вищевказаного рішення суду.
Тільки у березні 2016 р. відповідач ОСОБА_3 внесла на депозитний рахунок державної виконавчої служби стягнуту з нею суму боргу. На час внесення суми боргу на депозитний рахунок виконавчої служби, курс долара до гривні складав 26 грн. 20 коп., тобто сума, що підлягала сплаті у гривнях не була визначена за офіційним курсом долара до гривні на день платежу.
Про порушення права на отримання боргу у повному обсязі позивачу ОСОБА_1 стало відомо тільки 23.03.2016 р., у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем не пропущений строк на подання позову до суду.
З вищевказаних підстав позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Доводи представника позивача в тій частині, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з тих же самих підстав, що і в серпні 2012 р., та те, що нею пропущений строк позовної давності на звернення до суду з позовом, суд до уваги не бере, оскільки предмет позову, який розглядається судом повністю відрізняється від предмету позову, який вже був судом розглянутий. Що стосується строку позовної давності, то цей довід також судом до уваги не береться з вищезазначених підстав.
Не дивлячись на невизнання позову відповідачем, суд вважає, що лист на ім'я відповідача (а.с.62) з пропозицією передачі відповідачці 25 000 грн. фактично свідчить про те, що відповідачем позов частково визнається.
Суд вважає за необхідне відповідно до ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору у сумі 1416 грн. 47 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 533 ч.2 ЦК України суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 104 122 грн. 71 коп. та 1416 грн. 47 коп. судових витрат по справі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Куркан М.М.