Вирок від 08.08.2016 по справі 521/11845/16-к

Справа № 521/11845/16-к

Пр-ня по справі № 1кп/521/696/16

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - адвоката - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мале-Старосілля Смілянського району Черкаської області, громадянина України, що має середню - спеціальну освіту, до військової служби працював робочим в Городищенській міській раді Черкаської області, військовослужбовця, головного сержанта - командира відділення 2 автомобільного взводу автомобільної роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , військове звання молодший сержант /знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (військове містечко № НОМЕР_2 /, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 404 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, призваним у зв'язку з мобілізацією та проходячи військову службу головним сержантом - командиром відділення 2 автомобільного взводу автомобільної роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 11.02.2016 року близько 20 години 00 хвилин, знаходячись на території військового містечка № НОМЕР_2 поблизу воріт контрольно-пропускного пункту, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, всупереч інтересам служби, порушуючи встановлений порядок несення військової служби та порядок підлеглості, передбачений ст. ст. 267, 291, 303-307 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, будучи невдоволеним наполегливістю та неодноразовим повторенням законних вимог черговим КПП військової частини НОМЕР_3 молодшим сержантом ОСОБА_6 та черговим КПП від військової частини - польова пошта В НОМЕР_4 в якості посилення молодшим сержантом ОСОБА_7 , щодо надання для огляду та перевірки військового квитка та перепустки, реалізуючи свій злочинний намір направлений на примушування військовослужбовців добового наряду КПП до порушення своїх службових обов'язків, застосував психічне насильство до чергового КПП від військової частини НОМЕР_3 молодшого сержанта ОСОБА_6 , помічників чергового КПП матросів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , чергового КПП від військової частини - польова пошта НОМЕР_1 в якості посилення молодшого сержанта ОСОБА_7 , днювального КПП солдата ОСОБА_10 , що проявилось у висловленні у відкритій формі з нецензурною лексикою погроз заподіяння останнім тілесних ушкоджень та демонстрацією ножа з метою надати своїм погрозам характеру реальності, примушував їх пропустити його на територію військового містечка № НОМЕР_2 без виконання встановлених вимог.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнав в повному обсязі і в судовому засіданні підтвердив обставини за якими його обвинувачують. З показів обвинуваченого вбачається, що він дійсно проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Під час проходження служби, у нього погіршився стан здоров'я, було два інсульти, в зв'язку з чим знаходився на лікуванні. На лікування його відправляли за власні кошти. Вказана обставина його дуже розізлила тому 11.02.2016 року він вжив алкогольні напої. Коли повертався у військову частину, при вході до неї у нього виник конфлікт з черговими. В результаті конфлікту його було затримано. В теперішній час, обвинувачений у вчиненому розкаюється, та просить суд суворо його не наказувати.

Окрім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_4 в інкримінованому йому злочині повністю доказана і підтверджується зібраними по провадженню в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються і обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 404 КК України, за кваліфікуючими ознаками: примушування осіб, які виконують покладені на них обов'язки з військової служби до порушення цих обов'язків, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Згідно службової характеристики, молодший сержант ОСОБА_4 за час проходження служби зарекомендував себе негативно, як недисциплінований військовослужбовець.

За місцем мешкання ОСОБА_4 характеризується виключно з позитивної сторони. Громадський порядок не порушує, з сусідами підтримує добросусідські відношення. Скарг на ОСОБА_4 не поступало.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, визнання своє вини, вчинення злочину вперше, знаходження на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 і ІНФОРМАЦІЯ_3 та дружини, а також стан здоров'я обвинуваченого, у якого встановлений діагноз: залишкові явища після гострого порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом в басейні правої передньої мозкової артерії у вигляді дрібносередкової неврологічної симптоматики з незначним порушенням функцій ЦНС. Захворювання пов'язане з проходженням військової служби. Обмежено придатний до військової служби.

Обставиною яка обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 та встановлюючи ступінь його вини у вказаному злочині, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а і його особистості, наскільки вона проявилася у злочинних діях, наскільки він має нахили до скоєння правопорушень. Відомості про поведінку обвинуваченого до скоєння злочину, його зв'язках та способі життя, дають можливість суду призначити покарання достатнє та необхідне для винної особи.

Даючи оцінку особистості обвинуваченого, суд виходить з того, що ОСОБА_4 є особою не суспільно небезпечною. Раніше не судимий. Отримав середню - спеціальну освіту. До призову, постійно працював за місцем мешкання в м. Городище Черкаської області і таким чином забезпечував себе та свою родину матеріально. Хоча проходить військову службу за мобілізацією, однак на призов прийшов одразу після відповідного сповіщення. Під час проходження служби двічі переніс гостре порушення мозкового кровообігу, що спричинило ушкодження тканин мозку (інсульт).

Суд вважає, що особистість обвинуваченого не свідчить про його нахили до системного скоєння правопорушень. Бідність, фактична відсутність засобів до існування, а також малоосвіченість і нерозуміння наслідків порушення статутних правил військової служби, на думку суду привели обвинуваченого до скоєння вказаного злочину.

Таким чином, злочин вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 є дійсно суспільно небезпечним, оскільки посягає на встановлений порядок проходження військової служби, який зобов'язує військовослужбовців, непорушно додержуватись Законів України та Статутів Збройних Сил України.

Достатньо молодий вік обвинуваченого, його спосіб життя до військової служби, бажання служити в Українській армії в умовах особливого періоду, його щира поведінка під час досудового розслідування та судового розгляду, ті обставини, що останній в теперішній час намагається постійно працювати для задоволення потреб своєї родини, на думку суду свідчать про можливість застосування до обвинуваченого покарання у межах санкції статті пов'язаного з позбавленням волі, однак відповідно до ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі.

Застосування більш суворого покарання на думку суду не буде відповідати тяжкості скоєного, обставинам злочину, особі обвинуваченого, а також меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України,

СУД, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 404 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_11 обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ст. 76 КК України:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Початок строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з моменту оголошення вироку суду.

До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Судове ріше ння суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я: /підпис/

Копія вироку вірна.

Суддя: ОСОБА_1

Секретар:

Попередній документ
59500178
Наступний документ
59500180
Інформація про рішення:
№ рішення: 59500179
№ справи: 521/11845/16-к
Дата рішення: 08.08.2016
Дата публікації: 22.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків