Справа № 502/952/16-ц
08 серпня 2016 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Масленикова О.А.
за участю:
секретаря судового засідання - Нанєвої Г.В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до
ОСОБА_2,
Орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб:
орган опіки та піклування - Кілійська районна державна адміністрація Одеської області
про
позбавлення батьківських прав та
виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, в якому обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказала, що згідно актового запису № 9874 від 06.11.2012 року, складеного відділом РАЦС у м. Одесі Одеського МУЮ, вони записані батьками дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була народжена у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. Спільне проживання батьків дитини, які є сторонами про справі, припинилося одразу після народження дитини. На даний час дитина проживає з позивачем за адресою її місця проживання: АДРЕСА_1. Відповідач протягом тривалого часу життям та здоров'ям своєї доньки не цікавиться, матеріально не допомагає, не спілкується з дитиною та ухиляється від сплати аліментів на її утримання. Оскільки відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, вихованням дитини займається виключно її мати - ОСОБА_1, в зв'язку з цим Кілійська РДА, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 Відповідач в нотаріально посвідченій заяві надав письмову згоду на позбавлення його батьківських прав у зв'язку з тим, що він не є біологічним батьком дитини та не заперечує проти виключення відомостей про нього, як батька ОСОБА_3 з відповідного актового запису про народження.
Оскільки, на думку позивача, відповідач фактично самоусунувся від належного утримання та виховання дитини і не бажає змінити своє ставлення до її виховання, позивач просила суд ухвалити рішення. яким:
1/ Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Шевченкове, Кілійського району, Одеської області, батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
2/ Виключити відомості про ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Шевченкове, Кілійського району, Одеської області, як батька малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з актового запису № 9874 від 06.11.2012 року, складеного відділом РАЦС у м. Одесі Одеського МУЮ.
На дату розгляду справи позивач надала письмову заяву в якій просила суд розглянути справу за її відсутності та зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Представник органу опіки та піклування - Кілійської РДА, Владимирець О.В. надав заяву про розгляд справи без його участі та згоду з позовом.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлений про дату та місце судового розгляду відповідно до вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, повторно в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
На підставі письмових заяв позивача та представника органу опіки та піклування суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, без фіксування ходу судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, що відповідає положенням ст. ст. 169, 197, 224 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву та надані докази по справі, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 06.11.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції, батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в місті Одеса, записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що складено відповідний актовий запис № 9874 /а.с. 5/.
Згідно висновку, складеного 28.03.2016 року за № 24-1.10/177, Кілійська районна державна адміністрація як орган опіки та піклування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з ухиленням від виконання батьківських обов'язків /а.с. 6/.
В заяві, посвідченій 01.03.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Плигіною Ж.О. та зареєстрованою в реєстрі за № 323, ОСОБА_2 дав згоду на позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що не є її біологічним батьком. Також не заперечував проти включення відомостей про нього, як батька відповідної дитини, з актового запису про її народження.
Під час ухвалення рішення судом до відповідних правовідносин застосовано наступні правові норми:
Частина перша ст. 141 СК України закріплює положення, згідно якого мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Як зазначено в ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Пунктом 2 ч.1 ст. 164 СК встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як зазначено в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» - ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлені судом з досліджених доказів фактичні обставини справи, зокрема з письмового висновку органу опіки та піклування, свідчать про те, що відповідач, який є батьком неповнолітньої дитини, фактично самоусунувся від її належного утримання та виховання, і тривалий час не змінює своєї поведінки, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками та, відповідно, про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні його неповнолітньої дитини.
Разом з тим, позовна вимога про виключення відомостей про відповідача, як про батька дитини, з актового запису про її народження, задоволенню не підлягає, оскільки такий спосіб захисту відповідного права може застосовуватися лише при оспорюванні батьківства відповідно до положень ст. ст. 136-138 СК України, а не під час розгляду спору про позбавлення одного з батьків батьківських прав, коли його батьківство, тобто кровне споріднення з дитиною, фактично не оспорюється.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, суд на підставі положень ст. 88 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 141, 150, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб: орган опіки та піклування - Кілійська районна державна адміністрація Одеської області про позбавлення батьківських прав та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Одеса Одеської області, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції складено 06.11.2012 року відповідний актовий запис № 9874.
В задоволенні іншої частин позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 НОМЕР_1, виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 04.03.1997 року, - 551,20 гривень судового збору на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_3.
Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников