04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"02" серпня 2016 р. Справа№ 925/1624/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Агрикової О.В.
Рудченка С.Г.
за участю секретаря судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Лисий В.І., довіреність № 37 від 22.12.15
від відповідача: Прудивус М.А. довіреність № 3039 від 28.07.14
прокурор: Греськів І.І. посвідчення №041072 від 03.02.16
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
на рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року
у справі №925/1624/15 (суддя Довгань К.І.)
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
за участі прокурора м. Черкаси
про стягнення 102 212,67 грн.,-
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 102 212,67 грн. заборгованості за договором оренди № 715 від 24.01.2009р., з яких 36527, 73 грн. основного боргу, 8053, 50 грн. пені та 57631,44 грн. неустойки (т.І, а.с. 3-6).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач продовжує протиправно використовувати нежитлове приміщення після припинення дії договору оренди, не повертає його власнику та не сплачує плату за його користування.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі № 925/1624/15 позовні вимоги задоволено частково (т.І, а.с. 149-154).
29 грудня 2015 року ФОП ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі № 925/1624/15.
15 січня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 № б/н від 29 грудня 2015 року на рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі № 925/1624/15 повернуто без розгляду на підставі п. 3, ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку із неподанням документів, що підтверджують оплату судового збору у встановленому розмірі.
06 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2016 року у справі № 925/1624/15 (т.І, а.с.190-191).
02 березня 2016 року ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2016 року у справі № 925/1624/15 повернуто без розгляду на підставі п.4, 5 ч. 1 ст. 111 ГПК України (т.І, а.с.187-189).
11 березня 2016 ФОП ОСОБА_4 повторно звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2016 року у справі № 925/1624/15 (т.І, а.с.202-203).
14 квітня 2016 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2016 року у справі № 925/1624/15 залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 січня 2016 року у справі № 925/1624/15 залишено без змін (т.І, а.с.230-233).
04 травня 2016 року ФОП ОСОБА_4 повторно звернувся з апеляційною скаргою № б/н від 04 травня 2016 року на рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі № 925/1624/15, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі № 925/1624/15, на підставі ст. 83 ГПК України та ст. 237 ГК України зменшити суму неустойки, обмежившись стягненням неустойки, розміром реально заборгованої орендної плати та прийняти нове рішення про відмову в позові позивачу про стягнення орендної плати, неустойки та пені.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2016 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/1624/15 від 04 грудня 2015 року передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В.
17 травня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі №925/1624/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Агрикової О.В., справу призначено до розгляду на 14 червня 2016 року.
14 червня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги ФОП ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/1624/15 від 04 грудня 2015 року відкладено на 29 червня 2016 року.
24 червня 2016 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення суми неустойки.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 29 червня 2016 року у зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. на лікарняному, для розгляду справи №925/1624/15, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Корсакової Г.В., Агрикової О.В.
29 червня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі №925/1624/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Корсакової Г.В., Агрикової О.В., розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 02 серпня 2016 року.
29 червня 2016 року від представника позивача надішли пояснення у справі.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02 серпня 2016 року у зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. у відпустці, для розгляду справи №925/1624/15, сформовано колегію суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Рудченко С.Г.
02 серпня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі №925/1624/15 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Рудченко С.Г.
У судовому засідання 02 серпня 2016 року представник ФОП ОСОБА_4 надав суду пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та прокурор, у судовому засіданні 02 серпня 2016 року надали суду пояснення, в яких просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
24 січня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (далі - позивач, орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (далі - відповідач, орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності НОМЕР_1 (далі - Договір), а саме частини приміщень 1-го та 2-го поверху будинку монастиря Василіанів загальною площею 463 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, що обліковується на балансі державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" (м. Умань, вул. Леніна, 1), строком на 2 роки 364 дні до 23.01.2012 р. (т.І, а.с. 12-15).
Відповідно до Акту прийому-передачі приміщень від 24.01.2009 р. державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань" (надалі - Балансоутримувач) передав, а приватний підприємець ОСОБА_4 прийняв в строкове платне користування майно (частину приміщень 1-го та 2-го поверху), розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 463,0 кв.м. (т.І, а.с. 17).
Відповідно до Договору про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна що належить до державної власності від 24.01.2009 № 715 сторони домовились викласти п.5.4. Договору у наступній редакції: "Протягом шести місяців після укладення Договору оренди погасити заборгованість до Державного бюджету в сумі 47216,66 грн., що виникла за час користування Майном та надати до регіонального відділення копію платіжного документу з відміткою банку" (т.І, а.с.18).
29 липня 2011 року Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України (орган управління) листом №25-13/6523/0/6-11 завчасно повідомило орендаря та орендодавця про неможливість продовження дії Договору у зв'язку з необхідністю використання майна для власних потреб Державним історико-архітектурним заповідником "Стара Умань", як передбачено ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (т.І, а.с. 19).
На виконання п. 10.4 Договору та ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на адресу Орендаря, у встановлений строк, позивачем направлялась заява про припинення дії договору та необхідність повернення орендованого майна у встановленому договором порядку (лист від 27.01.2012) (т.І, а.с. 20).
Орендар заперечував проти припинення Договору та відмовився повернути орендоване майно у встановленому договором порядку.
Вказані обставини також були досліджені в ході розгляду Господарським судом Черкаської області справи №925/1186/14 за позовом Державного історико-архітектурного заповідника "Стара Умань" до ФОП ОСОБА_4, за участю регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області в якості третьої особи на стороні позивача про зобов'язання звільнення приміщення, за результатами якого вищезазначеним судом було прийнято рішення від 27.01.2015 р., яким вказані позовні вимоги задоволено. Зазначене рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 р., яка в свою чергу була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2015 р.
При цьому у постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 р. у справі №925/1186/14 зазначено, що: "Враховуючи, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області висловило своє заперечення проти продовження дії договору оренди, і дані заперечення підтверджуються вище вказаними листами, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що договір оренди НОМЕР_1 від 24.01.2009 припинив свою дію 23.01.2012" (а.с. 21-24).
Частиною 3 статті 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги про продовження дії договору на новий строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з п.10.6 Договору його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з пп.10.9 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем Балансоутримувачу.
Пунктом 10.10 Договору встановлено, що майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами договору акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акту покладається на орендаря та Балансоутримувача.
Відповідач свого обов'язку щодо повернення майна балансоутримувачу не виконав навіть після набрання законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області, яким його зобов'язано звільнити орендоване майно, доказів зворотного (направлення відповідного акту до відділення фонду державного майна) ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду не подав.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 3.11. Договору оренди, у разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренді не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Орендна плата за Договором визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Kабінету Mіністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2008 - 5340,40 грн., з яких орендар сплачує 2670,20 грн. (50%) до державного бюджету на відповідний рахунок Державного казначейства за місцезнаходженням об'єкту оренди та 2670,20 грн. (50%) на розрахунковий рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2009 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень 2009 року (п.3.1-3.6 Договору).
Листами від 16.02.2015 р. та 25.03.2015 р. позивач повідомляв відповідача про необхідність сплати заборгованості та звільнення приміщень у зв'язку із закінченням терміну Договору та тим, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 справі № 925/1186/14 ФОП ОСОБА_4 зобов'язано звільнити приміщення за адресою АДРЕСА_1 (т.І, а.с. 25, 25 зворот, 26, 26 зворот).
Відповідно до п. 3.10 Договору, зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі трьох орендних плат за базовий місяць оренди 16 021,20 грн., який сплачується протягом 10 днів після укладення договору і зараховується в рахунок сплати за три останні місяці оренди.
Орендар умови договору щодо сплати орендних платежів не виконував, в результаті чого, та враховуючи положення п. 3.11 Договору, станом на 30.09.2015 (дату подання позову) за період з листопада 2014 по серпень 2015 року (включно) у відповідача виникла заборгованість по орендній платі, яка підлягала перерахуванню до держбюджету в розмірі 36 527,73 грн.
При цьому під час здійснення розрахунку заборгованості за Договором до державного бюджету позивачем та судом першої інстанції враховано рішення Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 р., яким зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити приміщення, яке використовувалося згідно договору оренди від 24 січня 2009 року НОМЕР_1, а також положення п. 3.10 Договору. Позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості за договором до державного бюджету, зараховано 50% завдатку в сумі 8010,60 грн., за три останні місяці оренди (лютий 2015, березень 2015, квітень (2 дні) 2015). Після врахування завдатку, заборгованість за лютий 2015 становить - 2185,43 грн., а за 28 днів квітня 2015 нарахована орендна плата становить - 5483,16 грн. При цьому позивач, під час визначення останніх місяців оренди, виходив з моменту набрання законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення Господарського суду Черкаської області яким відповідача зобов'язано повернути вказане майно балансоутримувачу.
Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги, що позивачем невірно враховано аванс за останні три місяці, а також про відсутність заборгованості за червень-серпень 2015 року.
Крім того, в ході розгляду справи відповідач самостійно сплатив в рахунок погашення боргу з орендної плати 9900 грн. платіжним дорученням від 21.10.2015 №@2РL249616 та 9600 грн. 03.11.2015 №@2РL071364, про що представником позивача було повідомлено Господарський суд Черкаської області листом (а.с. 142).
Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Частиною 2 статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 20.07.2012 р. у справі № 12/75-2167-33/75-4/180.
Обов'язок сплати орендних платежів можливий і після припинення договору.
Отже, судова колегія вважає, що позивачам правомірно відбувається нарахування орендної плати (в тому числі з ПДВ) з урахуванням індексації за поточний місяць за період фактичного використання приміщення.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України, за II півріччя 2012 р. за змістом ст. 629, ч. 3 ст. 653, ч. 2 ст. 795 ЦК вимога про стягнення орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщенням після розірвання договору оренди є правомірною (постанова Верховного Суду України від 20 листопада 2012 р. у справі № 3-54гс12).
Керуючись зазначеним та враховуючи положення пункту 3.11 Договору яким передбачено, що після закінчення або дострокового припинення договору нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі приміщень позивачеві, доказів підписання якого не було надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі за спірний період є обґрунтованими та підлягають задоволенню у сумі 17027,73 грн., а в частині стягнення 19500 грн. заборгованості з орендної плати провадження у справі підлягає припиненню.
Щодо позовних вимог про стягнення неустойки слід зазначене наступне.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Згідно з пп. 5.13, 10.9, 10.11 Договору у разі несвоєчасного повернення (трьох денний термін) орендованого майна Орендар сплачує неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).
Позивачем, за період з 06.04.2015 р. (набрання законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду, якою відповідача зобов'язано повернути позивачеві майно) по 31.08.2015 р. (звернення з даним позовом) нараховано неустойку, що в сумі становить 57631,44 грн.
Враховуючи приписи зазначеної статті, а також те, що господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного ними Договору оренди майна від 24.01.2009 НОМЕР_1, який припинив свою дію 23 січня 2012 року, проте відповідач всупереч вимогам Закону та договору орендоване приміщення не звільнив, акту приймання-передачі позивачу не направив, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача неустойки за час користування приміщенням з 06 квітня 2015 року по 31 серпня 2015 року в сумі 57631,44 грн.
Договором передбачено, що орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання, навіть у випадку припинення (розривання) Договору оренди, таким чином позивач вправі вимагати оренду плату за користування цим майном та неустойку.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми неустойки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок є математично вірним, а тому вказані вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було застосовано ст. 83 ГПК України, а відповідач не мав можливості подати заяву про застосування положень вказаної статті оскільки спір було розглянуто за його відсутності спростовуються наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення ухвал про порушення провадження у справі (т.І, а.с. 31) та про відкладення розгляду справи (т.І, а.с. 60), якими підтверджується фактична обізнаність відповідача про час та місце розгляду справи та невикористання ним права передбаченого положеннями зазначеної статті.
Щодо позовних вимог про стягнення пені слід зазначити наступне.
Відповідно до п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).
На заборгованість, яка виникала за кожен місяць оренди за період з 16.08.2014 р. по 30.09.2015 р. позивачем нараховано пеню, яка становить 8053,50 грн.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказаний розрахунок є математично вірним, а тому вказані вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що апелянт не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, а саме щодо сплати сум заборгованості, неустойки, пені, а також доказів повернення приміщення, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні Господарського суду Черкаської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі №925/1624/15 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі №925/1624/15 задоволенню не підлягає.
Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі №925/1624/15 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Черкаської області від 04 грудня 2015 року у справі №925/1624/15 залишити без змін.
3.Справу № 925/1624/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.В. Агрикова
С.Г. Рудченко