05.08.2016
Справа № 920/760/16
Суддя господарського суду Сумської області Джепа Ю. А., розглянувши заяву про забезпечення позову від 27.07.2016 Приватної фірми «Валентина», м. Суми та матеріали справи № 920/760/16
за позовом: Приватної фірми «Валентина», м. Суми
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ
про витребування майна із чужого незаконного володіння
Приватною фірмою «Валентина» подана до суду заява про забезпечення позову, у якій заявник просить суд накласти арешт на нежиле приміщення загальною площею 819,1 м2, з надбудовою другого поверху та прибудовою, яке реконструйоване з нежитлового приміщення (підвальне кафе-закусочна на 24 місця) площею 135,6 м2, розташоване за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8 у відповідності до свідоцтва про право власності від 27.04.2015.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Відповідно до ч. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з ч. 2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Так, свою заяву про забезпечення позову ПФ «Валентина» обґрунтовує тим, що господарським судом м. Києва розглядається справа за позовом ПФ «Валентина» до ПАТ «Альфа-Банк» про витребування майна із чужого незаконного володіння і станом на день подачі даної заяви у незаконній власності відповідача (на думку заявника) знаходиться нежиле приміщення загальною площею 819,1 м2, а заявник має підстави побоюватись, що відповідач може розпорядитись даним майном на користь інших осіб.
Тобто подана ним заява не співпадає з предметом спору у справі № 920/760/16, та й порушена іншим судом, а саме - господарським судом Сумської області за позовом ПФ «Валентина» до ПАТ «Альфа-Банк». Предметом розгляду справи, яка розглядається господарським судом Сумської області є витребування у ПАТ «Альфа-Банк» належного на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 16.10.2006 приміщення площею 135,6 м2, розташованого за адресою: м. Суми, пл. Незалежності, 8.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ПФ «Валентина» про забезпечення позову.
Крім того, слід зауважити позивачу, що заяву про забезпечення позову, яка відхилена повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились відповідні обставини.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд
1. В задоволені заяви Приватної фірми «Валентина» про забезпечення позову - відмовити.
Суддя Ю. А. Джепа