Кодимський районний суд Одеської області
Справа № 503/355/16-а
Провадження №2-а/503/14/16
25.07.2016 року м. Кодима Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Сопільняка О.М.
при секретарі Вдовиченко В.О.
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодимі, Одеської області справу за адміністративним позовом Міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби Російської Федерації №3 по Архангельській області та Ненецькому автономному округу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по транспортному податку,
Міжрайонна інспекція Федеральної податкової служби №3 по Архангельській області та Ненецькому автономному округу Російської Федерації 01 березня 2016 року звернулася до Кодимського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з транспортного податку.
В позові представник позивача ОСОБА_2 вказала, що відповідач ОСОБА_1 є власником вантажного автомобіля «ГАЗ-53Б» та не сплатив транспортний податок за 2013 рік в сумі 4600 російських рублів.
У зв'язку з цим просила стягнути з відповідача 4600 руб. транспортного податку та 2026 руб.74 коп. пені за його несвоєчасну сплату.
В судове засідання представник позивача не прибула, надавши заяву про розгляд справи без позивача. Заявлений позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявленого позову не визнав та пояснив, що до 1997 року проживав в Російській Федерації, але у своїй власності не мав жодного транспортного засобу, у т.ч. і вантажного автомобіля «ГАЗ-53». Вказав також, що ні він, ні будь-які інші особи за його дорученням не реєстрували на його ім'я будь-які транспортні засоби.
У 1997 року переїхав проживати до України та до цього часу проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, з 1997 року і до цього часу Російську Федерації жодного разу не відвідував.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши надані сторонами письмові докази та матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11 вересня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
У березні місяці 2016 року Міжрайонна інспекція Федеральної податкової служби №3 по Архангельській області та Ненецькому автономному округу Російської Федерації звернулася до Кодимського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з транспортного податку.
Підставою для задоволення вказаного адміністративного позову зазначено несплату позивачем, як власником вантажного автомобіля «ГАЗ-53Б», транспортного податку за 2013 рік.
З позову та долучених до нього письмових доказів вбачається, що 30 липня 2003 року на ім'я відповідача ОСОБА_1 було зареєстровано вантажний автомобіль марки «ГАЗ-53Б», власник якого відповідно до ст.358 Податкового кодексу РФ є платником транспортного податку, який у відповідності зі ст.356 Податкового кодексу РФ встановлений на території Архангельської області Законом Архангельської області від 01 жовтня 2002 року №112-16-ОЗ «Про транспортний податок».
Однак, з наданих відповідачем відомостей вбачається, що він з 07 липня 1997 року і до цього часу зареєстрований та безперервно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.
При цьому, будь-яких відомостей, які б спростовували твердження відповідача про його відсутність на території Російської Федерації з 1997 року та неможливість реєстрації транспортного засобу в 2003 році, а також будь-які докази реєстрації на його ім'я вказаного транспортного засобу (копії документів з реєстраційної справи органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, відмітки про перетин державного кордону України та РФ) представником позивача до суду не надано.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Недоведення позивачем своїх вимог та їх непідтвердження належними та допустимими письмовими доказами є підставою для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.167,185-186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Міжрайонної інспекції Федеральної податкової служби Російської Федерації №3 по Архангельській області та Ненецькому автономному округу до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по транспортному податку - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Кодимський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання її повного тексту.
Суддя ОСОБА_3