Справа № 2-а-1023/16
760/12326/16-а
19 липня 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Калініченко О.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову Міністерства оборони України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування вимоги державного виконавця, -
Представник позивача звернувся з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії державного виконавця ВПВР ДДВС МЮ України Іванюти І.М. у вигляді вимоги державного виконавця ВП №51354978 щодо зобов'язання Міністерства оборони України виконати виконавчий лист Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2016 року №760/2288/16-а про зобов'язання МОУ призначити та виплатити ОСОБА_1. одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в повному обсязі в строк до 18.07.2016 року.
Просив скасувати вимогу державного виконавця ВП №51354978 щодо зобов'язання Міністерства оборони України виконати виконавчий лист Солом'янського районного суду м. Києва від 30.05.2016 року №760/2288/16-а про зобов'язання МОУ призначити та виплатити ОСОБА_1. одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в повному обсязі в строк до 18.07.2016 року.
Крім того, представник позивача просив відстрочити МОУ сплату судового збору.
Згідно зі ст.106 КАС України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема про: 1) скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; тощо.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.105, 106 КАС України, оскільки позивачем не викладені обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, тобто ті юридичні факти, на основі яких він обґрунтовує вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини та на підставі яких, на його думку, необхідно вирішувати ці вимоги і які визначають той засіб захисту права, який він просить суд застосувати до відповідача, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Так, в змісті позовної заяви не викладені обставини, в чому саме полягає порушення прав позивача, всупереч яким нормативним актам та з якими правовими наслідками, а також не визначено, за яких обставин як правових підстав та хто саме має відповідати та у який спосіб захисту прав позивача, оскільки ні мотивувальна, ні прохальна частина позовної заяви не містить викладення будь-яких обставин як правових підстав позову в обґрунтування позовних вимог про визнання неправомірними та зобов'язання скасування вимоги, яка сама по собі не є рішенням та не породжує юридичних наслідків, а також не зазначено доказів на підтвердження того, що ВПВР ДДВС МЮ України було порушено права позивача.
Разом з тим, від змісту позовної заяви залежать дії суду щодо вирішення питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших процесуальних дій по розгляду справи по суті, в тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, визначення суб'єктного складу спірних правовідносин, дослідження доказів тощо.
Від змісту позовної заяви залежить і позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, для реалізації якого має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
При цьому суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначені ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.
Таким чином, суд при прийнятті позову зобов'язаний встановити відсутність підстав для повернення позову і наявність передумов для відкриття провадження у справі - наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, і пред'явлення вимоги, яка не є байдужою до права.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно відповідно до вимог закону визначити відповідача, сформулювати до нього вимоги, викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, які права чи інтереси позивача були порушені та ким, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який він просить застосувати, з посиланням на обставини як правові підстави, а також зазначення доказів в підтвердження обставин на обґрунтування заявлених вимог.
Крім того, суд не вбачає підстав для відстрочення Міністерству оборони України сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» із відповідними змінами, тому за подачу до адміністративного суду позовної заяви із вимогами немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір за ставками, визначеними ЗУ «Про судовий збір», та надати суду підтвердження про його сплату.
Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк для їх усунення. З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 106, 108 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов Міністерства оборони України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування вимоги державного виконавця, залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання ухвали, шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: