печерський районний суд міста києва
Справа № 757/37672/16-к
04 серпня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000365 від 18.02.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210, ч. 5 ст. 191 КК України,-
старший слідчий в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , вніс до слідчого судді клопотання про накладення арешту на наступне нерухоме майно, право власності на яке зареєстроване за чоловіком підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід. номер НОМЕР_1 :
- 6/100 частин нежитлової-офісної будівлі (літ. А), загальною площею 1520,20 кв. м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
- будинок, незавершене будівництво готовністю 78%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ,
- земельну ділянку № 7 кадастровий номер: 3221886001:02:1320018, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Клопотання слідчий мотивує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.02.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000365 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Укрмедпроектбуд», ТОВ «Укрпрофмед» та іншими особами своїм службовим становищем, що спричинило настання тяжких наслідків, заволодіння під час будівництва сучасного лікувально - діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» бюджетними коштами в особливо великих розмірах, а також нецільового використання бюджетних коштів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210, ч. 5 ст. 191 КК України.
Установлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посади генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпрофмед» код ЄДРПОУ 34350971 (далі - ТОВ «Укрпрофмед»), та генерального директора державного підприємства «Укрмедпроектбуд» код ЄДРПОУ 3770171 (далі - ДП «Укрмедпроектбуд»), тобто будучи службовою особою, у період з грудня 2011 року по грудень 2013 року, перебуваючи в м. Києві, діючи повторно, з корисливого мотиву та за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем заволоділа чужим майном в особливо великих розмірах, а саме державними коштами виділеними на будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» (далі - СЛДК НДСЛ «Охматдит») та придбання обладнання для указаної лікарні.
27.07.2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 України.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає обов'язкове додаткове покарання - конфіскацію майна, з метою її забезпечення, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на майно, право власності на яке зареєстроване за чоловіком підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід. номер НОМЕР_1 , яке набуто під час шлюбу, а отже є спільною сумісною власністю подружжя, в зв'язку з чим клопотання просить задовольнити.
В судовому засіданні сторона кримінального провадження, якою внесено клопотання, його підтримала та просила задовольнити.
З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, та з метою забезпечення арешту майна, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таким чином, розгляд вказаного клопотання без виклику сторони захисту не буде порушувати жодним чином права підозрюваного чи інших осіб.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, надходжу до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.02.2014 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000365 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Укрмедпроектбуд», ТОВ «Укрпрофмед» та іншими особами своїм службовим становищем, що спричинило настання тяжких наслідків, заволодіння під час будівництва сучасного лікувально - діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» бюджетними коштами в особливо великих розмірах, а також нецільового використання бюджетних коштів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210, ч. 5 ст. 191 КК України.
27.07.2016 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 України, яка передбачає як обов'язкове додаткове покарання конфіскацію майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Відповідно до ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Слідчим суддею встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , зареєстрованим 05.09.1992 року, що підтверджується даними копії паспорту ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України доведення підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Разом з тим, в долучених до клопотання матеріалах відсутні дані про правові підстави набуття чоловіком підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_6 нерухомого майна в період шлюбу з підозрюваним, які б достеменні свідчили про те, що вказане майно є спільним майном подружжя та не є особистою приватною власністю чоловіка підозрюваної - ОСОБА_6 .
При цьому, як вбачається з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 14.07.2016 № 63436684, на які посилається слідчий в обґрунтування підстав арешту, містяться дані про дату та підстави державної реєстрації заборони відчуження певних об'єктів нерухомості, а не набуття права власності на них.
Отже, органо досудового розслідування в належний спосіб не доведено, що належне ОСОБА_6 майно не є його особистим майном згідно ст. 57 СК України та відповідно, правові підстави стверджувати, що згідно ст.60 СК України це майно однозначно є спільним майном подружжя.
Згідно абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав згідно ст.170 КПК України для арешту вказаного у клопотання нерухомого майна як належного підозрюваному на праві спільної сумісної власності подружжя з метою забезпечення їх подальшої конфіскації.
Відтак, клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 60, 61 СК України, ст. 63 ЦК України, ст.ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000365 від 18.02.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 210, ч. 5 ст. 191 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1