Справа № 760/5656/16-а
Провадження № 2-а/760/577/16
про повернення позовної заяви
01 серпня 2016 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, стягнення одноразового грошової допомоги, зобов'язання вчинити дії,
24.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови йому в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'язати Міністерства оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.03.2016 зазначена позовна заява залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам, встановленим нормами КАС.
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №10-рп/99 (справа N 1-6/99) від 14.12.1999 роз'яснив, що положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України)».
Частина перша статті 12 Закону «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою. У судах, поряд з державною, можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин відповідно до Закону «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до статті 15 КАС мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону «Про засади державної мовної політики».
Згідно з частиною третьою статтею 14 Закону «Про засади державної мовної політики» сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
З матеріалів позовної заяви випливає, що позивач подав адміністративний позов російською мовою. При цьому позивач у своїй позовній заяві не зазначив жодного рішення органу влади, яким би закріплювалося право використання російської мови, як регіональної на території м. Києва.
Ухвалою від 28.03.2016 про залишення позовної заяви без руху позивачу було запропоновано усунути недоліки шляхом подання нової позовної заяви державною мовою.
Строк для усунення недоліків був встановлений - три дні з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 28.03.2016 направлялась позивачу в порядку передбаченому для направлення судових викликів і повідомлень.
Згідно з частиною третьою статтею 33 КАС судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 33 КАС у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
З матеріалів справи випливає, що позивач за адресою, зазначеною в позовній заяві, повідомлення не отримує, оскільки конверт був повернутий на адресу суду без вручення адресату.
Відповідно до частини першої статті 40 КАС особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
З матеріалів справи випливає, копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 28.03.2016 направлялась позивачу на адресу, яка зазначена ним в позовній заяві, а саме: 84500, АДРЕСА_1.
Однак конверт, в якому була направлена копія ухвали про залишення позовної заяви без руху від 28.03.2016, повернутий до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», без вручення адресату.
Іншої адреси, за якою позивачу можливо було б направити копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 28.03.2016, позивач суду не надав.
З березня 2016 року до суду позивач жодного разу не з'являвся, справою не цікавився, копію ухвали не отримує.
Враховуючи вищезазначене, позивач був належним чином повідомлений про постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 28.03.2016 та мав можливість виконати її вимоги та усунути недоліки своєї позовної заяви.
Станом на день постановлення цієї ухвали позивач недоліки позовної заяви не усунув.
Пункт 1 частини третьої статті 108 КАС передбачає, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Таким чином, позовну заяву належить визнати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись статтями 15, 105, 106, 108 КАС, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, стягнення одноразового грошової допомоги, зобов'язання вчинити дії вважати неподаною та повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Л. В. Шевченко