ун. № 759/4821/16-к
пр. № 1-кп/759/402/16
08 липня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100080001511 за обвинувальним актом відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Мотовилівка Фастівського району Київської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурор: ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , інші учасники - потерпіла: ОСОБА_5 , представник потерпілого: ОСОБА_6 ,-
ОСОБА_3 13.02.2016 близько 00 год. 30 хв. після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку № 14 по проспекту Л. Курбаса в місті Києві звернув увагу на раніше незнайому йому громадянку ОСОБА_5 , після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння майном останньої. Відразу після цього ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ОСОБА_5 , наблизився впритул до останньої ззаду, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, передпліччям своєї руки схопив її за шию та, тримаючи ніж, який ОСОБА_5 сприймала як реальну загрозу своєму життю, ОСОБА_3 з погрозою застосування та із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я, повалив ОСОБА_5 на землю, після чого зняв з безіменного пальця правої руки срібну каблучку вартістю 500 гривень 00 копійок та, продовжуючи далі свої злочинні дії, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, перевірив вміст кишень куртки ОСОБА_5 , яка знаходилась на ній, і з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, заволодів чужим майном, а саме: з кишені куртки забрав мобільний телефон марки «Самсунг Гелексі Корт GT-і8262», вартістю 2500 гривень 00 копійок, всередині якого знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «МТС», на рахунку якої перебували грошові кошти в сумі 20 гривень 00 копійок та сім-картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», на рахунку якої перебували грошові кошти в сумі 20 гривень 00 копійок, мобільний телефон марки «Нокія», вартістю 1500 гривень 00 хвилин, всередині якого знаходилась сім-картка оператора мобільного зв'язку «Лайф», на рахунку якої перебували грошові кошти в сумі 10 гривень 00 копійок; з рук вирвав особисту жіночу сумочку ОСОБА_5 блакитного кольору, вартістю 50 гривень 00 копійок, всередині якої знаходились окуляри для зору, вартістю 1500 гривень 00 копійок, жіночий гаманець, вартістю 150 гривень 00 копійок з грошовими коштами всередині 150 гривень 00 копійок, після чого з місця вчинення злочину ОСОБА_3 зник та в результаті своїх злочинних дій завдав ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 3900 гривень 00 копійок, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що в ніч з 12 на 13.02.2016 приблизно о 00 год. 30 хв. він перебував по пр. Л. Курбаса, де проводжав своїх знайомих, з якими вживав алкогольні напої. Повертаючись додому, на відстані 30-50 м замітив потерпілу, яка нагнулася та, як йому здалося, розкладала наркотичні закладки. Він подумав, що у неї в сумці наркотики та вирішив зірвати сумку і забрати наркотики, оскільки він їх вживає. У зв'язку з чим він підбіг впритул до останньої ззаду та хотів зірвати сумку. З першого разу вирвати сумку не вийшло, оскільки він посковзнувся на льоду та впав на потерпілу. При цьому він своєю лівою рукою тримав руки потерпілої, а правою намагався вирвати сумку. Потерпіла кричала, однак, що саме він не пам'ятає, бо був в стані алкогольного сп'яніння. Зірвавши сумку, він став втікати. На ходу із сумки витягнув телефон «Самсунг», а сумку викинув. Що ще було в сумці він не знає, бо не вспів подивитися. Більше нічого із сумки він не витягував. Мобільний телефон «Самсунг» він здав в ломбард «Скарбниця», а пізніше викупив його і передав слідчому. Інших телефонів він ніяких не бачив та не брав. Зазначив, що ніякого ножа в нього не було та він ним не погрожував потерпілій. Срібну каблучку з пальця потерпілої він не знімав. Припускає, що каблучка могла сама злетіти, коли він тримав її за руки та виривав сумку в потерпілої, а тілесні ушкодження у потерпілої могли утворитися під час виривання у неї сумки в той момент, коли він впав на потерпілу. Обвинувачений визнав свою вину у вчиненні грабежу, у вчиненні розбою - не визнав.
Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину відносно потерпілої ОСОБА_5 та його захисну версію, його вина у вчиненому за викладених вище обставин підтверджується, крім власне його показань, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, усієюсукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Так, у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 13.02.2016 приблизно о 00 год. 30 хв. вона поверталася додому з кафе, де святкувала свій день народження. По АДРЕСА_2 вона йшла по тротуару і вже повертала до свого будинку як почула, що позаду неї хтось йшов у прискореному темпі. В цей момент обвинувачений підбіг ззаду неї та правою рукою схопив її за шию, в цій же руці він утримав предмет, схожий на ніж. Обвинувачений намагався вирвати у неї сумку, однак вона чинила супротив, тоді він повалив її на землю, вона впала обличчям до землі. Погрожуючи ножом, він наказав їй мовчати та не вчиняти будь-яких дій. Проте, потерпіла продовжувала міцно утримувати сумку. Тоді обвинувачений наніс їй рукояткою ножа три удари по голові (в лобну частину), від яких залишились відбитки прямокутної форми. Після чого вона перестала чинити опір, а обвинувачений вирвав у неї сумку, де були окуляри та гаманець з грошовими коштами. У подальшому під погрозою застосування насильства із застосуванням предмета, схожого на ножа, вона віддала йому два телефони «Нокіа» і «Самсунг», які були в кармані куртки, в яку вона була одягнена. Також обвинувачений зняв з безіменного пальця її правої руки срібну каблучку. Заволодівши вищевказаним майном, обвинувачений побіг у невідомому напрямку. На наступний день вона викликала ШМД, однак від госпіталізації відмовилась, бо має на утриманні неповнолітніх дітей. Протягом тижня перебувала на амбулаторному лікуванні. Вона впізнає, що саме обвинувачений ОСОБА_3 здійснив на неї напад. Описати ножа вона не може, бо було темно, однак стверджує, що це був саме ніж, оскільки вона бачила блиск його леза.
Від заявленого цивільного позову потерпіла ОСОБА_5 відмовилась у судовому засіданні у зв'язку з частковим відшкодуванням обвинуваченим завданої їй матеріальної та моральної шкоди та досягненням домовленості з останнім стосовно відшкодування іншої частини поза судовим процесом.
Показання потерпілої ОСОБА_5 , надані нею у судовому засіданні, узгоджуються з письмовими доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.02.2016, відповідно до якого ОСОБА_5 повідомляла про здійснення на неї нападу невідомою особою 13.02.2016 приблизно о 00 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, пр. Леся Курбаса, 14, яка із застосуванням фізичного насильства, погрожуючи предметом, схожим на ніж, заволоділа її майном;
- протоколом огляду місця події від 13.02.2016, відповідно до якого встановлено місце вчинення злочину відносно ОСОБА_5 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 23.02.2016, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 серед пред'явлених їй для впізнання фотознімків осіб впізнала ОСОБА_3 як особу, яка 13.02.2016 о 00 год. 30 хв. по пр. Леся Курбаса, 14 в м. Києві напала на неї ззаду та, поваливши на землю, погрожувала фізичною розправою та заволоділа її майном;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2016 за участю потерпілої ОСОБА_5 , відповідно до якого остання підтвердила та відтворила вищезазначені обставини вчинення відносно неї злочину обвинуваченим ОСОБА_3 , надавши фактично аналогічні показання щодо застосування до неї - потерпілої насильства та погрози застосування насильства небезпечного для її - ОСОБА_5 життя і здоров'я;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2016 за участю підозрюваного ОСОБА_3 , відповідно до якого останній відтворив обстановку подій та показав як саме він вчиняв злочин відносно потерпілої ОСОБА_5 ;
- постановами про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 01.03.2016, відповідно до яких речовими доказами визнано: мобільний телефон «Самсунг», який обвинувачений ОСОБА_3 01.03.2016 викупив із заставного Товариства «Скарбниця» та добровільно передав слідчому, а також довідка № 126/2 від 19.02.2016 вказаного Товариства про те, що 13.02.2016 о 03 год. 35 хв. вказаний телефон закладався саме ОСОБА_3 .
Оцінюючі різні версії подій, які повідомили потерпіла та обвинувачений на предмет їх достовірності, суд визнає достовірною версію потерпілої, показання якої відповідають наведеним вище і встановленим судом фактичним обставинам вчинення ОСОБА_3 злочину, оскільки вищевказані показання потерпілої ОСОБА_5 є логічними, послідовними, узгоджуються з письмовими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, не суперечать один одному. Тому, вказані докази є належними, допустимими та достовірними, у зв'язку з чим суд кладе їх в основу вироку.
Часткове визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочинних дій відносно потерпілої ОСОБА_5 суд оцінює як захисну позицію, що має на меті пом'якшення покарання за скоєне.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю і його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КК України вірно, оскільки він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства (розбій).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має середню освіту, на час вчинення злочину офіційно суспільно-корисною працею не займався, а фактично переслідував мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, не одружений, утриманців немає, на наркологічному та психоневрологічному диспансерних обліках не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, обставин скоєння даного злочину, який полягає у посяганні не лише на право власності, а й на життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_5 , оскільки обвинуваченим вчинено напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, а також з погрозою застосування насильства - з використанням ножа, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та нехтування загальновизнаними суспільними цінностями, а також ставлення обвинуваченого до скоєного, стану його здоров'я, думки потерпілої з приводу покарання, яка не наполягала на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі та визначена у мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 187 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, не вбачаючи при цьому підстав для застосування вимог ст.ст. 69,75 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди у сумі 3 900 (три тисячі дев'ятсот) гривень 00 коп. та моральної шкоди у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. залишити без розгляду у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_5 від цивільного позову.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за яким призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Застосувати до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Взяти ОСОБА_3 під варту із залу судових засідань.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 08.07.2016 року та на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 термін його попереднього ув'язнення, а саме: з 23.02.2016 по 25.02.2016 включно та з 08.07.2016 по дату набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди у сумі 3 900 (три тисячі дев'ятсот) гривень 00 коп. та моральної шкоди у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп. залишити без розгляду у зв'язку з відмовою потерпілої ОСОБА_5 від цивільного позову.
Речові докази: мобільний телефон «Самсунг», який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити у власності законного володільця; довідку заставного Товариства «Скарбниця» № 126/2 від 19.02.2016 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1