печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31558/16-к
21 липня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-транспортна компанія» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-транспортна компанія» про скасування арешту майна,
Представник ТОВ «Нафто-транспортна компанія» адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, в якому просить скасувати арешт з грошових коштів.
В обґрунтування вимог клопотання заявник зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, без належних правових підстав.
Так, слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2016 в рамках кримінального провадження за № 12014000000000574 від 06.12.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-транспортна компанія» (код ЄДРПОУ 39821373) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Київ (МФО 321842).
В обґрунтування безпідставності вжитого заходу забезпечення кримінального провадження вказує, що арешт накладено на майно особи, яка у даному кримінальному провадженні не має відповідного статусу особи, щодо якої може бути застосований такий вид забезпечення кримінального провадження.
При цьому, достатні підстави вважати, що службові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-транспортна компанія» якимось чином причетні до вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України в рамках кримінального провадження за № 12014000000000574 від 06.12.2014 року та до діяльності будь-яких «фіктивних» підприємств - відсутні.
За час здійснення досудового розслідування процесуальний статус Товариства органом досудового розслідування не визначено, посадові особи вказаного підприємства не допитувалися.
За таких обставин стверджувати про те, що грошові кошти, які перебувають на рахунку Товариства та арештовані у кримінальному провадженні №12014000000000574 є засобом чи знаряддям, або матеріальним забезпеченням вчинення кримінального правопорушення, можуть зберігати на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення - відсутні, що беззаперечно свідчить про безпідставність арешту та обумовлює необхідність його скасування.
Окремо звертає увагу, що кошти набуті на законних підставах, призначені для подальшого виконання зобов'язань, натомість, арешт паралізує господарську діяльність товариства, що є неприпустимим.
Представник ТОВ «Нафто-транспортна компанія» адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання, відповідно до доводів клопотання, згідно яких правові підстави для арешту майна відсутні. Додатково зазначив, що установчі документи, виписки з ЄДРПОУ та витяги з реєстру платників ПДВ вказаного товариства є чинними, у встановленому законом порядку не скасовані, недійсними не визнані. Крім того, ані судом, ані слідчим не визначено дефектності в юридичному статусі вищевказаного товариства. На підтвердження чого для долучення до матеріалів провадження надані окремі документи фінансово-господарської діяльності Товариства, що свідчить про правомірність його діяльності.
Слідчий слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_4 , за клопотанням якого вжито заходів забезпечення кримінального провадження, в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Представник ТОВ «Нафто-транспортна компанія» адвокат ОСОБА_3 категорично заперечив проти перенесення розгляду справи, посилаючись на порушення прав заявника через неналежну процесуальну поведінку слідчого, яка призводить до порушення розумних строків розгляду справи.
При вирішення питання про можливість розгляду справи у відсутність слідчого, виходжу з наступного.
Однією з засад кримінального провадження є розумність строків ( п.21 ч.1 ст. 7 КПК України).
Згідно ч.2 ст. 28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Положеннями ст.174 КПК України не передбачена обов'язкова участь слідчого чи прокурора при розгляді клопотання про скасування арешту майна.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України ( ч.1 ст. 26 КПК України).
Враховуючи вищевказані положення кримінального процесуального законодавства, а також принцип змагальності сторін, слідчий суддя, з метою недопущення порушення прав заявника на справедливий судовий розгляд його клопотання протягом розумного строку, визнав за можливе розгляд справи у відсутність слідчого.
Заслухавши думку представника ТОВ «Нафто-транспортна компанія» адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12014000000000574 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.
В межах зазначеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2016 було задоволено клопотання слідчого слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_4 та накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Нафто-транспортна компанія», які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Київ (МФО 321842).
При накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що зазначені грошові кошти є предметом злочину та набуті в результаті вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, в провадженні можливе застосування спеціальної конфіскації, а також те, що майно перебуває у власності юридичної особи, щодо якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.
Між тим, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню ( ст. 3 КПК України).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків. При цьому, обов'язок доведення існування зазначених умов КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.
Так, арешт майна з підстав, що воно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення на даний час є можливим, коли існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Арешт такого майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Коли ж метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, то в цьому випадку правовою підставою для накладення арешту на майно має бути можлива конфіскація майна за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Причому, в останньому випадку арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження і щодо якої може бути застосований захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно доводів заявника, які у встановленому законом порядку органом досудового розслідування не спростовані, ТОВ «Нафто-транспортна компанія» є реально діючим суб'єктом економічної діяльності, його установчі документи, виписки з ЄДРПОУ та витяги з реєстру платників ПДВ є чинними, у встановленому законом порядку не скасовані, недійсними не визнані.
Також слід вказати, що хоча на даний час і триває досудове розслідування, однак, орган досудового розслідування не надав суду належних, допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказів, що розрахункові операції вищевказаного Товариства якимось чином пов'язано із протиправною діяльністю, дані щодо якої внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тим більше, що кошти здобуті злочинним шляхом, є знаряддям злочину, чи службові особи заявника є підозрюваними у кримінальному провадженні.
Надані заявником матеріали на обґрунтування доводів про скасування арешту спростовують припущення органу досудового розслідування про фіктівність діяльності ТОВ «Нафто-транспортна компанія» та, що у осіб, які стоять за його створенням, був відсутній намір здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах, що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав вважати, що службові особи ТОВ «Нафто-транспортна компанія» причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, а зазначене підприємство має відношення до кримінального провадження.
Більше того, і зазначене є визначальним при вирішенні даного клопотання, відомості про вчинення службовими особами ТОВ «Нафто-транспортна компанія» злочинів, передбачених ст.ст. 205, 209 КК України, до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань на час накладення арешту внесені не були, відповідно досудове розслідування відносно службових осіб вказаного товариства не здійснювалося.
Сам по собі факт проведення досудового розслідування за фактом створення ряду фіктивних підприємств та легалізації доходів не може вказувати однозначно на причетність до вчинення кримінальних правопорушень ТОВ «Нафто-транспортна компанія».
Відтак, для ініціювання питання про накладення арешту на грошові кошти вищевказаного товариства орган досудового розслідування мав би спочатку відкрити кримінальне провадження за фактом можливої його злочинної діяльності, чого на час накладення арешту зроблено не було.
У зв'язку з накладеним арештом вищевказане товариство позбавлено можливості здійснювати щоденну фінансово-господарську діяльність, а тому, наслідки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт є негативним для інших осіб.
Крім того, процесуальний статус посадових осіб даного товариства до цього часу не визначений.
У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
За таких обставин та враховуючи, що дослідженні в судовому засідання матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про те, що грошові кошти на рахунку ТОВ «Нафто-транспортна компанія» набуті в результаті вчинення злочину та/або є предметом кримінального правопорушення, що службові особи ТОВ «Нафто-транспортна компанія» причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, щоб виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 26, 174, 309, 532-534 КПК України, -
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-транспортна компанія» про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.05.2016 р. арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-транспортна компанія» (код ЄДРПОУ 39821373) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Київ (МФО 321842).
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та підлягає безумовному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1