Справа № 755/8389/16-ц
"27" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Марцинкевич В.А.
при секретарі Іова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ЖБК ,,Комунар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
Представник ЖБК ,,Комунар» звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1, та ОСОБА_2 заборгованості за житлово-комунальні послуги на загальну суму 101160,03 грн. з яких 52321,04 грн. заборгованість за житлово - комунальні послуги, 40320,19 грн. втрат від інфляцій, 8512,92 грн. - 3 % річних за період з 01.01.1997 року до 29.02.2016 року.
Представник позивача мотивує вимоги тим, що відповідачі є членами сім'ї померлого члена ЖБК ,,Комунар» , зареєстровані, проживають в квартирі АДРЕСА_1 та являються споживачами житлово-комунальних послуг, наданих підприємством позивача.
В порушення норм діючого законодавства відповідачі не виконували своїх обов'язків по своєчасному внесенню плати за користування квартирою та за надані комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість з 01.01.1997 року по 29.02.2016 року року, яка складає 101160,03 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила застосувати строк позовної давності та стягнути заборгованості за останні три роки.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася. Про причини неявки суд не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ,4 ст. 145 ЖК України якщо член житлово-будівельного кооперативу помер, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користуватися жилим приміщенням. Повнолітні члени сім'ї члена кооперативу зобов'язані брати участь в оплаті витрат по експлуатації і ремонту будинку та квартир.
Згідно статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Відповідно до статті 24 цього Закону балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
Отже, слід зазначити, що балансоутримувач житлової будівлі має законне право на звернення до суду в разі несплати особами, що проживають в даній будівлі, кошів за споживання ними житлово-комунальних послуг.
Як убачається з матеріалів справи відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є доньками померлого члена ЖБК ,,Комунар» ОСОБА_3 Відповідачки зареєстровані, проживають в квартирі АДРЕСА_1 та являються споживачами житлово-комунальних послуг, наданих підприємством позивача, що підтверджується довідкою Форми № 3 від 06.04.2016 року, виданою ЖБК ,,Комунар».
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що з 01.01.1997 року по 29.02.2016 року відповідачі заборгували підприємству позивача по сплаті за житлово-комунальні послуги на загальну суму 101160,03 грн., що підтверджується наданими підприємством позивача розрахунками заборгованості.
Згідно положення ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3, 4 ст.267 ЦК України).
В порядку ст. 540 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приймаючи до уваги клопотання відповідача ОСОБА_1 про застосування загального строку позовної давності, враховуючи, що заборгованість відповідачів за житлово-комунальні послуги в сумі 101160,03 грн. виникла за період з січня 1997 року по лютий 2016 року включно, а позивачем не заявлено клопотання про подовження строку позовної давності із зазначенням причини поважності його пропуску, суд приходить до висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає у зв'язку з пропуском позивачем позовної давності для звернення із вказаною вимогою до суду.
Разом з тим, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів заборгованості за період з травня 2013 року по лютий 2016 року в сумі 20967,82 грн..
На підставі вищевикладеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ЖБК ,,Комунар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, підлягає до задоволення в частині, а саме в сумі 20967,82 грн. яка підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує з відповідачів на користь позивача судовий збір в сумі 142,81 грн. тобто по 71,41 грн..
Керуючись ст. ст. 526, 540, 541, 543 Цивільного кодексу України, ст. 68 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 10, 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ЖБК ,,Комунар» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЖБК ,,Комунар» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з травня 2013 року по лютий 2016 року в сумі 20967,82 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖБК ,,Комунар» судовий збір в сумі 71,41 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЖБК ,,Комунар» судовий збір в сумі 71,41 грн..
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.