Справа № 755/2738/16-ц
"28" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.,
з секретарем Рудь Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Головного управління юстиції у місті Києві в особі Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори, Київської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
заявник звернулася в суд з заявою за участю заінтересованої особи Головного управління юстиції у місті Києві в особі Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення. Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку, який фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Однак в правовстановлюючих документах зазначено вказану частину будинку за адресою: АДРЕСА_1. Через розбіжності в адресах заявник не може отримати свідоцтво про право на спадщину. У зв'язку з наведеним заявник просить встановити факт знаходження жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 09 червня 2016 року залучено Київську міську раду до участі у справі в якості заінтересованої особи.
Заявник в судове засідання не з»явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_3
Представник заявника ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності..
Представники заінтересованих осіб Головного управління юстиції у місті Києві в особі Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори, Київської міської ради в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Причини неявки не повідомили.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10, 12, 14-17).
Згідно інформаційного листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради від 30 жовтня 2015 року перелік вулиць столиці України, який міститься в офіційному довіднику «Вулиці міста Києва» і затверджений рішенням Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 є вичерпним. Адреси домоволодінь, які обліковуються за АДРЕСА_1 слід вважати адресами домоволодінь за вулицею Новомостицька (а.с.6, 19).
Листами Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 23 жовтня 2015 року та від 09 листопада 2015 року, повідомлено, що відповідно до інформації, наданої КП «Дирекція управліня та обслуговування житлового фонду Подільського району», будинок по АДРЕСА_1 знаходиться у частковій власності. Власником 1/2 частини даного домоволодіння є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 жовтня 1997 року. Згідно витягу Служби містобудівного кадастру, вказана земельна ділянка рахується за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-8).
Згідно інформаційних довідок Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 18 вересня 2015 року та від 28 березня 2013 року, адреса, яка зазначена у свідоцтві про право на спадщину за заповітом, як АДРЕСА_1 і адреса, яка зазначена в технічному паспорті, як АДРЕСА_1 відносяться до одного об'єкту нерухомого майна. Згідно інвентаризаційної справи адреса будинку: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 18).
Згідно листа державного нотаріуса Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 08 грудня 2015 року повідомлено, що Одинадцята Київська державна нотаріальна контора не може встановити факт стосовно перейменування АДРЕСА_1 (а.с.13).
Судом оглянута спадкова справа, яка містить, зокрема, заяву ОСОБА_1 від 07 лютого 2013 року про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 (а.с. 46), свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене 25 жовтня 1997 року державним нотаріусом четвертою Київською державною нотаріальною конторою, в якому зазначено, що спадкоємцями майна ОСОБА_5 є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в рівних частинах кожна, спадкове майно складає з жилого будинку АДРЕСА_1 (а.с.93)., постанову державного нотаріуса Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність право установчого документу (а.с. 95 зв.).
Приписами частини 2 статті 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За статтею 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення факту знаходження жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 необхідно заявнику для прийняття спадщини.
Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної рад віднесено прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою, що передбачає прийняття рішень про присвоєння адреси об'єктам нерухомого майна.
Порядок присвоєння органами місцевого самоврядування поштових адрес врегульовано нормативно-правовими актами місцевого значення.
Так, розпорядженням № 1094 від 25 червня 2011 року виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про питання присвоєння поштової адреси об»єктам нерухомості у м.Києві» затверджено Тимчасовий порядок присвоєння поштової адреси об»єктам нерухомості у м.Києві».
Оскільки передбачено інший порядок встановлення факту знаходження жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, у задоволенні заяви ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління юстиції у місті Києві в особі Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити.
Керуючись ст. 1261 ЦК України, п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", ст.ст.3, 10, 15, 60, 79, 197, 209, 212, 214, 215, 223, ст. 256 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління юстиції у місті Києві в особі Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 02 серпня 2016 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. Є. Арапіна