Справа № 755/9213/15-ц
"21" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Марцинкевич В.А.
при секретарі Іова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Коптєлова Оксана Ростиславівна про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договір дарування квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя прийняти до спільного розгляду із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптєлова Оксана Ростиславівна, про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договору дарування квартири,-
Представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договір дарування квартири, мотивуючи вимоги тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
За час перебування у шлюбі позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було придбане майно, а саме: однокімнатна квартира АДРЕСА_1; однокімнатна квартира АДРЕСА_2; однокімнатна квартира АДРЕСА_5; однокімнатна квартира АДРЕСА_3; садовий будинок розташований на садовій ділянці АДРЕСА_4; гаражний бокс розташований в кооперативі АДРЕСА_6; земельна ділянка 0,12 Га. у кооперативі АДРЕСА_7; земельна ділянка 0,3 Га. в АДРЕСА_8
На особисті рахунки відповідачки сторонами вносилися спільні сумісні кошти в банки ПАТ «ПриватБанк» в сумі 100000 грн., АТ «Імексбанк» в сумі 100000 грн; ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в сумі 100000 грн. та ПАТ «УкрСиббанк» в сумі 100000 грн.
З метою приховання спільного сумісного майна відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 03 листопада 2014 року було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1.
Враховуючи вказані обставини відповідач просив визнати недійсним вищезазначений договір дарування та виділити йому однокімнатна квартира АДРЕСА_1; однокімнатна квартира АДРЕСА_5; садовий будинок розташований на садовій ділянці АДРЕСА_4; гаражний бокс розташований в кооперативі АДРЕСА_6, решту майна та грошових коштів просив залишити відповідачу.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, а саме поділити майно, що є їх спільною сумісною власністю гаражний бокс розташований в кооперативі АДРЕСА_6; автомобіль Nissan Primera, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Визнати за нею право власності на земельні ділянки площами 0,0530 га. та 0,2500 га, розташованих в АДРЕСА_8; квартиру АДРЕСА_2 та кошти, які знаходяться на депозитних рахунках ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та ПАТ «ПриватБанк».
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги позову в повному обсязі, зустрічний позов просили частково задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник проти позову ОСОБА_1 заперечили та просили задовольнити їх позов.
Відповідач ОСОБА_3 просив відмовити в позові в частині визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, оскільки вказаний договір був укладений з нотаріально засвідченою згодою позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.
За час перебування у шлюбі позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було придбане майно, а саме : однокімнатна квартира АДРЕСА_2 (договір купівлі продажу квартири ВАК№474193 від 16 травня 2003 року); гаражний бокс розташований в кооперативі АДРЕСА_6 (а.с. 163); земельна ділянка площею 0,0530 га. АДРЕСА_8 (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 26.12.2012 року, а.с. 188); земельна ділянка площею 0,2500 га., розташована в АДРЕСА_8 (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 26.12.2012 року, а.с. 189); автомобіль Nissan Primera 1992 року випуску д.н. НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, а.с.178).
Крім того станом на 16 квітня 2015 року (дату розірвання шлюбу) на рахунку ОСОБА_2 перебували грошові кошти в сумі 600 грн. (а.с. 126) та 96,94 грн. (а.с. 131), а всього 696,94 грн.
Відповідно до договору дарування від 03.11.2014 року квартира АДРЕСА_1 була подарована ОСОБА_2 ОСОБА_3
Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини і навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).
Згідно ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктами 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК) відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Згідно п. 24 вищезазначеної Постанови до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Позовна вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування від 03 листопада 2014 року квартири АДРЕСА_1 не підлягає задоволенню, оскільки вказаний договір відповідає вимогам ЦК України, крім того позивачем надавалась нотаріальна згода на укладення вказаного договору.
Крім того не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_2, оскільки вказана квартира була придбана нею та ОСОБА_1 в період шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які наявні у матеріалах справи, взявши до уваги покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 суд приходить до висновку, що майно, а саме: автомобіль Nissan Primera 1992 року випуску д.н. НОМЕР_1, гаражний бокс АДРЕСА_6; квартира АДРЕСА_2, земельна ділянка площею 0,0530 га. в АДРЕСА_8; земельна ділянка площею 0,2500 га. в с. АДРЕСА_7 та грошові кошти в сумі 696,94 грн. що знаходились на рахунках в ПАТ КБ «ПриватБанк» є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якому має бути визнано за кожною зі сторін право спільної сумісної власності на зазначене майно в рівних частках по 1/2 його частині.
Крім того з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню половина коштів, які знаходяться на її рахунку в сумі 348,47 грн.
В частині позовних вимог про поділ іншого майна зазначеного в позовній заяві ОСОБА_1, слід відмовити оскільки вказане майно належить іншим особам і в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини наявності його у власності подружжя.
Кошти внесені ОСОБА_2 на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва підлягають їй поверненю.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 154, 208, 209, 212-215, 218, 293 ЦПК України; ст.ст. 60, 61, 70,71 СК України, ст.ст. 626, 628, глави 55 ЦК України, ст. 41 Конституції України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Коптєлова Оксана Ростиславівна про поділ спільного майна подружжя та визнання недійсним договір дарування квартири та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, - задовольнити частково.
Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- ? частину автомобіля Nissan Primera, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1;
- ? частину гаражний бокс АДРЕСА_8
- ? частину квартири АДРЕСА_2;
- ? частину земельної ділянки площею 0,0530 га., розташовану в АДРЕСА_8 (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 26.12.2012 року);
- ? частину земельної ділянки площею 0,2500 га., розташовану в АДРЕСА_8 (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 26.12.2012 року);
Визнати за ОСОБА_2 право власності на:
- ? частину автомобіля Nissan Primera, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1;
- ? частину гаражний бокс АДРЕСА_8
- ? частину квартири АДРЕСА_2;
- ? частину земельної ділянки площею 0,0530 га., розташовану в АДРЕСА_8 (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 26.12.2012 року);
- ? частину земельної ділянки площею 0,2500 га., розташовану в АДРЕСА_8 (державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 26.12.2012 року);
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 348,47 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, - відмовити.
Повернути ОСОБА_2 з депозитного рахунку Дніпровського районного суду м. Києва грошові кошти в сумі 95159,56 грн. внесених нею згідно квитанції №1661/з9 від 23 червня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: