ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13183/16-ц
провадження № 4-с/753/248/16
"04" серпня 2016 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Леонтьєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Волощук Валентини Іванівни, заінтересована особа - ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», суд -
Скаржниця ОСОБА_2 в порядку ст. 383 ЦПК України звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ВОЛОЩУК В.І., заінтересована особа - ОСОБА_4, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».Мотивуючи свої вимоги тим, що державним виконавцем у порушення вимог ч.1 ст. 24, ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 березня 2016 року по виконанню виконавчого листа № 2-975/14, виданого 15 квітня 2015 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з неї на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 1 720 грн. 50 коп. - судового збору (провадження ВП № 50429932) й в порядку виконання виконавчого провадження - постанову від 13 червня 2016 року про звернення стягнення на її заробітну плату, оскільки стягувачем порушений строк звернення до виконання. Вважає, що рішення суду набуло чинності 11 грудня 2014 року, вказаний виконавчий лист виданий 15 квітня 2015 року, а звернуто його до виконання лише 10 березня 2016 року при граничному строку звернення до виконання - 11 грудня 2015 року. При цьому, питання про поновлення пропущеного строку судом не вирішувалось. Відповідно, державний виконавець всупереч ч.1 ст. 24, ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийняв рішення про відкриття виконавчого провадження, проте мав би на підставі ч.1 ст. 24 вказаного Закону відмовити у його прийнятті.
В судовому засіданні скаржниця скаргу підтримала з тих же підстав та просила її задовольнити, тим самим, поновивши її права в межах виконавчого провадження.
В судове засідання державний виконавець ВДВС ОболонськогоРУЮ в м. Києві та заінтересовані особи: ОСОБА_4, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» повторно не з»явилися, проте належним чином повідомлені про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа.
За таких підстав суд визнав за можливе розглядати скаргу за відсутності державного виконавця, заінтересовани осіб, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Вислухавши скаржника, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дослідивши матеріали виконавчого провадження, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги із наступних підстав.
Судом встановлено, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ВОЛОЩУК В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 13 березня 2016 року по виконанню виконавчого листа № 2-975/14, виданого 15 квітня 2015 року Дарницьким районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 1 720 грн. 50 коп. - судового збору (провадження ВП № 50429932) й в порядку виконання виконавчого провадження - постанову від 13 червня 2016 року про звернення стягнення на її заробітну плату (а.с. 3, 4).
Докази, які вказували б на те, стягувачем порушений строк звернення виконавчого листа до виконання, матеріали скарги не містять, й спростовуються матеріалами виконавчого провадження, дослідженні судом при розгляді вказаної скарги.
Так, додаткове рішення Апеляційного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» 1 720 грн. 50 коп. - судового зборунабуло чинності 11 грудня 2014 року (а.с.5), виконавчий лист виданий Дарницьким районним судом м. Києва 15 квітня 2015 року (а.с.19-20), звернуто його до виконання - Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києвіз дотримання річного строку, й закінчено виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа постановою державного виконавця 26 жовтня 2015 року, й виконавчий документ направлено за територіальною належністю до ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві (а.с.24-25).
Зважаючи на викладене, стягувачем строк звернення виконавчого листа до виконання не був пропущений, а закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа державним виконавцем відбувалось з незалежних від стягувача підстав та слугувало продовженню строку звернення виконавчого листа до виконання.
Відповідно, підстав для застовування державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві ч.1 ст. 24, ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, не було.
За таких підстав, державний виконавець, прийнявши рішення відкриття виконавчого провадження, діяв у відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» й правомірно виніс оскаржувані постанови.
Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).
Рішення суду є обов"язковим до виконання. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст.11 вказаного Закону).
Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є безпідставним.
Відповідно, судом встановлена правомірність дій державного виконавця, і вважає, що останні не можуть бути визнані протиправними лише з формальних міркувань скаржника.
Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавста прав боржника з підстав, які ним вказані, як сторони виконавчого провадження, щодо виконання рішення суду, не встановлено.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.ст. 88, 388 ЦПК України.
Судові витрати, пов"язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника. За таких підста, зі скаржника підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 386, 387, 388 ЦПК України, ст.ст. 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про судовий збір», суд -
У задововоленні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Волощук Валентини Іванівни, заінтересована особа - ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 275 (двісті сімдесят п»ять) грн. 60 (шістдесят) коп. - судового збору.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.