Справа № 727/5135/16-ц
Провадження № 2/727/1534/16
02 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого судді - Літвінової О.Г.
При секретарі - Чорней І.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, вказавши в ньому, що 01 червня 2001 року Департаментом житлово-комунального господарства міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на житло. Відповідно до даного с свідоцтва ОСОБА_3 та ОСОБА_3Д стали співвласниками квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до технічного паспорта квартира розташована на 6-му поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-ох кімнат, загальна площа квартири становить 49,20 кв.м.. житлова 27,10 кв.м.
Відповідно до довідки від 23 лютого 2016 року за № 354, наданою Чернівецькім комунальним обласним бюро технічної інвентаризації, вартість квартири складає 134 029,00 гривень.
26 грудня 2015 року ОСОБА_3 помер, про що виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області складено відповідний актовий запис за № 26.
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на частку квартири АДРЕСА_2.
До своє смерті ОСОБА_3 склав заповіт, а саме 12 березня 2009 року, яким на випадок своєї смерті належну йому частку квартири заповів ОСОБА_1.
Згідно із ст.ст. 1217, 1223 Цивільного кодексу України позивач є спадкоємицею за заповітом. Крім позивача, спадкоємцем щодо майна померлого є також його дружина - відповідач по справі ОСОБА_3Д, яка відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3. шляхом подачі нотаріусу відповідної заяви.
Для подання заяви про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач у відповідності до вимог ст. 1269 Цивільного кодексу України, звернулася до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори. Спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 була заведена 22 лютого 2016 року на підставі заяви його дружини.
Звертаючись до нотаріуса, позивач мала намір отримати свідоцтво про право на спадщину заповітом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2.
Оглянувши представлені документи, нотаріус повідомив про те, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану вище 1/2 частку квартири не може оскільки позивачем не було подано державній нотаріальній конторі документів про державну реєстрацію права власності на квартиру. У зв'язку із цим 05 липня 2016 року нотаріусом була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Провести державну реєстрацію права власності на майно на сьогоднішній день не можливо, оскільки один із співвласників квартири помер.
Просить суд, припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2, визначивши, що частки належні ОСОБА_2 та померлому ОСОБА_3 є рівними та становлять по 1/2 частці на кожного, визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, який помер 26 грудня 2015 року, а саме на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2, загальною площею 49.20 кв., житловою площею 27,10 кв.м.
В судове засідання представник позивач та позивач не з'явилися надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність та відсутність позивача, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність не заперечувалв проти задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до змісту ст. 1216 ЦК України, у разі спадкування права та обов'язки спадкодавця переходять до спадкоємців.
Виходячи із вимог зазначених статей ЦК. до складу спадщини мого батька входять також її права і обов'язки що належали йому на час відкриття спадщини, та не припинилися внаслідок смерті, а саме на здійснення оформлення прав власності на частку власності, а отже відповідні права переходять до мене як спадкогмця за законом.
Статтею 392 ЦК України регламентовано, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).
Частина 7 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що органи приватизації, які здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право власності на нерухоме майно.
Стаття 68 Закону України «Про нотаріат» визначає, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Підпунктом 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно цих вимог встановлено, що 01 червня 2001 року Департаментом житлово-комунального господарства міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на житло. Відповідно до даного с свідоцтва ОСОБА_3 та ОСОБА_3Д стали співвласниками квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до технічного паспорта квартира розташована на 6-му поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-ох кімнат, загальна площа квартири становить 49,20 кв.м.. житлова 27,10 кв.м.
Відповідно до довідки від 23 лютого 2016 року за № 354, наданою Чернівецькім комунальним обласним бюро технічної інвентаризації, вартість квартири складає 134 029,00 гривень.
26 грудня 2015 року ОСОБА_3 помер, про що виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області складено відповідний актовий запис за № 26.
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме на частку квартири АДРЕСА_2.
До своє смерті ОСОБА_3 склав заповіт, а саме 12 березня 2009 року, яким на випадок своєї смерті належну йому частку квартири заповів ОСОБА_1.
Згідно із ст.ст. 1217, 1223 Цивільного кодексу України позивач є спадкоємицею за заповітом. Крім позивача, спадкоємцем щодо майна померлого є також його дружина - відповідач по справі ОСОБА_3Д, яка відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3. шляхом подачі нотаріусу відповідної заяви.
Для подання заяви про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач у відповідності до вимог ст. 1269 Цивільного кодексу України, звернулася до Першої Чернівецької державної нотаріальної контори. Спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 була заведена 22 лютого 2016 року на підставі заяви його дружини.
Звертаючись до нотаріуса, позивач мала намір отримати свідоцтво про право на спадщину заповітом після смерті ОСОБА_3 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2.
Оглянувши представлені документи, нотаріус повідомив про те, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану вище 1/2 частку квартири не може оскільки позивачем не було подано державній нотаріальній конторі документів про державну реєстрацію права власності на квартиру. У зв'язку із цим 05 липня 2016 року нотаріусом була видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Провести державну реєстрацію права власності на майно на сьогоднішній день не можливо, оскільки один із співвласників квартири помер.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а тому слід припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2, визначивши, що частки належні ОСОБА_2 та померлому ОСОБА_3 є рівними та становлять по 1/2 частці на кожного, визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, який помер 26 грудня 2015 року, а саме на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2, загальною площею 49.20 кв., житловою площею 27,10 кв.м.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 15, 16. 328. 392. 1216. 1218. 1268, 1296 Цивільного кодексу України, 3, 15, 114, 118, 119 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2, визначивши, що частки належні ОСОБА_2 та померлому ОСОБА_3 є рівними та становлять по 1/2 частці на кожного.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, який помер 26 грудня 2015 року, а саме на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2, загальною площею 49.20 кв., житловою площею 27,10 кв.м.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.