Справа № 2604/7292/12
іменем України
"28" лютого 2013 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галига І.О., розглянувши апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року відносно ОСОБА_1, -
Зазначеним вироком ОСОБА_1 засуджений за ч. 4 ст. 190 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 шляхом часткового складання покарань у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, звернувся до суду з апеляцією, у якій просить апеляційний суд вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особи, внаслідок м'якості, та постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією майна.
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року апеляцію прокурора залишено без руху та надано сім діб для виконання вимог ст. 350 КПК України.
Проте, у зазначений строк вимоги ст. 350 КПК України прокурором виконано не було, а тому відповідно до вимог ст. 352 КПК України апеляція підлягає визнанню такою, що не підлягає розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статями 349, 352, 353 КПК України, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2013 року відносно ОСОБА_1 визнати такою, що не підлягає розгляду.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'ятнадцяти діб через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя І.О. Галига