Справа № 2-447/2012
іменем України
04.09.2012 року Вільнянський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого - судді Кіяшко В.О.,
при секретарі Павлівській І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
ПАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в позові посилається на те, що між банком та відповідачем був укладений кредитний договір № ZPXRRС03960008 від 12.05.2007р.
Відповідно до умов вищезазначеного Договору, позивач надає відповідачу кредит у сумі 12760грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.05.2008року.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 12760,00грн.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 19.01.2012 заборгованість по вказаному договору становить 86906,77грн.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні просив суд позов задовольнити на тих підставах, що в ньому зазначені.
Відповідач про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст. ст. 74, 76 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, своїх заперечень не надав. Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено наступне.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (відповідач) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, був укладений кредитний договір № ZPXRRС03960008, на підставі якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 12760,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.05.2008року (арк. с. 5).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 12760,00грн.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Судом встановлено, що в порушення норм закону і умов кредитного договору, ОСОБА_3, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 19.01.2012 в розмірі 86906,77грн., з яких: не погашений кредит -12760 грн., не сплачені відсотки -29016,70грн., заборгованість по комісії 7120,08грн., пеня -33395,38 грн., штраф -500грн., 4114,61грн., які позивач просив стягнути з відповідача разом із судовими витратами (а.с.3).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Кредитним договором передбачена відповідальність за порушення зобов'язання, а саме: фіксований штраф в розмірі 500рн., штраф відсотковий від суми кредиту, та пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від несплаченої суми кредиту за кожен день (обор.арк.с.5). Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме покарання.
Отже пеня і штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що підставою стягнення як штрафу в розмірі 4614,61грн., так і пені в розмірі 33395,38грн., як різновидів неустойки, стало порушення відповідачем строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, отже по суті таке стягнення являється подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання.
Питання про застосування позовної давності від сторін не надходило.
Враховуючи зазначені обставини, вочевидь не співмірність між передбаченою санкцією і порушенням зобов'язання, керуючись засадами розумності, виваженості і справедливості, відповідно до ст. 551 ЦК України, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості підлягає зменшенню станом на 19.01.2012р., за мінусом пені від суми позову в сумі 53514,39грн. (86906,77грн -33395,38грн. = 53514,39грн.), що є достатньою сумою, яка забезпечить задоволення інтересів позикодавця і водночас не порушить баланс між інтересами позикодавця і позичальника.
ПАТ КБ «ПриватБанк», як сторона по справі, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідача понесених документально підтверджених судових витрат в розмірі 535,14грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 530, 1054 ЦК України, суд, -
Цивільний позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором ZPXRRС03960008 від 12.05.2007р. на загальну суму 53514,39грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_2 банк «ПриватБанк»судовий збір у розмірі 535,14грн;
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:ОСОБА_4
04.09.2012