27 липня 2016 р.Справа № 818/462/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2016р. по справі № 818/462/16
за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс"
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" (далі - КП СМР "Електроавтотранс", відповідач), в якому просив суд:
- стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 41100,51 грн. та пеню у розмірі 86,31 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволено.
Стягнуто з комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" (40024, Сумська область, м. Суми, вул. Харківська 113, код ЄДРПОУ 03328540, розрахунковий рахунок № 26005010002977 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40011, Сумська область, м. Суми, вул. Горького, 2, рахунок № 31212230700002 в ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 37970593) 41186,82 грн. (сорок одна тисяча сто вісімдесят шість гривень вісімдесят дві копійки) за порушення законодавства про захищеність інвалідів в Україні.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що КП СМР "Електроавтотранс" зареєстроване як юридична особа та відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" перебуває на обліку в Сумському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності порушень позивачем законодавства про захищеність інвалідів в Україні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
За приписами частини 9 зазначеної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Виходячи з викладених норм законодавства, на підприємство хоча і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. Господарсько-правова відповідальність в такому випадку настає саме за недотримання законодавчих вимог щодо незабезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу.
Відповідно до п. 2.1 Порядку подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
З огляду на положення вказаної норми, звітність за формою № 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів для їх працевлаштування.
Згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати у позивача на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» складає 16 осіб.
Згідно листа Сумського міського центру зайнятості від 07.04.2016 року № 04/930 КП СМР «Електроавтотранс» протягом 2015 року звітність «Інформація про попит на робочу силу» за формою № 3-ПН із зазначенням можливості працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями до Сумського міського центру зайнятості не надавало (а.с.7).
Доказів в підтвердження факту працевлаштування інвалідів на підприємстві позивача у кількості 16 осіб протягом 2015 року позивачем не надано.
Додану позивачем до апеляційної скарги звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» в підтвердження факту інформування центр зайнятості про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів колегія суддів до уваги не бере, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, у звітності "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" за можливості зазначаються відповідні категорії громадян, зокрема, інваліди.
Звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» додана позивачем до апеляційної скарги в підтвердження факту інформування центр зайнятості про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів не містить такої категорії громадян для працевлаштування як «інваліди».
Отже, колегія суддів приходить до висновку про невиконання позивачем обов'язку по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформуванню про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів не здійснено та не вжито заходів щодо інформування органу працевлаштування інвалідів про наявну можливість працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Сумської міської ради "Електроавтотранс" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2016р. по справі № 818/462/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.
Повний текст ухвали виготовлений 01.08.2016 р.