АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
26 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100070003453 від 25.05.2016 року, задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який народився в м. Києві, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , несудимого, -
якому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено шістдесят днів з дня його фактичного затримання, а саме з 10:40 години 09.06.2016 року до 10:40 години 7 серпня 2016 року.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя суду першої інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, за яким оголошено підозру, особу підозрюваного, в якого відсутні міцні соціальні зв'язки, характер вчинення кримінального правопорушення, та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що застосування підозрюваному ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що суд не взяв до уваги всі обставини справи, не навів доводів обґрунтованості підозри у вчиненні злочину та наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також вказує, що в порушення вимог ст. 178 КПК України слідчим суддею не оцінено обставини, які мають значення при обранні запобіжного заходу, а саме не було враховано дані про особу підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, в провадженні СВ Подільського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100070003453 від 25.05.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
09.06.2016 року ОСОБА_6 у відповідності до ст. 208 КПК України було затримано.
09.06.2016 року о 13:09 годині ОСОБА_6 було повідомлено про підозру в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
08.06.2016 року слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
10.06.2016 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого встановлено шістдесят днів з дня його фактичного затримання, а саме з 10:40 години 09.06.2016 року до 10:40 години 7 серпня 2016 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів не викликає.
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та відомості про його особу.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, врахувавши як встановлені під час розгляду клопотання ризики так і те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.
Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що потягнули за собою постановлення незаконного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ, при цьому відповідно до ч. 10 даної статті автоматизована система документообігу суду не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII внесено зміни до ч. 1 ст. 451 КПК України відповідно до якої питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, визначеним у порядку, встановленому статтею 35 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Також на виконання зазначених вимог закону Радою суддів України було прийнято положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26.11.2010 р. Відповідно до п. 2.3.1. даного положення розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Неавтоматичного розподілу справи між суддями повторно чи з інших обставин положення не містить.
Отже, аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що законом чітко передбачено формування складу суду, та його заміни у разі відсутності з поважних причин визначеного судді чи колегії суддів лише через автоматизовану систему документообігу суду за принципом вірогідності.
При цьому, як вбачається з матеріалів судового провадження в них міститься протокол розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі, на підставі якого судову справу під №758/7315/16-к визначено судді ОСОБА_9 (а.с. 53).
Тобто визначення складу суду для розгляду даної справи відбулось без застосування автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи наведене, з урахуванням вказаних норм закону, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що судова справа під №758/7315/16-к щодо підозрюваного ОСОБА_6 була розглянута місцевим судом складом суду, який було сформовано без застосування автоматизованої системи документообігу суду за принципом вірогідності, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10.06.2016 р. було постановлено з порушенням вимог щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
При таких обставинах, виходячи з вимог ст. 407 ч. 3, п. 2 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника з доповненнями необхідно задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді - скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів з дня його фактичного затримання, а саме з 10:40 години 9 червня 2016 року до 10:40 години 7 серпня 2016 року, без визначення розміру застави.
Крім того, слід вказати, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 309, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10 червня 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016100070003453 від 25.05.2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів з дня його фактичного затримання, а саме з 10:40 години 09.06.2016 року до 10:40 години 7 серпня 2016 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів з дня його фактичного затримання, а саме з 10:40 години 9 червня 2016 року до 10:40 години 7 серпня 2016 року, без визначення розміру застави.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 и б а к