Апеляційний суд міста Києва
21 липня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М. за участю потерпілого ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19.05.2016 року на ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як встановив суд, 18 квітня 2016 року о 8 годині 20 хвилин ОСОБА_5, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на вул. Ернста, 14-а в м. Києві, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, і не звернувся за допомогою до інших осіб, чим порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.
Таким чином, як зазначено в постанові, ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3, не оспорюючи висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення за викладених у постанові обставин, просить постанову судді змінити, зазначивши, що правопорушення вчинене ОСОБА_5 з необережності.
Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що наявними в справі доказами доведено, що ОСОБА_5, не впевнившись у тому, що не створить небезпеки, розпочав рух заднім ходом, легковажно розраховуючи на те, що інші транспортні засоби позаду відсутні, що виключає умисне вчинення ним правопорушення. На користь цього свідчить і те, що до зіткнення порушник не бачив автомобіль "Volkswagen Passat".
Справа № 33/796/1043/2016 Постанова винесена суддею Губко А.О.
Категорія: ст.124 КУпАП
Висновки суду про умисне вчинення ОСОБА_5 правопорушення стали перешкодою для отримання ним страхового відшкодування, оскільки страхова компанія, в якій застрахована відповідальність правопорушника відмовила у виплаті, посилаючись на положення п.37.1.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у відповідності з якими підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу, спрямовані на настання страхового випадку.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку оскарження постанови, пропуск якого потерпілий обґрунтовує тим, що про наявність таких обставин дізнався з листа страхової компанії, який отримав поштою 29.06.2016 року.
Вислухавши пояснення потерпілого ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4, які підтримали клопотання про поновлення строку оскарження постанови і апеляційну скаргу та просили їх задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подана ОСОБА_3 04.07.2016 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. Копію постанови потерпілий отримав 30.05.2016 року, що підтверджується його розпискою (а.с.12). Водночас, про те, що висновки суду, зазначені в постанові є перешкодою для отримання страхової виплати, ОСОБА_3 дізнався з листа ТДВ "Страхова компанія "Київ-Ре" № 1009 від 15.06.2016 року. Не довіряти твердженням про отримання листа 29.06.2016 року підстав немає, а тому строк оскарження постанови пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим, підтверджується наявними в справі доказами і в апеляційній скарзі не оспорюється.
Разом з тим, доводи потерпілого про те, що внаслідок невірного тлумачення обставин правопорушення з огляду на положення ст.11 КУпАП суддею помилково зазначено про умисне вчинення ОСОБА_5 правопорушення, є слушними.
Згідно з ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була могла їх передбачити.
За змістом диспозиції ст.124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Суб'єктивна сторона складу цього адміністративного правопорушення визначається ставленням винного до наслідків у виді пошкодження майна і в цілому характеризується виною у формі необережності.
На користь цього свідчать і пояснення ОСОБА_5, у відповідності з якими, коли він заїжджав у двір до магазину "ЕКО" для вивантаження товару, автомобіль "Volkswagen Passat" стояв на відстані близько 5 метрів від рампи. Переконавшись у відсутності перешкод, розпочав рух заднім ходом до рампи, однак через недостатню видимість не побачив, що автомобіль "Volkswagen Passat" виїжджає з стоянки, внаслідок чого і сталася дорожньо-транспортна пригода.
Враховуючи викладене, вважаю, що постанова судді місцевого суду підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права шляхом виключення з її мотивувальної частини висновків про умисне вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а також про те, що останній свідомо передбачав шкідливі наслідки (абз.2, 9 мотивувальної частини).
З огляду на прохання потерпілого, яке міститься в апеляційній скарзі, вона підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити ОСОБА_3 строк оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року, якою на ОСОБА_5 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 /двадцяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 /триста сорок/ гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, змінити.
Виключити з мотивувальній частині постанови висновки про умисне вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і про те, що ОСОБА_5 свідомо передбачав шкідливі наслідки.
У решті постанову залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.М. Тютюн